ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Чёрно-бело-3




Найвища оцінка Світлана Луцкова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Левицька 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-29 00:27:47
Переглядів сторінки твору 10967
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.613 / 5.8  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.572 / 5.75  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.647
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 00:51:15 ]
... Розкинула карти, - а там ЯКА шістка!.. Козирна (чи не я тобі передбачала продовження "черно-бело"?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:15:22 ]
Гадалки не помиляються :) Це та сама шістка, тільки в ній вже 7 і 8 сидять.Отакі карти Таро :)
Так-так, саме ти. Я це згадую щоразу, як продовжую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:07:45 ]
"Лишь белым слогом плачет Бог, перебирая четки вишен", - останнім часом більш сильної емоції в мене не виникало. ООО, Великая Любовь :))
Слухай, "пустой порог" - якось не точно ("пустая комната") Може, "немой"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:13:20 ]
"Немой - не твой" - ммм, нєа :) "Пустой порог" тут як даремні, пусті сподівання, не підкриплені жодною дією, як бажання/острах почути чиїсь, крім своїх, кроки і т.ін.

А Бог - так, теж інколи плаче :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:22:52 ]
Мудрец!.. (уползает по скользкой крыше, - долг зовет. уу! пес сторожевой) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 03:22:45 ]
смеяться сметь
решил успеть
пока снегами
ходит смерть
и рвется медь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 04:58:56 ]
любить успеть
забыть не сметь
покуда смерть
играет в медь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 17:57:38 ]
У загальному контексті найбільше мене вразили ці слова:
не убежать – в затылок дышит
ноябрь, как пес сторожевой...
* так зразу страх вповзає в серце,
поріг пустий, значить, уже все вирішено, але...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:03:24 ]
не лякайся так, Василинко! навіть найлютішого пса можна задобрити ковбаскою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 18:43:17 ]
Cупер! Но вот этот абзац я читал иначе, не знаю почему:

"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
не тебе любовница,
не тебе жена,
не тобой расплетена
чёрная коса,
не тобой занежены
ночи до утра."
(У Вас)

А я читал так:
"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
и не тебе - любовница,
и не тебе - жена,
и не тобой расплетена
черна коса,
заснежены тобою
лишь ночи до утра."

Прошу прощения.. так во мне плыло все. Прекрасное стихотворение! Спасибо!!!!!
Еще раз прошу прощения!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:07:12 ]
Павел, так Вы же музыкант, потому и слышите свою музыку, плывёте. И я тоже слышу Вашу в этих Ваших строчках. Больше музыки хорошей и... хорошей! :)
Рада Вам очень-очень :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 19:38:09 ]
Світлана таки права - в останній строфі найсильніші емоції. У мене до сліз... Поезія давно так на мене не діяла. І "не тобой занежены ночи..."... Ну хто б подумав - "ночи занежены..."? Дякую за таку поезію.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:10:39 ]
Найцікавіше, що ця строфа написалася в останній момент буквально.
Спасибі, Ярино, за Вашу чутливість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-30 09:10:47 ]
Так, а ночі все-таки заніжені кимось? Вітаю-вітаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 12:35:10 ]
Саню, ти так це "вітаю" кажеш, ніби кинджал гостриш одночасно :)) Ех, гарячі хлопці зібралися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-30 17:57:42 ]
Да, согласен. СПАСИБО! ВЗАИМНО!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 19:09:21 ]
Із найвищої вежі ілюзій-бажань-чекань –
Як зі снів кольорових – руками вперед – летіти…
Посміхнешся емайлом: все буде чудово, Ань!
Як погода-здоров»я-робота-натхнення-діти?
І роздягнута мрія на вітрі – немов дитя –
Аж посиніла, глупа…
- Ось шалик. Таке життя.
- Це все осінь…
- Угу, це безсоння – без сонця рік…
І водою стікає любов з-під важких повік….
Тепло вкутаєш шию – Маленька, чого ж це ми?
Все ще буде чу-до-во
…і цю передніч зими
Ще не знаєш – коли і навіщо, чому і де -
Білий ангел
по білому снігу
тобі прийде


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 14:32:33 ]
Все ще буде:
і білий, як світ, туман,
і дороги із вежі,
по яких біжатимеш, доки
тихий ангел,
неначе бинта до ран,
подарує тобі
свій ніжний, як пір"я,
дотик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 15:02:46 ]
Любо, цікавий вірш, достойне продовження попередніх двох частин.
Єдине, на що хочу звернути Вашу увагу, це на збіги приголосних:
«иЗ СЛоновой»;
«белыМ СЛогоМ ПЛачет Бог»;
«успеЛ ВЧера»;
«оТ Топора»;
«мудреЦ! ПРотеСТ НаивныЙ ТВой»;
«скользкоЙ КРыше»;
«пеС СТорожевой»;
«оН СТал»

І «Жена-коса», на, мнд, не дуже вдала рима.

З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 15:17:19 ]
Таню, вся справа в тому, що російська мова (на відміну від української) не розглядає подібні збіги приголосних як порушення милозвучності. Якби Ви добре розумілися на віршуванні російською мовою, Ви б не написали такого зауваження.
Щодо рими, їх там взагалі не мало бути, "игра - утра" варто було би замінити на щось безримове. Там все має триматися на ритмі.

Втім, дякую за увагу.