ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Владимир Бурич (1932 - 1994) / Вірші

 ***
Зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 19:10:49
Переглядів сторінки твору 7599
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.961 / 5.33  (4.915 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.927 / 5.33  (4.865 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.625
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.11.18 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 19:14:25 ]
Или - всё, или - ничего. В этом весь Бурич.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 19:57:58 ]
ааа.. крадіжка!!! читала такий верлібр у Віталія Бориспольця, тільки українською!!! Що ж робити??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:19:25 ]
пити мелісу. це по-перше.
по-друге, це вірш, який увійшов до збірки Володимира Бурича 1989 року. в цей час Віталію було 27 і він щойно став дипломантом "європейського дому". це, звісно, не аргумент. навіть зовсім не аргумент. проте, перш ніж підвищувати голос на сторінці такого автора, як Володимир Бурич, усе ж варто ознайомитись з його біографією, погуглити роки написання обох віршів, як варінт, і лише згодом робити висновки.
бо, зрештою, - я той вірш прочитала раніше за цей - теж не аргумент, погодьтесь :)
по-третє, стилі обох верлібристів досить близькі, це видно неозброєним оком. проте, і різниця відчутна. а оскільки Бурича з нами вже немає, то і дізнатись - хто став чиїм послідовником - ми, на жаль, уже не зможем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:07:24 ]
С этого места поподробнее, если можно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 20:54:39 ]
Ось цей верлібр Бориспольця:
“навіщо обіймати
якщо не можна задушити
навіщо цілувати
якщо не можна з’їсти
навіщо брати
якщо не можна взяти назавжди
з собою
туди
до райського саду”

Роки життя Бурича прекрасно видно, біографію читала.
У мене в коментарі не зазначено "хто і в кого".. Більше схиляюся до того, що "запозичив ідею" саме пан Віталій. Для мене це дуже прикрий факт про улюбленого поета.

Думаю, крапку в дискусії зможе поставити сам Віталій Борисполець. Обов*язково його запитаю, а при нагоді повідомлю вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:31:49 ]

Як на мене, у Віталія Бориспольця, композиція ближча до вірша, аніж у Владимира Бурича, два останніх рядка якщо трішки підправити, то й буде, знову ж таки, як на на мене, повноцінне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:13:19 ]
Дійсно, це навіть не наслідування, не "за мотивами", а дослівний переклад, який відрізняється від оригінала тільки мовою (не дивлячись на те, що Редакція Майстерень побачила в цьому щось таке, що відрізняє текст Бориспольця від авторського текста Бурича). І справді, цікаво було б дізнатися думку самого Бориспольця. Можливо, десь указано, що це переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 22:56:18 ]
люба Лоллі, перепрошую за непорозуміння. однак, при всій ліберальності і-нетного спілкування, якоїсь матриці висловлювань усе ж варто дотримуватись. принаймні, на сторінках класиків. але це крайнє нмд, звісно.
стосовно зацитованого Вами, особисто мені це видається дослівним перекладом.
можливо, так воно і є? тобто, Борисполець просто перекладав частину віршів Бурича? домисли-припущення :)
неодмінно повідомте, буду вельми вдячна.

з повагою й усім супутнім,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 23:04:25 ]
Чому ж волати :"ааа.. крадіжка!!!" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:14:53 ]
Ось все і вияснилося

Iгор Kотик каже:
20.10.2009 о 23:45

То ось, здається, один із таких творів: “навіщо обіймати / якщо не можна задушити // навіщо цілувати / якщо не можна з’їсти // навіщо брати / якщо не можна взяти назавжди / з собою / туди / до райського саду” (Віталій Борисполець). Хіба ні?

strng каже:
21.10.2009 о 00:13

Ігоре, це не Борисполець. Авторитетно кажу. Це Владімір Буріч, про якого неодноразово тобі згадував:
* * *

зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

http://www.stihi.ru/2009/08/26/6932

Ігор Котик каже:
22.10.2009 о 11:42

Так, дісно, стався прикрий недогляд. Це вірш Бурича, який є у книжці Бориспольця із зазначенням: “За Володимиром Буричем”. Дякую за виправлення, Ілля, і перепрошую читачів/Читачів репліки. Хоча… якби поетики російського й українського авторів не були між собою настільки подібними, то й Бориспольцевого перекладу б не було, а відтак і цієї помилки з авторством.

http://litakcent.com/2009/10/19/verlibr-jak-forma-svobody.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:07:28 ]
Як я люблю цього автора! Дякую тим, хто анонсує цю сторіночку. Маю теж гарну добірку В. Бурича.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 20:30:48 ]
Добре, здаюся, просто забули встивити оте “За Володимиром Буричем” до передруку, який мені і потрапив на очі...

але, що ми все про земне? ВІрші дійсно витончені. Обидва.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:38:30 ]
Лоллі, така "забудькуватість" іноді межує з неприємностями, особливо, якщо сам автор перекладу до цього не причетний.
Щодо витонченсті, давайте будемо точніше формулювати: не "обидва вірші", а вірш і його дослівний переклад :)