ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Такі часи




Найвища оцінка юзернейм юзернейм 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-02 23:22:34
Переглядів сторінки твору 3791
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.561 / 5.44  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.336 / 5.25  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 23:40:32 ]
Що поробиш, час лицарства минув... Сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:23:52 ]
А я трохи почіпляюся до вірша Тоні. "Скромність втратила свій п"єдестал" - нічого собі скромність, якщо мала (але втратила) таку помпезну річ, як п'єдестал!
Не зрозуміло з жінками: з одного боку вони теж винуватиці зазначених метаморфоз (в інституті дівиць благородних куртизанки влаштовують бал), а з другого - постраждала сторона (А жінки, як і завше, сумні...). Ідея вірша хороша, актуальна, але мало він полежав. Через пару днів авторка і сама б його підправила. Тоню, вірш хороший, допоможіть йому подорослішати.
Бажаю успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 17:37:11 ]
Пане Володимире! З Вашого дозволу, відповім на Ваші "чіпляння" до мого вірша.
Така риса як скромність колись високо цінувалася в жінках, відповідно можна говорити про те, що вона знаходилась на п"єдесталі, стояла вище від усієї суєти.
А з жінками нема нічого незрозумілого. Ви бачили щасливих куртизанок? Тих, які б гордилися собою, які б купалися в фальшивих почуттях? Тому й сумні, бо навіть багатство і вседозволеність не приносять істинного щастя.
А від довгого лежання вірші втрачають актуальність ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 08:27:21 ]
Я п'єдесталу скромності не втрачу,
Бо маю дуже скромну вдачу!
Шевченко, Стус і всі опальні,
Сьогодні ви не актуальні!

Такі аргументи мене переконали, пані Антоніно! Успіхів Вам у творчості і в житті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
юзернейм юзернейм (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 00:35:34 ]
"Жінки мовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива"...(с)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:56:38 ]
Пані Антоніна, сподіваюся, не про всіх жінок так написала. Наприклад, у мене особисто немає таких товаришок. Всі жінки особливі, цікаві. А явище, яке описане, існує всю історію людства. Сумно звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 18:35:52 ]
Хороший, мудрий вірш.
Підтримую думку В.Гнєушева: зазвичай віршу не завадить трошки відлежатись, дозріти. Коли повертаєшся до нього через кілька днів. неділь - виявляєш недосконалості, які раніше не помічав.
Що до Вашого вірша, яб трохи змінив останні рядки, а саме: "всесильні герої" і "як завше сумні жінки"
Мій варіант:
Здув романтику(ків) вітер осінній,
А жінки - залишились...
Сумні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 20:59:40 ]
Молодець, Антоніно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:19:51 ]
Попелюшки, як завше, у моді-
На роботі і вдома в пригоді
Стануть мудрі покірні рабині.
Та бали не для них уже нині...

Женімо сум, Тоню, геть! Памятаєте Ліну Костенко

"Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине"

Жінки таки вміють посміхатися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 09:46:02 ]
Не минув! Не минув, Тонічко!..
Я дуже хочу бути лицарем!..
:))
Я буду.
Я зможу!.. ;))