ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Владимир Бурич (1932 - 1994) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 19:10:49
Переглядів сторінки твору 6824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.961 / 5.33  (4.915 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.927 / 5.33  (4.865 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.625
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.11.18 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 19:14:25 ]
Или - всё, или - ничего. В этом весь Бурич.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 19:57:58 ]
ааа.. крадіжка!!! читала такий верлібр у Віталія Бориспольця, тільки українською!!! Що ж робити??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:19:25 ]
пити мелісу. це по-перше.
по-друге, це вірш, який увійшов до збірки Володимира Бурича 1989 року. в цей час Віталію було 27 і він щойно став дипломантом "європейського дому". це, звісно, не аргумент. навіть зовсім не аргумент. проте, перш ніж підвищувати голос на сторінці такого автора, як Володимир Бурич, усе ж варто ознайомитись з його біографією, погуглити роки написання обох віршів, як варінт, і лише згодом робити висновки.
бо, зрештою, - я той вірш прочитала раніше за цей - теж не аргумент, погодьтесь :)
по-третє, стилі обох верлібристів досить близькі, це видно неозброєним оком. проте, і різниця відчутна. а оскільки Бурича з нами вже немає, то і дізнатись - хто став чиїм послідовником - ми, на жаль, уже не зможем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:07:24 ]
С этого места поподробнее, если можно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 20:54:39 ]
Ось цей верлібр Бориспольця:
“навіщо обіймати
якщо не можна задушити
навіщо цілувати
якщо не можна з’їсти
навіщо брати
якщо не можна взяти назавжди
з собою
туди
до райського саду”

Роки життя Бурича прекрасно видно, біографію читала.
У мене в коментарі не зазначено "хто і в кого".. Більше схиляюся до того, що "запозичив ідею" саме пан Віталій. Для мене це дуже прикрий факт про улюбленого поета.

Думаю, крапку в дискусії зможе поставити сам Віталій Борисполець. Обов*язково його запитаю, а при нагоді повідомлю вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:31:49 ]

Як на мене, у Віталія Бориспольця, композиція ближча до вірша, аніж у Владимира Бурича, два останніх рядка якщо трішки підправити, то й буде, знову ж таки, як на на мене, повноцінне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:13:19 ]
Дійсно, це навіть не наслідування, не "за мотивами", а дослівний переклад, який відрізняється від оригінала тільки мовою (не дивлячись на те, що Редакція Майстерень побачила в цьому щось таке, що відрізняє текст Бориспольця від авторського текста Бурича). І справді, цікаво було б дізнатися думку самого Бориспольця. Можливо, десь указано, що це переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 22:56:18 ]
люба Лоллі, перепрошую за непорозуміння. однак, при всій ліберальності і-нетного спілкування, якоїсь матриці висловлювань усе ж варто дотримуватись. принаймні, на сторінках класиків. але це крайнє нмд, звісно.
стосовно зацитованого Вами, особисто мені це видається дослівним перекладом.
можливо, так воно і є? тобто, Борисполець просто перекладав частину віршів Бурича? домисли-припущення :)
неодмінно повідомте, буду вельми вдячна.

з повагою й усім супутнім,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 23:04:25 ]
Чому ж волати :"ааа.. крадіжка!!!" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:14:53 ]
Ось все і вияснилося

Iгор Kотик каже:
20.10.2009 о 23:45

То ось, здається, один із таких творів: “навіщо обіймати / якщо не можна задушити // навіщо цілувати / якщо не можна з’їсти // навіщо брати / якщо не можна взяти назавжди / з собою / туди / до райського саду” (Віталій Борисполець). Хіба ні?

strng каже:
21.10.2009 о 00:13

Ігоре, це не Борисполець. Авторитетно кажу. Це Владімір Буріч, про якого неодноразово тобі згадував:
* * *

зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

http://www.stihi.ru/2009/08/26/6932

Ігор Котик каже:
22.10.2009 о 11:42

Так, дісно, стався прикрий недогляд. Це вірш Бурича, який є у книжці Бориспольця із зазначенням: “За Володимиром Буричем”. Дякую за виправлення, Ілля, і перепрошую читачів/Читачів репліки. Хоча… якби поетики російського й українського авторів не були між собою настільки подібними, то й Бориспольцевого перекладу б не було, а відтак і цієї помилки з авторством.

http://litakcent.com/2009/10/19/verlibr-jak-forma-svobody.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:07:28 ]
Як я люблю цього автора! Дякую тим, хто анонсує цю сторіночку. Маю теж гарну добірку В. Бурича.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 20:30:48 ]
Добре, здаюся, просто забули встивити оте “За Володимиром Буричем” до передруку, який мені і потрапив на очі...

але, що ми все про земне? ВІрші дійсно витончені. Обидва.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:38:30 ]
Лоллі, така "забудькуватість" іноді межує з неприємностями, особливо, якщо сам автор перекладу до цього не причетний.
Щодо витонченсті, давайте будемо точніше формулювати: не "обидва вірші", а вірш і його дослівний переклад :)