Я не знав, який сенс приховує ця купка речень, слів та символів. Не знав, яке значення приховує цей твір, до того, як прочитав його. Але зразу ж після згадки години, о котрій прокидалася героїня щоночі, зрозумів: це щось метафізичне. Підтверджень цієї думки, проте, в творі не було ніде, аж в самому кінці. Видавалося, що Автор (Ви) ходить колами, не дозволяє читачеві наблизитись до самої суті твору - для того, щоб збільшити обсяг тексту.
Але мої сумніви розвіялися, коли я дочитав до кінця.
Все наше життя - це гра, а ми, люди - герої. І те, що Ви зрозуміли про світ - дане не кожному. Далеко не кожному. Тому, можна сказати, що Ви таким чином розширивши власну свідомість, розуміння світу і взагалі світосприйняття, досягли нового рівня саморозвитку - а отже, Вам відкрилися нові виміри даної Гри - нашого світу.

"Світ, такий же звичайний, як і її пробудження щоночі об одній і тій же порі, просто зник. Тепер до неї нарешті ясно дійшло, що ж таке важливе вона сьогодні проспала..."

А більшість людей так і не встигає усвідомити, що вони ЩОСЬ проспали. Більшість людей і досі спить...

Не знаю, коли це відбулося, але вітаю Вас з Пробудженням:) Саме за такий оригінальний спосіб висловлення істини - я схильний ставити найвищі оцінки.
Але стосовно суто літературної сторони твору - все ж раджу дещо шліфувати стиль - щоб він міг ще міцніше захопити читача. Більше динаміки! Скажу Вам один "секрет", як цього досягти: захоплюйте читача знаннями, які можуть виявитися корисними для нього, більше конкретизуйте: в реченні про біоритми, наприклад, можна було б використати якісь наукові дані, "як би це сказав СПРАВЖНІЙ психолог". Тоді читач, який прагне знань відчуває, що йому ПОТРІБЕН цей твір, йому ТРЕБА його прочитати. Це я вам кажу зовсім не як критик, але як Читач. Письменники повинні нести читачам світло знань - в цьому вся таємниця слави.

Хай щастить!