ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Дурень на горбі (The Beatles)
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
Записка самогубця
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Перше засідання нового року
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Монолог сучасної жінки
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
***
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Безодня ніщо
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
* * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Січнева епітафія
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Солодке вино вечора
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Крах (сонет). Присвята поетесі Лілії Ніколаєнко
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Владимир Бурич (1932 - 1994) / Вірші

 ***
Зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 19:10:49
Переглядів сторінки твору 7494
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.961 / 5.33  (4.915 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.927 / 5.33  (4.865 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.625
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.11.18 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 19:14:25 ]
Или - всё, или - ничего. В этом весь Бурич.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 19:57:58 ]
ааа.. крадіжка!!! читала такий верлібр у Віталія Бориспольця, тільки українською!!! Що ж робити??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:19:25 ]
пити мелісу. це по-перше.
по-друге, це вірш, який увійшов до збірки Володимира Бурича 1989 року. в цей час Віталію було 27 і він щойно став дипломантом "європейського дому". це, звісно, не аргумент. навіть зовсім не аргумент. проте, перш ніж підвищувати голос на сторінці такого автора, як Володимир Бурич, усе ж варто ознайомитись з його біографією, погуглити роки написання обох віршів, як варінт, і лише згодом робити висновки.
бо, зрештою, - я той вірш прочитала раніше за цей - теж не аргумент, погодьтесь :)
по-третє, стилі обох верлібристів досить близькі, це видно неозброєним оком. проте, і різниця відчутна. а оскільки Бурича з нами вже немає, то і дізнатись - хто став чиїм послідовником - ми, на жаль, уже не зможем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:07:24 ]
С этого места поподробнее, если можно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 20:54:39 ]
Ось цей верлібр Бориспольця:
“навіщо обіймати
якщо не можна задушити
навіщо цілувати
якщо не можна з’їсти
навіщо брати
якщо не можна взяти назавжди
з собою
туди
до райського саду”

Роки життя Бурича прекрасно видно, біографію читала.
У мене в коментарі не зазначено "хто і в кого".. Більше схиляюся до того, що "запозичив ідею" саме пан Віталій. Для мене це дуже прикрий факт про улюбленого поета.

Думаю, крапку в дискусії зможе поставити сам Віталій Борисполець. Обов*язково його запитаю, а при нагоді повідомлю вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:31:49 ]

Як на мене, у Віталія Бориспольця, композиція ближча до вірша, аніж у Владимира Бурича, два останніх рядка якщо трішки підправити, то й буде, знову ж таки, як на на мене, повноцінне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:13:19 ]
Дійсно, це навіть не наслідування, не "за мотивами", а дослівний переклад, який відрізняється від оригінала тільки мовою (не дивлячись на те, що Редакція Майстерень побачила в цьому щось таке, що відрізняє текст Бориспольця від авторського текста Бурича). І справді, цікаво було б дізнатися думку самого Бориспольця. Можливо, десь указано, що це переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 22:56:18 ]
люба Лоллі, перепрошую за непорозуміння. однак, при всій ліберальності і-нетного спілкування, якоїсь матриці висловлювань усе ж варто дотримуватись. принаймні, на сторінках класиків. але це крайнє нмд, звісно.
стосовно зацитованого Вами, особисто мені це видається дослівним перекладом.
можливо, так воно і є? тобто, Борисполець просто перекладав частину віршів Бурича? домисли-припущення :)
неодмінно повідомте, буду вельми вдячна.

з повагою й усім супутнім,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 23:04:25 ]
Чому ж волати :"ааа.. крадіжка!!!" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:14:53 ]
Ось все і вияснилося

Iгор Kотик каже:
20.10.2009 о 23:45

То ось, здається, один із таких творів: “навіщо обіймати / якщо не можна задушити // навіщо цілувати / якщо не можна з’їсти // навіщо брати / якщо не можна взяти назавжди / з собою / туди / до райського саду” (Віталій Борисполець). Хіба ні?

strng каже:
21.10.2009 о 00:13

Ігоре, це не Борисполець. Авторитетно кажу. Це Владімір Буріч, про якого неодноразово тобі згадував:
* * *

зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

http://www.stihi.ru/2009/08/26/6932

Ігор Котик каже:
22.10.2009 о 11:42

Так, дісно, стався прикрий недогляд. Це вірш Бурича, який є у книжці Бориспольця із зазначенням: “За Володимиром Буричем”. Дякую за виправлення, Ілля, і перепрошую читачів/Читачів репліки. Хоча… якби поетики російського й українського авторів не були між собою настільки подібними, то й Бориспольцевого перекладу б не було, а відтак і цієї помилки з авторством.

http://litakcent.com/2009/10/19/verlibr-jak-forma-svobody.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:07:28 ]
Як я люблю цього автора! Дякую тим, хто анонсує цю сторіночку. Маю теж гарну добірку В. Бурича.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 20:30:48 ]
Добре, здаюся, просто забули встивити оте “За Володимиром Буричем” до передруку, який мені і потрапив на очі...

але, що ми все про земне? ВІрші дійсно витончені. Обидва.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:38:30 ]
Лоллі, така "забудькуватість" іноді межує з неприємностями, особливо, якщо сам автор перекладу до цього не причетний.
Щодо витонченсті, давайте будемо точніше формулювати: не "обидва вірші", а вірш і його дослівний переклад :)