ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна картина – зізнайся сама,
Заслужила вона милування з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже прост

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Радушинська (1980) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-02-17 14:02:13
Переглядів сторінки твору 8512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.786 / 5.5  (4.597 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 4.710 / 5.5  (4.488 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.26 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 15:09:10 ]
Оксано, гарна композиція, але на мою думку, потрібно точніше дати раду "часовим формам".
На кшталт (перепрошую за деякі зміни, суто варіативні):
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні, ввійдуть до хати.
Павук їм опустить солом'яновиткану вись,
якою сріблясто вилискують душі крилаті..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 17:08:55 ]
Володимире, дякую за такий детальний підхід до аналізу мого вірша. Кому після "морозяні" я вже поставила. Щодо "Різдві-Різдву" то така форма, зається, є в українськиму правописі. Далі - красиво, але то вже не мій вірш. У вашому варіанті святі стають головними дійовими особами, а в мене вони - минущі, як і все: час іде далі...
Щиро вам вдячна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:39:38 ]
..цілую пальчики, які написали таку трепетну поезію... Гадаю, що Головний редактор слушно помітив погрішність у першій строфі. Проте пропонований ним варіант (на моє бачення) дещо нівелює авторський задум. Розгляньте варіант який подано нижче . Та ,врешті ,пошліть і Головного і Мандрівного до Біса... Вирішуйте сама! Ви, Сонечко, багато талановитіша від обох вище названих..
"Здіймуться святі по Різдву із насиджених місць.
Заглянуть у вікна морозяні. Зайдуть до хати..
Павук з образів їм опустить загублену вісь
До сяйва якої злітаються душі крилаті..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-17 18:28:26 ]
Дуже красиве рішення, Мандрівний Поете!

А жінки апріорі талановитіші чоловіків. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:16:57 ]
Не буду сперечатися (хоча варто було б...), бо просто лестить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-17 18:03:24 ]
Шановний Поете, дякую вам! А можна я нікого нікуди не буду відсилати? Надто вже мені приємне спілкування з такими шанованими панами. Даю чесне піонерське слово помізкувати над цією строфою. Щось мій солом`яний павук - отой прадавній український атрибут Різдва - ніяк не хоче виконувати свою місію - скликати душі предків до родц... Спасибі, панове!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 18:33:21 ]
І вам спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:18:11 ]
Завжди вдячна вашим відгукам і критиці, і порадам, пане Головний редактор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:07:12 ]
Зачарував мене Ваш вірш, Оксано, своєю мудрою жіночністю, прадавніми українскими атрибутами, що так логічно переплітаються з філософією людського буття. Так усе цілісно, доречно, майстерно "зібрано на нить" і звісно, заслуговує на високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:15:46 ]
Наталю, дякую! Рада вітати Вас на своїй сторіночці. Приходьте ще:)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 21:31:44 ]
...дуже давно... коли іудейські Соломони ще й не думали над ідеєю створення християнських міфів, в праукраїнській Хаті вже були "священні образи". Ті образи не мали нічого спільного з християнськими мертвими мальованими дощечками... Яка бемежно цікава, багата і глибока захована історія Праукраїнської Релігії..
Я був сьогодні нестерпно нав’язливим. Вибачте..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:22:59 ]
Щиро вибачу, шановний Поете, бо (вчора вже говорила) приємне Ваше товариство:)! А історія та культура нашого українського роду справді цікава й неосяжна. Все переплелося у часі і всі ми переплелися... Цікаво поринати у ту купіль і вишукувати себе, свою душу в словах. Ще раз дякую за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 22:35:30 ]
Оксанко, як завжди - до глибини... Образ "білого-білого" рушника із народних переказів? Що він символізує? Якщо можна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 12:28:51 ]
Пане Сергію, рада Вашому візиту! Не візьмуся стверджувати, що я - найдостойніший народознавець і все знаю. Поданий рушник колись означав згоду на весілля. Дівчина вишивала його сама і таким чином закодовувала у візерунках долю. В моєму вірші він білий, бо немає ніякої долі з отим, від якого прийдуть "свати... чи солдати".
Спасибі за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 09:34:59 ]
Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-11 18:09:48 ]
Щиро дякую за приємні відчуття, навіяні такою прекрасною поезією.