ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 авітаміноз

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-09 22:49:45
Переглядів сторінки твору 29706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.031 / 5.63  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.345 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:24:34 ]
Ну, Брате, так воно і повинно бути - кожен раз інакшим.
Це як відпелюсткування серця - відчуття на дотик вірша.
Але я знаю - прийде той час коли не стане більше чого приховувати,
бо єси не є соромно за нагу правду - а вона таки є жінкою ся правда. правда?
Багато жінок мешкає в нас - починаючи з крові - і закінчуючи кульбабою мозгу.
І всі вони - рідні, і всі вони тримаються серця.
А душа... блін... вся крейда пішла на лоби Вія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:29:40 ]
правда, Брате, правда! (кладе руку на те місце, де було серце)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:41:14 ]
Що вже?... відпелюскувалось?
То ти щасливий (маст бі)... Бо я ще все ще гублю.... з_губ_л(л)ю :)
Мені вовтово нашіптує янгол - відростає пелюстя воте, коли віпустиш всі парашутики
кульбабині - тоді зацвіте воно відголоссям гмммммммм....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:53:27 ]
розібрали (всерйоз думає - чи не написати розікрали... але передумує). тепер там відлунюють іті всі шматочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:57:25 ]
!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:09:36 ]
смайл снікерс - поряд смайл пиво - на вибір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 18:30:12 ]
Там нас на "Люблю" мукою обсипали як хотіли...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 23:31:42 ]
Не "нас", а "вас", майже як операція "ы". Якби ви знали, як вам це пасує... Майже як пудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 23:26:42 ]
Добрий вечір!:-)
Гарний вірш.
Я відповів Вам на коментар до мого віршу, але щось сайт не дає написати відповідь як відповідь, то зробив окремим коментом.
З повагою... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:46:18 ]
ох, Сергію, шо ж ти робиш з моїм поетично-дівочим серцем? от, розтанула би туто, так на твій вечір-зуб напорююсь, хіх)
рими дивовижні, опійний квітень, мммм...
далі мовчу, бо ще вчитуюся. про римування бога_душі_мами. адже вірш не про маму, єз? тому... вчитуюся далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:05 ]
сенкс, Оксанко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:12:53 ]
вчиталася. у мене була асоціація із фразою "мамою клянуся", на фото ще хтось голений під нуль, от і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:21:38 ]
ну, теж непогана фраза... не зовсім наша, правда :)
(ніжно гладить голену під нуль маківку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:54:40 ]
хєх, Сергію, ти мене лякаєш - ше інакшіший ніж ми думаємо? може ти тож дівчинка ? (шаріється і не відсовується)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:51 ]
самому страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:15:11 ]
присовується ближче (удвох боятися легше). ти, направду, инакшіший, я відчуваю це. твори твої притягують якимось магнітом... і не тіки твори, хтось тягнеться на абсент.
абс-олютно точно, шо не тільки на абс-ент ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:25:32 ]
сидять, тремтять... клацають зубами...
в радіусі кільканадцяти метрів все неабияк намагнічуєцця й притягуєцця.
від цього тремтять ще більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 02:00:45 ]
і від отого намагнічення повітря тремтливо наароматизовується алтейкою.... заходить зелений іспанець, пор фавор-рр... ;)
- не бійся, Сергію, - каже він, - у мене мало набоїв.
- кхм, - каже Сергій, грізно погладжуючи голену маківку.
- градусів, - виправляється іспанець. - зеленіє і поволі нахиляється під градусом годинникової стрілки.
зуби вицокують, мов кастаньєти, - пасадобль. буль-буль. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:12:48 ]
після вжитого Hennessy і гаванської сигари рядок "бога_душу_маму" подобається ще більше. Є в ньому якась... (відходить, мружиться, робить ще ковток) ... триєдиність. Але не не пафосна, а внутрішня, яка буває, коли хочеться роздерти груди.

афтар, тобі вже налито :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 10:34:28 ]
приблизно щось таке й малось на увазі, мій тонкий (утончений?) дописувачу...
щоб рванути на грудях любиму футболочку від вів"єн іствуд за 300 євро - і - е-е-еехх!!...


1   2   3   4   5   6   Переглянути все