ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.21 11:55
Sacculi caducorum
В кишенях тріщить сухоцвіт,
А росли ж асфоделі…
Коли заблукаєш у горах —
Залишся на скелі!

Думками полинь до безодні, стурбованих сонцем,
До крайніх, до смертних у грозах зійди охоронцем,
Що бачить очима, як майстер нуги — метадані,

Віктор Кучерук
2026.08.21 07:11
* * *
Почуваюся нівроку
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.

Ірина Вовк
2026.08.21 05:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 4)
Вага Римського золота «Ті, хто хотів бачити моє приниження, побачили власну жорстокість». З уст царівни Єгипту Арсіної Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
А попереду - осінь сердечна (експромт)
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Це нагода заглянуть у завтрашню днину...
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
Розгубився
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 СПОКІЙНОЇ НОЧІ
...
перейти до тексту твору

Контекст : ВЕЧІРНЯ КАЗКА


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-15 11:14:56
Переглядів сторінки твору 10363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.076 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.052 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:37:35 ]
Я захваті, замріяно і ніжно, казково, і без зайвого напору, Олександре, кожна жінка захоче отримати ось таке побажання спокійної ночі.

Струнко написано, мрійливо, просто й легко читаеться, ніби пісня, а ритм...Ритм колискової)))

Сашо!!! Це просто злочин не напроситися до мене на сторінці на перегляд твого нового твору, БРАВО!!!

Хочу ще!!! Чогось такого (як говорять російською "ЭТАКОГО") романтичного, феєричного, еротичного, загадкового, наївного і))))казкового


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 13:17:19 ]
Дякую,Віто))))
Саме такі жіночі відгуки надихають писати ще,
як ти влучно сказала:"Чогось такого (як говорять російською "ЭТАКОГО") романтичного, феєричного, еротичного, загадкового, наївного і))))казкового"
Дякую))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 13:22:11 ]
усміхаюсь, і перечитую ще раз твою відповідь)))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 13:22:29 ]
на здоров*я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Молодід (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 13:35:53 ]
ноу комментс

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 13:44:18 ]
Дуже інтимно, Саш... Я прочитала і... почервоніла. Так ніби у шпаринку підглянула. :-) І пульс зненацька почав зашкалювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 14:34:04 ]
Привіт, Патарочко!
Не сормся:)
Сприймай цей вірш не як сторонній спостерігач, а як учасниця дійства)))).
Уяви, що літгероїня - це ти, а літгерой - на твій вибір))))
І тоді все буде чудово))))
Насолоджуйся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 08:40:46 ]
Уявила... Аж в піт кинуло від екстазового стану... :-))) Ось що означає хвороблива жіноча уява!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 12:31:26 ]
Патарочко!
Вітаю, що в тебе така чудова уява))))
Нічого хворбливого в цьому не бачу, як і в екстазовому стані, також:)
Отож, використовуй свою уяву, збагачуй і прикрашай життя яскравими відчуттями))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 13:46:37 ]
:)Жах! Вона – ото так, а йому «морозець пробігає по шкірі –хотів … –не розбудити –побажати спокійної ночі...» Жартую. Гарний вірш, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 14:29:42 ]
Літгерой лише подумки доторкнувся, а морозець по шкірі і все інше - то її відчуття:)
Такий собі - телепатичний сеанс:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 15:41:58 ]
Ммммммммм, і що сказати? Гарно та інтимно:)
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 15:47:16 ]
Дякую, Варцю, за Ммммммммм))))
І за тепло - також))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 17:40:26 ]
Олександре, після таких рядочків "дрімота" таки"знялась у нікуди" і, що дуже позитивно, посеред робочого дня)))Гарно, ніжно,інтимно. Хотіла ще запитати як ви бажаєте "доброго ранк", але згадала, що про це ви вже писали:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 18:08:28 ]
Привіт, Олю!
Той добрий ранок, про який Ви згадали, був зовсім з "іншої опери":)
То Ви мені подарували ідею, щодо побажання доброго(саме ДОБРОГО!) ранку.
Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 10:01:47 ]
Чудово! З нетерпінням чекаю на ДОБРИЙ ранок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 11:42:46 ]
Оленько!
Вже почав писати:)
Скоро буде!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-07 15:27:47 ]
Якби не знайшов тут цей вірш, мусив би написати таке сам.
Олександре! Дякую за цей промовистий вияв почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 11:30:35 ]
Дякую, Павле!
Приємно зустріти однодумця.