ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 МІСТ
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Артем Демчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-01-27 16:42:32
Переглядів сторінки твору 6285
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.29  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.305 / 5.13  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.12.04 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:49:04 ]
І знову чудова замальовка, і знову тільки 5 од Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:11:12 ]
Олесю, а чому Ви дивуєтеся?
Задум чудовий, але донесення задуму - бажає кращого.
Міст дерев'яний, то як він може розсипатися?
А як він може зів'янути, то мені взагалі не уявляється.
І вже точно не можу зрозуміти чого хоче герой. То він жалкує з приводу того, що міст розділяє його з кимось, а то вже він любить цей же міст, немов свободу... Протиріччя якісь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:25:13 ]
Вважаю, і знаю напевне, що дерев'яний міст може розсипатися. Дерево висихає і починає лущитися, але тут не про це. Міст це не суцільний кусень дерева, це безліч дерев'яних дошок, які по одній відлітають. Відповідно міст розсипається на частини. Тому вважаю слово "сипатися" доцільним; принаймні, нормальним у цьому контексті.

В'яне - гниє. Думаю, що ви бачили, як виглядає дерево що гниє. Якщо порівняти свіже молоде дерево з квіткою (вони однаково красиві до речі), то вони обоє в'януть.

Тому мені здається, що усі вислови є достатньо чіткими.

І щодо "розділяє" - мабуть, цей "кимось" є минулим загалом, і, автор чи герой не сумує про минуле. Мабуть, ще більше, він дякує йому, що воно було, але відпускає його, бо приймає долю як належить: треба йти далі. Герой прощається з мостом, з минулим, дякуючи обом.

Це моя думка. І, як на мене, це явно вище аніж 5 поставлене Майстернями. І ще, приємно, що це не я глямур.

Дякую за цікаву дискусію, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:46:56 ]
Олесю, з усіма Вашими поясненнями вірш може жити. Але подивіться, скільки Ви написали. Я і сама усе чудово розумію. Але у Сергіє немає чіткості без зайвих запитань, а думка закладена однозначна. Якщо ще із "розсипатися" можна погодитися (хоча краще в даному випадку замінити більш чіткими словом для вираження розпаду на частинки), то із "в'яне" Ви надто далеко відійшли, аби це було доречним у цьому творі.
Знову ж "розділяє" - Ви розтлумачили, але сказали при цьому "мабуть". Чіткості ніякої. Якщо шукати - можна знайти? Так! Але даний текст не спонукає до пошуків. Хочеться зрозуміти і винести щось конкретне.

І Вам дякую за розмову!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:54:39 ]
Щодо в'яне,... ну не знаю. Я досить чітко уявляю як в'яне дерево... Вирази таки доволі чіткі, як на мене. Те що є суперечності - звісно ж, автор пише про удже дискусійні переживання, що Ви теж помітили. Він любить той міст, але він розлучить "їх". Безумовно, що не буде у вірші однієї лінії. Можливо і справді єдина проблема у тому, що "текст не спонукає до пошуків"...

Було б цікаво почути думку автора, хоч навряд чи він заглядає сюди.

Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:07:28 ]
Чудово! В'яне ДЕРЕВО - не міст. До мосту дія відбулася важлива - рубання. Дерево до цього, можливо, і в'яло, але ось далі або сохло, або трухло...

Приємно було поспілкуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:10:35 ]
Сподіваюся це без іронії, не мав на меті сказати щось недоречне чи образливе, пробачте якщо що. Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:14:50 ]
Та, ні. Все чудово! Ви мені настрій підняли. Я "розворушилася". Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:16:45 ]
Тоді файно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 02:45:30 ]
Ні, Олесь, таки заглядаю.
Просто я не сперечаюсь щодо смислового навантаження віршів. Поезія - це мова відчуттів. Логіку ж залишмо прозаїкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-29 07:46:11 ]
Які відчуття - така і поезія? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 12:40:57 ]
Насправді тут все досить чітко. Міст - це символ зв"язку з іншим берегом (об"єктом). Іншого трактування мосту бути не може. Зауважте, що любов саме до моста. Жодного слова про інший берег. Об"єкт зв"язку не згадується ні добрим ні поганим словом. А от міст, що руйнується, викликає такі теплі почуття. Зруйнований міст = свобода, що зрештою і підсумовується в останьому рядку. Цілком зрозуміло, що відносини ці з іншим "берегом" були не простими "пройшлись по ньому коні, війни", "хиткий цей міст і ненадійний", тому не дивно, що є бажання розірвати відносини (зруйнувати міст). Але міст не спюлюють, він руйнується сам, під плином часу, тому розрив проходить легко і без активних дій. Тут 100% нерішучість і фаталізм, але зрештою природні процеси вирішують все позитивно. Міст спочатку набрякає - набирає вологу, потім він сохне і в"яне (насправді в"януть не тільки квіти, є наприклад в"ялена риба, в"ялення - це процес неповного видалення вологи) - тобто позбувається вологи, що і призводить врешті решт до руйнування деревини. Вірш дуже однозначний з легкозрозумілими символами і рефлексами. До речі цей міст цілком реальний і розвалився він сам собою через років 7 після написання вірша. Мені цікавіше було б розібрати наприклад текст "Jodum" - тут до сьогодні я остаточно не розібрав ці символи.