ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Корнієнко (1960) / Критика | Аналітика

 Своя «АМЕРИКА»

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-09 13:38:29
Переглядів сторінки твору 5123
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (4.790 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.980 / 5.5  (4.727 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2010.04.02 19:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-18 14:48:31 ]
Цікава стаття, пане Сергію.

Мені теж здається, що Бог із кожним говорить рідною мовою, і щодо рідних земель, країв, і щодо потреби творчої праці там, де призвана Ним сукупність особистостей, створила разом із Промислом Націю...
А що є рідним - вибирає той самий Промисел і сама Особистість, так? Бо дана Свобода (розвитку), Любов (як відчуття рідності і предмету розвитку) і Творчість (як інструментарій)...

Держава ніколи не буде ідеальною, влада теж, і виборці теж. Ідеальними є створені для нас Всевишнім умови життя в рідному краї. Максимально близьке до цієї ідеальності - вироблені нацією культурні традиції. Їх, безумовно, потрібно підтримувати в робочому стані, і кожна традиція розвивається, або занепадає, якщо не розвивається. Традицію підтримує нація, але розвиває - національна еліта.
Отже, вирішувати всі, накопичені проблеми, можна тільки за допомогою еліти, охопивши ті чи інші виклики буття (як то, наприклад, українсько-російські-татарські, тощо, стосунки) розвитком тих чи інших традицій.
Як розвивається традиція - як на мене, суто через явище мистецтва . Кожен званий бути Митцем, але далеко не кожен дійде до свого мистецтва.

Тому, у першу чергу, ми повинні назвати і оберігати (імена, пам'ять, нинішнє існування) нашу Еліту. Це завдання друге по важливості, опісля "стань Людиною".
А, по-друге, повинні активно протистояти всіляким провокаторам і розпалювачам конфліктів, у т.ч. міжнаціональних, у яких завжди знищується еліта.
Тому основна проблема України, як на мене, це постійна втрата еліти, її знищення, і самознищення - зменшення її до такого стану, коли більшість вважає, що еліта і не потрібна.
А це, якщо хочете - і американізм, і росіянізм,... себто - імперіалізм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-05-23 09:47:48 ]
Дякую за розлогий коментар, Володимире. Багато в чому слушний.
Висловлю лише одну, можливо, крамольну думку. Еліта, яку можна знищити ще – не еліта. Бо коли мова про богонатхненну творчість - її богонатхненність вимірюється її богозахищенністю. Для цього е г о митця має самоліквідуватись перед Промислом. Такими, наприклад, були для своєї (і не лише) нації біблійні пророки, побиті (не витлумачені!) співвітчизниками камінням. Їх розумів Варсава, отже Варсава - еліта...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-23 16:16:39 ]
Ви праві, еліта незнищенна, але ... смертна. І абсолютно точно існує її Богозахищеність. Я вважаю, що "невидимість" еліти (за життя, а часто й опісля) на тлі народу - один із проявів цієї Богозахищеності. Взагалі, думаю, що тому і коректно говорити - нами править невидиме. До речі, пророки - здебільшого видиме і незахищене (чого варте тільки первинне значення цього слова!)? То ж чи Промисел стратегічно діє через пророків? Чи це не ті, ким можна пожертвувати, бо...? Чи не у абсолютній більшості випадків за яскравою обкладинкою із іменем того, чи того пророка, маємо внутрішнє наповнення від когось іншого, нам невідомого?
Отже, звідси, і що таке успіх? Якщо, припустимо, найбільш успішні особистості людства таки Богозахищені "невідомістю", тоді аж страшно подумати, які доктринальні висновки можна із цього зробити (для себе). :)

До речі, щодо розуміння Варсави, то його розуміння ситуації мало що йому (само по собі) дає, аби ми могли суто за його розумінням віднести до еліти? З цим клятим "розумінням" завше проблеми. Тому напевно, і таке явище як "інтелігенція" до еліти автоматично не відноситься?
За плодами ж бо пізнаєте Дерево? Чи не так? Саме по собі "розуміння" ж бо не плодоносить?
Але, можливо дієве, творче "розуміння", або ж у широкому сенсі (і зі всіма градаціями) - інтелектуальна чутливість - отой необхідний посередник між елітою і цивілізацією, нацією, народом?
На еліту ми впливу не маємо?
А ось "розуміння", як напрямок нашого розвитку ( в першу чергу "ПМ"), найбільш перспективний? :)