ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Перетворення
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 7)
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
* * *
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Радушинська (1980) / Вірші

 ***
Образ твору Здіймуться святі по Різдві із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні, ввійдуть до хати.
Павук із соломи з-під стелі окреслює вісь,
До світла якої злітаються душі крилаті.

Здіймуться святі по Різдві тай у вирій вернуть.
Підеш із сохою в життя, а жита – вже по тобі.
І діти твої з вовченятами істину ссуть,
Сповиті у сіті дощів ще у неба в утробі.

І сніг почорнілий, як нав, повноводдю бринить…
І вродить зі скель нове сонце, напоєне ранком…
У Бога турбота – всі дні позбирати на нить,
Тай тихо зашторити виткану з часу фіранку.

А потім – листочок пожовклий… А потім – сніжок…
А потім до мене від тебе – свати… чи солдати.
І білий рушник, білий-білий рушник без стьожок
Не вспію подати.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-02-17 14:02:13
Переглядів сторінки твору 8501
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.786 / 5.5  (4.597 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 4.710 / 5.5  (4.488 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.26 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 15:09:10 ]
Оксано, гарна композиція, але на мою думку, потрібно точніше дати раду "часовим формам".
На кшталт (перепрошую за деякі зміни, суто варіативні):
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні, ввійдуть до хати.
Павук їм опустить солом'яновиткану вись,
якою сріблясто вилискують душі крилаті..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 17:08:55 ]
Володимире, дякую за такий детальний підхід до аналізу мого вірша. Кому після "морозяні" я вже поставила. Щодо "Різдві-Різдву" то така форма, зається, є в українськиму правописі. Далі - красиво, але то вже не мій вірш. У вашому варіанті святі стають головними дійовими особами, а в мене вони - минущі, як і все: час іде далі...
Щиро вам вдячна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:39:38 ]
..цілую пальчики, які написали таку трепетну поезію... Гадаю, що Головний редактор слушно помітив погрішність у першій строфі. Проте пропонований ним варіант (на моє бачення) дещо нівелює авторський задум. Розгляньте варіант який подано нижче . Та ,врешті ,пошліть і Головного і Мандрівного до Біса... Вирішуйте сама! Ви, Сонечко, багато талановитіша від обох вище названих..
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні. Зайдуть до хати..
Павук з образів їм опустить загублену вісь
До сяйва якої злітаються душі крилаті..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-17 18:28:26 ]
Дуже красиве рішення, Мандрівний Поете!

А жінки апріорі талановитіші чоловіків. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:16:57 ]
Не буду сперечатися (хоча варто було б...), бо просто лестить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 18:03:24 ]
Шановний Поете, дякую вам! А можна я нікого нікуди не буду відсилати? Надто вже мені приємне спілкування з такими шанованими панами. Даю чесне піонерське слово помізкувати над цією строфою. Щось мій солом`яний павук - отой прадавній український атрибут Різдва - ніяк не хоче виконувати свою місію - скликати душі предків до родц... Спасибі, панове!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 18:33:21 ]
І вам спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:18:11 ]
Завжди вдячна вашим відгукам і критиці, і порадам, пане Головний редактор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:07:12 ]
Зачарував мене Ваш вірш, Оксано, своєю мудрою жіночністю, прадавніми українскими атрибутами, що так логічно переплітаються з філософією людського буття. Так усе цілісно, доречно, майстерно "зібрано на нить" і звісно, заслуговує на високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:15:46 ]
Наталю, дякую! Рада вітати Вас на своїй сторіночці. Приходьте ще:)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:31:44 ]
...дуже давно... коли іудейські Соломони ще й не думали над ідеєю створення християнських міфів, в праукраїнській Хаті вже були "священні образи". Ті образи не мали нічого спільного з християнськими мертвими мальованими дощечками... Яка бемежно цікава, багата і глибока захована історія Праукраїнської Релігії..
Я був сьогодні нестерпно нав’язливим. Вибачте..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:22:59 ]
Щиро вибачу, шановний Поете, бо (вчора вже говорила) приємне Ваше товариство:)! А історія та культура нашого українського роду справді цікава й неосяжна. Все переплелося у часі і всі ми переплелися... Цікаво поринати у ту купіль і вишукувати себе, свою душу в словах. Ще раз дякую за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 22:35:30 ]
Оксанко, як завжди - до глибини... Образ "білого-білого" рушника із народних переказів? Що він символізує? Якщо можна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:28:51 ]
Пане Сергію, рада Вашому візиту! Не візьмуся стверджувати, що я - найдостойніший народознавець і все знаю. Поданий рушник колись означав згоду на весілля. Дівчина вишивала його сама і таким чином закодовувала у візерунках долю. В моєму вірші він білий, бо немає ніякої долі з отим, від якого прийдуть "свати... чи солдати".
Спасибі за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 09:34:59 ]
Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-11 18:09:48 ]
Щиро дякую за приємні відчуття, навіяні такою прекрасною поезією.