ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Перехрестя
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
pastiche
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Безіменний
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі...
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…

Юрій Гундарєв
2024.09.24 09:09
Прозора
Коли панує спека-жарінь,
від тебе вже не відкидається тінь,
а ноги набиті ватою
і хочеться лише спати, -
рятує вона одна:
прозора, живильна,
всесильна
вода…

Олександр Сушко
2024.09.24 09:04
Коронний номер
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
А ні бе, а ні ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,

Микола Соболь
2024.09.24 06:54
Чорні соняхи
Чорні голівоньки соняхів
помежи пожухлих трав.
Іншими стали сьогодні ми,
Бог нас такими не знав.
Очі запалені, зморені,
став ратоборцем ратай,
дух наш козацький не скорено,
в’ється між шанцями плай –

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
* * *
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Міжчасова безмовність
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Константа
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
***
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Подіум
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Неважливо
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Світанкове
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
***
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
* * *
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Проза

 Декілька цитат
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 19:34:20
Переглядів сторінки твору 8016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 7.815 / 5.5  (6.862 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:02:51 ]
На мою думку, чашу можна переповнити, як солодким, так і гірким на любому етапі життя. Коли людина втрачає почуття міри і раптом відчує перенасичення. Воно однаково обтяжує як тіло, так і душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:24:17 ]
Так, шановна Тетяно.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:17 ]
Хороші висловлювання. Є над чим подумати. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:55 ]
Дуже цікаво, то можна написати чотиривірші (чи короткі вірші) за цими перлинками? Щиро дякуємо (думаю, що кажу від усіх)!
Перші публікації на цій сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:14:56 ]
То чому ні?
Пишемо, створюємо, віршуймо.
А ми знаючи, звідки прийшла до нас ця мудрість, коли і чиєю вона є, розглядатимемо ці твори.
Будь-ласка.
Я поповнюватиму цю сторінку новими (старими) перлами.
Творчих успіхів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 21:48:07 ]
Спробувала до останнього висловлювання:

Коли мішок, печалями набитий,
Закине лихо ближньому на спину,
Хіба не допоможеш, о людино,
хоч драхму смутку навпіл розділити?

Не знаю, яка найменша міра ваги тоді була, тому скористалася драхмою.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 22:23:25 ]
Я завтра подивлюсь.
Поки що можу пригадати чарак (7,5 кілограмів), та не пам'ятаю, як зветься його одна десята частка. А що? Нормальна вага. Про грами та кілограми місцеве населення знало також.
Ми купували картоплю, а на чашу ваг продавець клав камінець, вилизаний водами річки Кабулки, запевняючи нас в тому, що він важить саме стільки, скільки має бути. На другу - картоплю чи помідори розміром з півлітрову та літрову банку. Гарно там все росло на землі, в якій чого тільки не було... Мається на увазі органіка :)))
Драхма - теж непогано. І рупії. Чому б не розділити?
Свого часу вони були гарними грішми :)))
"Хоч краплю смутку навпіл розділити".
Так було б простіше. І вірш набув би інтернаціонального забарвлення. Але вам видніше.
Творчих успіхів, гарного настрою. Гарно написали.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 13:30:46 ]
Та може бути і "краплю". Просто хотіла "драхмою" підкреслити, що коли хтось сумує, то навіть розділити найменший тягар того смутку є гідним людини. О.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 14:32:42 ]
Мабуть, можна і драхму. Ваш вірш написано українською, а не фарсі, тому ніяких проблем не буде. Справа ще в тому, що і іменник "плутанина" та похідні і схожі на нього слова пишуться так само, як і назва грошової одиниці і міри ваги, номінал якої відомий всім користувачам Інтернету.
Я поки що на інші мірила та еквіваленти не надибав. Якщо знайду, то сподіваюсь на такий, яким можна було б легко замінити існуючий.
Творчих успіхів, гарного настрою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 20:07:09 ]
Істина: стисла і влучна, і вічна...
Дякую, Вам пане Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:33:33 ]
Та я її не вигадував.
Тільки знайшов - і переклав.
Скільки тієї роботи?
Дякую і Вам, Костянтине.
Будуть нові знахідки.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 21:10:13 ]
ніч пиятики не коштує ранішнього похмілля
п’ємо на поминках п’ємо на весіллі
ми заручники черевоугодництва й ліні
і маліє душа у розпещеній тліні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 21:57:43 ]
Дуже гарно.
Я приніс ще одне висловлювання, але воно болюче і актуальне. Тому особливо не афішую. Просто дописав після попередніх.
Дякую за співучасть у цьому :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 14:11:08 ]
Можливо, пані Тетяна теж мала на увазі актуальність її твердження... У багатьох життєвих випадках.
Хоча, східна мудрість, здається мені, не настілька однозначна...
Але завжди приваблюють такі лаконічні вислови, які дають широку поживу для розмилів думаючій людині. Начебто все це і відоме, банальне, а зачіпає, особливо якщо прив’язується до конкретних життєвих обставин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-01 02:20:54 ]
"Десять дервішів розмістяться на одному килимі, а двоє падішахів не уживуться в одній державі.
(Сааді)."
оце співзвучне із нашим: де три українці - там два гетьмани.
***
Джавр-е-астод бе зі махр-е-подар
Суворість наставника краща за батьківську любов.

Санчику, частина слова "подар" означає батька чи любов ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 09:18:42 ]
Любов, на превеликий жаль, означає «ма(х)р». Літера «х» майже не промовляється, її звук нагадує видих. Так само як і в слові «ша(х)р», яке означає місто. Українцям легко навчитись вимовляти звуки літер фарсі. Тільки от літер, що передають звук «х» з різним ступенем твердості, в них аж три. Дві літери «к», стільки ж «с». Та то таке…
Студенти, які вивчають арабську мову, вчаться шість років. Як на медиків. І без стажування можеш вчитись хоч десять років, і ти вмітимеш писати-читати, але тебе не розумітимуть. Рік практики – і ти можеш сміливо вважати себе випускником. З фарсі трішки легше. Вона наче рідніша, ї навчатись їй не важче, ніж англійській. Але ми не про це.
«Мати» звучить як «модар», а батько як «подар». Наголос припадає на останній склад, а літера «а» промовляється, як щось проміжне між «а» і «о». Прикметники завжди стоять за іменниками, і на них вказує відповідна голосова зв’язка.
І таким чином ми можемо зараз розглянути одне прислів’я, яке я свого часу вивчив першим. Його розуміють і азербайджанці.
دل مادر به بچه از بچه به کوچه
Дель-е-модар ба бачє, аз бачє – ба кучє.
Серце матері – до сина, а сина – на вулицю.
Тобто, ось такий напрямок руху. Кожне серце лине туди, де його власнику цікавіше або рідніше, чи відповідальніше, або як кому забажається.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:13:41 ]
Надзвичайно цікаві речі запропопонували, пане Олександре. Особисто для мене світ давнього Сходу видається загадкою за сімома замками.
Рада буду ознайомитися.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:31:15 ]
Вітаю Вас і дякую за те, що звернули увагу на скромний прозовий твір, в якому немає нічого визначного, крім думок філософів і поетів. А своїх власних - нуль :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 16:16:12 ]
Це той самий Саді "Иных уж нет, а те далече"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 20:06:58 ]
Так.
А чому Пушкін так спростив (вкоротив) ім'я? Я не знаю.
І цього відомого висловлювання на фарсі я ще не зустрічав. Як надибаю, то проінформую Вас особисто. Зараз не можу. На цьому компутері в мене немає арабських літер. Та і взагалі шукати, йдучи від перекладу до оригінала - марна справа.
Дякую за питання.