ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Шлягер

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-10 01:45:30
Переглядів сторінки твору 12217
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 15:56:17 ]
вау, який мужчина! а шлягер який! а картинка до нього!
"повторєніє - мать учєнія", чи не так? :)

попри щербаті ночі
як же тебе я хочу
та запросити в Сочі –
так я люблю тебе!

да_да
да_да_да!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 16:02:12 ]
ґа? (присовується ближче, ворушить губами)

попри щербетний щем
хочу тебе іще!
навіть і без Сочей -
серед усіх ночей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 16:16:40 ]
оу! (ніби випадково торкається мужнього плеча)

серед усіх ночей
ти не будеш нічей!
коли мужчина хоче,
нащо зимові Сочі?

нумо, давай хутчей!
і не відводь очей,
попри ліричні корчі
покажи, як ти хочеш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 16:34:58 ]
Сергію, а натяк, а ще краще URL-посилання, на музичну композицію можливо додати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:32:06 ]
нє, ну ви мене переоцінюєте, Володимире, якщо маєте на увазі, що я ще й на музику ото все поклав, та ще й заспівав при кінці:)
а якщо мається на увазі першоджерело натхнення, то тут не все так просто....
це... гризе віртуального олівця... насамперед певне (ретроспективне) узагальненя власного письма + якісь переосмислені існуючі кліше + (що головне!) рефренний рядок, який, разом з кількома римами, зненацька(!) почав крутитися в мозкові :ти мене любиш? (саме зі знаком питання - просто антисєровщина!) а я, зазвичай, на те що крутиться в голові настирливо, звертаю увагу...
і думаю що дідусь Зіґмунд тут ні при чім: це, радше, векторно дезорієнтоване питання, яке рефреном пече всередині більшу частину свідомого життя кожного - і адресуємо ми його кудись вище... Ти мене любиш?
якщо піти далі, то в нашєм жєстоком мірє це питання є головним (хоча й закамуфльованим) у всіх ситуаційних випадках... кінчаючи поглядом в небо...
(трохи відходить полюбуватись написаним:)

...ага! - і це все має балансувати на межі між "трагедійною" лірикою і попсятиною, яка, власне, й нівелює оту "високу ліричну напругу" до загальноприйнятного рівня :) вірш о двох головах.
собссссно, і оцінка його, залежно від читацького налаштування - від "нормального" до попси й забавки.

так що текст мав бути дещо глибшим, ніж видає з першого погляду.

вірш про підміну понять: /я тебе люблю!/ на /ти мене любиш?/

ltcm nfr/
десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 19:56:34 ]
how would I say who’s bluffing
when is the ending coming
bitchy the words and chaffy
do you still love me?

(b)la_(b)la
(b)la_(b)la_(b)la!

black-mouthed are views of heaven
yellowish teeth are crummy –
silly the night – love’s leaven
do you still love me?

do_do
do_do_do

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 23:11:03 ]
один ти мене розумієш, Юрцю... один ти.

замріяно так - якби я розумів на такому рівні аґліцьку мову, я б писав тільки нею, чесслово! так все романтично й загадково виглядає...

нє, ти не думай, я переклав...
за що й дяка тобі: розливає дяку порівну, лишає ще на раз... нє - на два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:38:33 ]
Сергійцю,
Жеби вийти з пісньов на мжднрдіііниииййй рівень - тра транслянути її троха.
Є музіка? Зробим з неї хітище. нє?
Ну я так тіпа - примазуюсь, коло автора, котрого бардзо респектую.
Налівай,
куль-єго! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:33:15 ]
жеби вийти - тре сідати за рояль... о! тут зовсім випадково... (витягує з кущів).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 02:25:42 ]
хех.. навіть не питаю для чого автору зара рояль /видно під клавіатурою приховує не тільки віртуального олівця/ )))
цікавий вірш. і запитання так в лоба поставлені.. конкретно )))
місяць зійшов щербатим
з корчами чи навіть без
я буду твоїм фанатом
фанаткою буду теж

щось мене після поетичних парфумів потягло на зміну віртуальної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 22:54:33 ]
І поки він не згриз ще того олівця свого, і не почав гризти інші предмети поставлю питання руба :)))
Фі! Ну, який же грубий!
Тягнеш кудись у корчі.
Либиш до мене губи.
Любиш? Чи просто - хочеш? :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 01:39:17 ]
Не передати словом
Силу оцього вірша...

Я тебе люблю!

Вибачте за "тебе". І за "люблю" теж. І за експресію, і переспів. Просто мені дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 18:01:44 ]
Привіт! Особисто мені... (залазить на кришку рояля, висунутого з кущів) Так от: особисто мені під час прочитання цього вірша асоціативно згадалося: "Чиє то пірожане? Сірожине... Чиє то пірожане? Сірожине..." Це ж скільки таких "хітів", "шлягерів" "песенных текстов" навколо нас... Шанзон (саме шанЗон!, а не шансон) кожного дня по всіх "хіт-ефемах"... А тут "шлягер!" Браво, Сергію, "з пісні слова не викинеш". Гарне резюме стану нашого нинішнього шоу-бізнесу. Спробуйте презентувати цей текст якому-небудь креативному музичному критику. Його можна буде опублікувати в музичному журналі. Замість статті... Успіх гарантовано. (зашпортавшись, падає з кришки рояля в кущі... ) В цей час мимо проїздить маршрутка, з якої лунає: "Дєвочка, приходь до мене на лавочку...." "Дєвочка, приходь до мене на лавочку..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:35:38 ]
Навіть трохи нагадало Золоту Жінку. Симпатичний шлягер вийшов. От би його в шкільну програму. Але нє не тре! Щоб не травмувати психіку і тончайшу душу дітей. Хіба забронзованих клясиків вчити-заучувати.
З повагою, Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:39:40 ]
Миколо, а хто по-Вашому є забронзованими класиками?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:37:51 ]
З новими Вас театрально-пісенними здобутками. Удачі!...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 14:25:14 ]
ніби і он_лайн, а прогледів ваш комент: дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 14:57:49 ]
Пропоную навзаєм http://www.playcast.ru/view/1044292/436c6938b039bb4d3544bb178e17f02cc0292925pl


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:04:32 ]
такий смішний вірш. не знаю навіть, чому.
таке гонєво.
ви крутий!
мені сподобалося.
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:07:17 ]
я сам сміявся:)
дивись - і вам передалось.