ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,

С М
2025.09.03 16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи

проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Радушинська (1980) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-02-17 14:02:13
Переглядів сторінки твору 8101
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.786 / 5.5  (4.597 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 4.710 / 5.5  (4.488 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.26 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 15:09:10 ]
Оксано, гарна композиція, але на мою думку, потрібно точніше дати раду "часовим формам".
На кшталт (перепрошую за деякі зміни, суто варіативні):
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні, ввійдуть до хати.
Павук їм опустить солом'яновиткану вись,
якою сріблясто вилискують душі крилаті..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 17:08:55 ]
Володимире, дякую за такий детальний підхід до аналізу мого вірша. Кому після "морозяні" я вже поставила. Щодо "Різдві-Різдву" то така форма, зається, є в українськиму правописі. Далі - красиво, але то вже не мій вірш. У вашому варіанті святі стають головними дійовими особами, а в мене вони - минущі, як і все: час іде далі...
Щиро вам вдячна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:39:38 ]
..цілую пальчики, які написали таку трепетну поезію... Гадаю, що Головний редактор слушно помітив погрішність у першій строфі. Проте пропонований ним варіант (на моє бачення) дещо нівелює авторський задум. Розгляньте варіант який подано нижче . Та ,врешті ,пошліть і Головного і Мандрівного до Біса... Вирішуйте сама! Ви, Сонечко, багато талановитіша від обох вище названих..
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні. Зайдуть до хати..
Павук з образів їм опустить загублену вісь
До сяйва якої злітаються душі крилаті..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-17 18:28:26 ]
Дуже красиве рішення, Мандрівний Поете!

А жінки апріорі талановитіші чоловіків. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:16:57 ]
Не буду сперечатися (хоча варто було б...), бо просто лестить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 18:03:24 ]
Шановний Поете, дякую вам! А можна я нікого нікуди не буду відсилати? Надто вже мені приємне спілкування з такими шанованими панами. Даю чесне піонерське слово помізкувати над цією строфою. Щось мій солом`яний павук - отой прадавній український атрибут Різдва - ніяк не хоче виконувати свою місію - скликати душі предків до родц... Спасибі, панове!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 18:33:21 ]
І вам спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:18:11 ]
Завжди вдячна вашим відгукам і критиці, і порадам, пане Головний редактор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:07:12 ]
Зачарував мене Ваш вірш, Оксано, своєю мудрою жіночністю, прадавніми українскими атрибутами, що так логічно переплітаються з філософією людського буття. Так усе цілісно, доречно, майстерно "зібрано на нить" і звісно, заслуговує на високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:15:46 ]
Наталю, дякую! Рада вітати Вас на своїй сторіночці. Приходьте ще:)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:31:44 ]
...дуже давно... коли іудейські Соломони ще й не думали над ідеєю створення християнських міфів, в праукраїнській Хаті вже були "священні образи". Ті образи не мали нічого спільного з християнськими мертвими мальованими дощечками... Яка бемежно цікава, багата і глибока захована історія Праукраїнської Релігії..
Я був сьогодні нестерпно нав’язливим. Вибачте..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:22:59 ]
Щиро вибачу, шановний Поете, бо (вчора вже говорила) приємне Ваше товариство:)! А історія та культура нашого українського роду справді цікава й неосяжна. Все переплелося у часі і всі ми переплелися... Цікаво поринати у ту купіль і вишукувати себе, свою душу в словах. Ще раз дякую за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 22:35:30 ]
Оксанко, як завжди - до глибини... Образ "білого-білого" рушника із народних переказів? Що він символізує? Якщо можна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:28:51 ]
Пане Сергію, рада Вашому візиту! Не візьмуся стверджувати, що я - найдостойніший народознавець і все знаю. Поданий рушник колись означав згоду на весілля. Дівчина вишивала його сама і таким чином закодовувала у візерунках долю. В моєму вірші він білий, бо немає ніякої долі з отим, від якого прийдуть "свати... чи солдати".
Спасибі за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 09:34:59 ]
Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-11 18:09:48 ]
Щиро дякую за приємні відчуття, навіяні такою прекрасною поезією.