ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Градиський (1970) / Вірші

 Перевірка




Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Летюча Мишка 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-02-13 10:17:30
Переглядів сторінки твору 8449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.104 / 5.25  (4.104 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.104 / 5.25  (4.104 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.02 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 11:59:01 ]
Дуже нагадує Глазового...так симпатично-парадоксально...

Маю одну ремарочку: у першій строфі- небажаний збіг "вже...вже". Може, щось на кшталт "Певно, глохне вже стара: дев"яносто має"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:01:31 ]
я від душі посміялася!!! наче про мого діда )))
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 12:06:02 ]
Мені теж сподобалося! А коментар Ганни доречний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:43:47 ]
Дякую, Ганно, за зауваження. На збіг я звернув увагу, але щоб уникнути його, навмисно поствив трикрапку. Якщо читату уголос (та ще й голосом А.Литвинова :) ), то звучить наче нічого. Але Ваша пропозиція мені більше подобається. Можна використати?

А щодо Глазового. Дуже його люблю. Але коли поставив крапку, то пригадав іншого свого улюбленого байкара XIX століття. Кого саме, і який вірш пригадався - напишу пізніше. Може хтось ще крім мене його згадає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:48:06 ]
Володимире, на те вона й пропозиція, щоби її використовувати. Звісно, можна!

А назагал- завжди рада Вас читати. Опублікуйте щось іще з віршів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:52:28 ]
І ще одне: Ви певні, що 90-річна бабця здатна "підскочити", а ще старший (напевно) дідо- так голосно гукати? А "вусами лоскоче"- то взагалі аж романтикою якоюсь пахне!

Хоча- винятки є скрізь, а цей виняток- просто кльовий! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:25:26 ]
Вибачте а слово "глохне" є в українській мові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:32:05 ]
Ой...пардон за одруківочку!
ГЛУХНУТИ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:31:37 ]
До Назара: так, Ви праві. Не глохне - глухне.
До Ганни: так, певен. Бачив і старіших, що по драбині лазили на дах, щоб димар поправити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 14:22:19 ]
..."подивися на мене в дзеркало: цей гребінь мені до лиця?"

пам"ятаєте "Веселий привид прабаби" Ліни Костенко?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 14:15:27 ]
Гарний гумор!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:20:00 ]
Володимире, прошу, звісно...але приберіть, ради Бога, ту свою примітку! Це все одно, якби редактор Вашої збірки дещо поліпшив/погіршив своїми змінами ваші рядки, а ви б кожну ту зміну відзначали словами (у збірці ж!) на кшталт "Дякую Васі Іванову за те, що змінив мені "та" на "і"!"

ги :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 16:12:13 ]
Прибрав :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:42:02 ]
:))) Усміхнуло дуже-дуже і щиро-щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 09:36:19 ]
... Я обіцяв написати, з яким твором якого класика асоціюється у мене ця гумореска. Ну так от. Коли я її завершив, то пригадав Степана Руданського. Назвавши його трохи раніше байкарем, я не зовсім коректно висловився, бо він писав не тільки байки та гуморески. Але збірку його "Співомовок" я ще з дитинства знаю та люблю.
Ось для порівняння - і ритм той, і потрійне гукання:

Тілько допечи
...
Ідуть собі парубки
На нічліг до гаю
Та й говорять, як господь
Гнав Адама з раю.

«Ото,— каже з них їден,—
Господь обізвався:
«Що ж, Адаме? виходи!
Де ти заховався?»

Мовчить Адам. А господь,
Серед раю саме,
Обізвався другий раз:
«А де ти, Адаме?»

Мовчить знову. І господь
Страшно розізлився:
«А чортяка б тебе взяв!
Де ти там зашився?»

«Тю на тебе! — всі кричать.
Схаменись, небоже!
Де-то вже таки господь
Так сказати може?!»

«Та дурні ви! Ніби бог,
То вже й маслом маже?..
Аби тілько допекти —
То ще й не те скаже!»