ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Владимир Бурич (1932 - 1994) / Вірші

 ***
Зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 19:10:49
Переглядів сторінки твору 7540
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.961 / 5.33  (4.915 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.927 / 5.33  (4.865 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.625
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.11.18 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 19:14:25 ]
Или - всё, или - ничего. В этом весь Бурич.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 19:57:58 ]
ааа.. крадіжка!!! читала такий верлібр у Віталія Бориспольця, тільки українською!!! Що ж робити??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:19:25 ]
пити мелісу. це по-перше.
по-друге, це вірш, який увійшов до збірки Володимира Бурича 1989 року. в цей час Віталію було 27 і він щойно став дипломантом "європейського дому". це, звісно, не аргумент. навіть зовсім не аргумент. проте, перш ніж підвищувати голос на сторінці такого автора, як Володимир Бурич, усе ж варто ознайомитись з його біографією, погуглити роки написання обох віршів, як варінт, і лише згодом робити висновки.
бо, зрештою, - я той вірш прочитала раніше за цей - теж не аргумент, погодьтесь :)
по-третє, стилі обох верлібристів досить близькі, це видно неозброєним оком. проте, і різниця відчутна. а оскільки Бурича з нами вже немає, то і дізнатись - хто став чиїм послідовником - ми, на жаль, уже не зможем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:07:24 ]
С этого места поподробнее, если можно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 20:54:39 ]
Ось цей верлібр Бориспольця:
“навіщо обіймати
якщо не можна задушити
навіщо цілувати
якщо не можна з’їсти
навіщо брати
якщо не можна взяти назавжди
з собою
туди
до райського саду”

Роки життя Бурича прекрасно видно, біографію читала.
У мене в коментарі не зазначено "хто і в кого".. Більше схиляюся до того, що "запозичив ідею" саме пан Віталій. Для мене це дуже прикрий факт про улюбленого поета.

Думаю, крапку в дискусії зможе поставити сам Віталій Борисполець. Обов*язково його запитаю, а при нагоді повідомлю вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:31:49 ]

Як на мене, у Віталія Бориспольця, композиція ближча до вірша, аніж у Владимира Бурича, два останніх рядка якщо трішки підправити, то й буде, знову ж таки, як на на мене, повноцінне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:13:19 ]
Дійсно, це навіть не наслідування, не "за мотивами", а дослівний переклад, який відрізняється від оригінала тільки мовою (не дивлячись на те, що Редакція Майстерень побачила в цьому щось таке, що відрізняє текст Бориспольця від авторського текста Бурича). І справді, цікаво було б дізнатися думку самого Бориспольця. Можливо, десь указано, що це переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 22:56:18 ]
люба Лоллі, перепрошую за непорозуміння. однак, при всій ліберальності і-нетного спілкування, якоїсь матриці висловлювань усе ж варто дотримуватись. принаймні, на сторінках класиків. але це крайнє нмд, звісно.
стосовно зацитованого Вами, особисто мені це видається дослівним перекладом.
можливо, так воно і є? тобто, Борисполець просто перекладав частину віршів Бурича? домисли-припущення :)
неодмінно повідомте, буду вельми вдячна.

з повагою й усім супутнім,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 23:04:25 ]
Чому ж волати :"ааа.. крадіжка!!!" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:14:53 ]
Ось все і вияснилося

Iгор Kотик каже:
20.10.2009 о 23:45

То ось, здається, один із таких творів: “навіщо обіймати / якщо не можна задушити // навіщо цілувати / якщо не можна з’їсти // навіщо брати / якщо не можна взяти назавжди / з собою / туди / до райського саду” (Віталій Борисполець). Хіба ні?

strng каже:
21.10.2009 о 00:13

Ігоре, це не Борисполець. Авторитетно кажу. Це Владімір Буріч, про якого неодноразово тобі згадував:
* * *

зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

http://www.stihi.ru/2009/08/26/6932

Ігор Котик каже:
22.10.2009 о 11:42

Так, дісно, стався прикрий недогляд. Це вірш Бурича, який є у книжці Бориспольця із зазначенням: “За Володимиром Буричем”. Дякую за виправлення, Ілля, і перепрошую читачів/Читачів репліки. Хоча… якби поетики російського й українського авторів не були між собою настільки подібними, то й Бориспольцевого перекладу б не було, а відтак і цієї помилки з авторством.

http://litakcent.com/2009/10/19/verlibr-jak-forma-svobody.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:07:28 ]
Як я люблю цього автора! Дякую тим, хто анонсує цю сторіночку. Маю теж гарну добірку В. Бурича.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 20:30:48 ]
Добре, здаюся, просто забули встивити оте “За Володимиром Буричем” до передруку, який мені і потрапив на очі...

але, що ми все про земне? ВІрші дійсно витончені. Обидва.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:38:30 ]
Лоллі, така "забудькуватість" іноді межує з неприємностями, особливо, якщо сам автор перекладу до цього не причетний.
Щодо витонченсті, давайте будемо точніше формулювати: не "обидва вірші", а вірш і його дослівний переклад :)