ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Чёрно-бело-3




Найвища оцінка Світлана Луцкова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Левицька 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-29 00:27:47
Переглядів сторінки твору 9462
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.570 / 5.75  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.358 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.647
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 00:51:15 ]
... Розкинула карти, - а там ЯКА шістка!.. Козирна (чи не я тобі передбачала продовження "черно-бело"?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:15:22 ]
Гадалки не помиляються :) Це та сама шістка, тільки в ній вже 7 і 8 сидять.Отакі карти Таро :)
Так-так, саме ти. Я це згадую щоразу, як продовжую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:07:45 ]
"Лишь белым слогом плачет Бог, перебирая четки вишен", - останнім часом більш сильної емоції в мене не виникало. ООО, Великая Любовь :))
Слухай, "пустой порог" - якось не точно ("пустая комната") Може, "немой"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:13:20 ]
"Немой - не твой" - ммм, нєа :) "Пустой порог" тут як даремні, пусті сподівання, не підкриплені жодною дією, як бажання/острах почути чиїсь, крім своїх, кроки і т.ін.

А Бог - так, теж інколи плаче :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:22:52 ]
Мудрец!.. (уползает по скользкой крыше, - долг зовет. уу! пес сторожевой) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 03:22:45 ]
смеяться сметь
решил успеть
пока снегами
ходит смерть
и рвется медь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 04:58:56 ]
любить успеть
забыть не сметь
покуда смерть
играет в медь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 17:57:38 ]
У загальному контексті найбільше мене вразили ці слова:
не убежать – в затылок дышит
ноябрь, как пес сторожевой...
* так зразу страх вповзає в серце,
поріг пустий, значить, уже все вирішено, але...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:03:24 ]
не лякайся так, Василинко! навіть найлютішого пса можна задобрити ковбаскою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 18:43:17 ]
Cупер! Но вот этот абзац я читал иначе, не знаю почему:

"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
не тебе любовница,
не тебе жена,
не тобой расплетена
чёрная коса,
не тобой занежены
ночи до утра."
(У Вас)

А я читал так:
"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
и не тебе - любовница,
и не тебе - жена,
и не тобой расплетена
черна коса,
заснежены тобою
лишь ночи до утра."

Прошу прощения.. так во мне плыло все. Прекрасное стихотворение! Спасибо!!!!!
Еще раз прошу прощения!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:07:12 ]
Павел, так Вы же музыкант, потому и слышите свою музыку, плывёте. И я тоже слышу Вашу в этих Ваших строчках. Больше музыки хорошей и... хорошей! :)
Рада Вам очень-очень :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 19:38:09 ]
Світлана таки права - в останній строфі найсильніші емоції. У мене до сліз... Поезія давно так на мене не діяла. І "не тобой занежены ночи..."... Ну хто б подумав - "ночи занежены..."? Дякую за таку поезію.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:10:39 ]
Найцікавіше, що ця строфа написалася в останній момент буквально.
Спасибі, Ярино, за Вашу чутливість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-30 09:10:47 ]
Так, а ночі все-таки заніжені кимось? Вітаю-вітаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 12:35:10 ]
Саню, ти так це "вітаю" кажеш, ніби кинджал гостриш одночасно :)) Ех, гарячі хлопці зібралися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-30 17:57:42 ]
Да, согласен. СПАСИБО! ВЗАИМНО!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 19:09:21 ]
Із найвищої вежі ілюзій-бажань-чекань –
Як зі снів кольорових – руками вперед – летіти…
Посміхнешся емайлом: все буде чудово, Ань!
Як погода-здоров»я-робота-натхнення-діти?
І роздягнута мрія на вітрі – немов дитя –
Аж посиніла, глупа…
- Ось шалик. Таке життя.
- Це все осінь…
- Угу, це безсоння – без сонця рік…
І водою стікає любов з-під важких повік….
Тепло вкутаєш шию – Маленька, чого ж це ми?
Все ще буде чу-до-во
…і цю передніч зими
Ще не знаєш – коли і навіщо, чому і де -
Білий ангел
по білому снігу
тобі прийде


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 14:32:33 ]
Все ще буде:
і білий, як світ, туман,
і дороги із вежі,
по яких біжатимеш, доки
тихий ангел,
неначе бинта до ран,
подарує тобі
свій ніжний, як пір"я,
дотик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 15:02:46 ]
Любо, цікавий вірш, достойне продовження попередніх двох частин.
Єдине, на що хочу звернути Вашу увагу, це на збіги приголосних:
«иЗ СЛоновой»;
«белыМ СЛогоМ ПЛачет Бог»;
«успеЛ ВЧера»;
«оТ Топора»;
«мудреЦ! ПРотеСТ НаивныЙ ТВой»;
«скользкоЙ КРыше»;
«пеС СТорожевой»;
«оН СТал»

І «Жена-коса», на, мнд, не дуже вдала рима.

З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 15:17:19 ]
Таню, вся справа в тому, що російська мова (на відміну від української) не розглядає подібні збіги приголосних як порушення милозвучності. Якби Ви добре розумілися на віршуванні російською мовою, Ви б не написали такого зауваження.
Щодо рими, їх там взагалі не мало бути, "игра - утра" варто було би замінити на щось безримове. Там все має триматися на ритмі.

Втім, дякую за увагу.