ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
* * *
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Площа Поезії
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
Корона
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Зумовленість Бога в беркліанській філософії: емпірична суперечливість соліпсизму
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Летять слони – 3
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
За лють – будьмо й будь!
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Юркодар - 109
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Жито
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 12:05:35
Переглядів сторінки твору 5426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.775 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:09:55 ]
Дуже сумна тема, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:14:39 ]
Я знаю, люба!...Але про ЦЕ треба говорити, бо цей біль не вщухає, і, на жаль, не припиняє наростати у світі...Може, хоч хтось задумається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:17:03 ]
Ніхто не задумується, незважаючи на на наші крики, мила моя. Суспільство деградує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:22:02 ]
Ні, я не кажу, що краще мовчати. Просто нас мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:25:54 ]
Але добре, що МИ Є ! І якщо не будемо мовчати, то, думаю, потроху більшатиме... Принаймні, я на те сподіваюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:28:26 ]
Я теж на це сподіваюся.Посміхайтеся, Оксаночко.

Щиро, Леді Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:29:36 ]
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:33:36 ]
)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:29:28 ]
Тема сумна, але дуже потрібна. І добре, що є поети, яких це болить. А в чорних янголят не хочеться вірити. Мабуть всі янголята білі. Чорні є серця жінок - безтурботних "нематерів" і, не забуваймо, безтурботних чоловіків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 16:38:41 ]
Так, хочеться вірити, що усі янголята білі й світлі, але, згідно із релігійними вченнями, душі нехрещених діточок приречені на "зависання" між небом і землею, тому "чорніють" і здатні навіть на помсту...Оббілити їх можна лише материною молитвою і молитвами навіть сторонніх християн. Тому -допоможімо їм злетіти в небо білими, світлими янголятами! І дуже добре, пане Богдане, що ви наголошуєте на однаковій мірі відповідальності як горе-"матерів", так і горе-"батьків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 17:57:11 ]
Церква трохи тут поміняла навчання. Дуже не поєднується образ справедливого і милосерного Бога з покаранням невинних. Але щодо відповідальности батьків - ніщо не змінилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 22:26:20 ]
Дуже правильно, що ви заторкнули тему саме у цьому аспекті. Грішать тому, що не вважають це гріхом. А коли пояснити, що це не тільки перетерпіти біль, а ще й пустити в світ неприкаяну душу, яку Господь уже вселив у це тільце, і що за це прийдеться колись платити стражданнями і матері, і майбутнім братикам і сестричкам, то, я певен, багато хто задумається. Слабує в цьому плані і офіційна наука. Її рівень у вивченні духовного застиг на рівні 19 ст. Нав*язується примітивне матеріалістичне сприйняття світу. Все, що не можуть пояснити, просто відкидають як ненаукове. І це в наш час, коли вже вчені визначили навіть вагу душі. Тому конче необхідно, щоб про це говорили.
Бажаю вам, Оксано, успіхів у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 11:59:00 ]
Дякую, пане Богдане, за побажання! Справді, ця тема мало озвучується. З точки зору феміністок - жінка сама має право вирішувати, народжувати їй чи ні... А про те, що це все-таки вбивство - воліють мовчати! І душі залишаються неприкаяними, хоч яким несправедливим це видається... Дай, Боже, щоб мій голос хоч хтось почув, хто стоїть зараз перед вибором: народжувати чи ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:04:09 ]
Щиро дякую, пане Валерію, за підтримку і побажання! Говорімо про це, і дасть Бог, хтось почує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:06:39 ]
А щодо справедливості і милосердності Бога, то тут, пане Богдане, нічого не міняється, просто нам не дано зрозуміти, чому за гріхи батьків мусять відповідати діти...З цим важко погодитись і змиритись, але так є, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 22:48:06 ]
Даруйте, що не звертаюсь пан. У кожного є ім'я, цього досить. Ми всі брати і сестри, Батько в нас один.
Оксано, вам низький уклін, цей вірш до сліз проймає! І струни у душі незвідані торкає. Ви тричі праві, навіть 10 раз - стосовно душ між небом і землею, які пішли дочасно з цього буття у інше. Ще раз ПОДЯКА Вам!
Для інших: пропоную прочитати відкриття сучасної науки останніх 20 років! Наука і релігія зійшлись знову в одне ціле, як то було ще до Христа. Вже формули без константи "Бог" не можуть працювати. Читайте Тихоплавів (крім всього, що стосується Григорія Грабового) - це подружжя фізиків з Пітера, вони дають гарний опис найважливіших відкриттів. у них уже понад 10 книг. Більшість можна скачати з інтернету.
А взагалі, літератури про духовність дуже багато, нашої християнської, шукайте і знаходьте, ЧИТАЙТЕ. А головне, думки пропускайте крізь своє СЕРЦЕ, прислухайтесь до нього, воно не помиляється. Як правило у майстрів слова, людей мистецтва воно не має шкаралупи, вони здатні почути ГОЛОС СЕРЦЯ. Тому бажаю успіху на духовній ниві, плідної праці.
До адміністраторів сайту: чи Ви готові публікувати за згодою авторів їх вірші, зокрема цей? Складається враження, що цей сайт - закритий гурток, мені про нього сказали, сам і не підозрював про його існування. Хто ж почує ці прекрасні слова?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 18:28:42 ]
Володимире, Ви сказали тут набагато більше, аніж я могла розраховувати...Це справді ДРУЖНЯ і ДІЄВА підтримка! Такі моменти нашого життя мені дуже болять, і тому я наважилася винести їх на загальний розсуд. Маю надію, що хоч когось - та зупиню над прірвою...