ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.02 12:34
Легенда про чуму
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
* * *
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Очi кольору горiха
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Від травня до серпня
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
Пустеля
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
"До" і "після"
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Не гірше?
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
А-БЕТ-КА
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
* * *
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу, не помирай! (квартон)
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Нічого особистого
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
Chaos.
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Чернетка ІІІ
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 У Храм Кохання натовп увійшов...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-16 17:10:17
Переглядів сторінки твору 8096
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 17:20:26 ]
Майстерна картина. "Іконостасом наших почуттів" - дуже вдала знахідка!
Єдине, я би пом"якшив - "багно і кров", до прикладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:28:16 ]
Коли топчуться по іконостасу - хіба можна щось пом"якшити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-16 17:21:18 ]
Гарно, Василю. Відчувається отой біль і наруга над святістю почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:30:38 ]
Дякую. На жаль, частенько наруга над нашими почуттями присутня у житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 18:39:36 ]
Настільки сильно, настільки болісно, що слів бракує, аби передати відчуття...
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:32:18 ]
Особливо бракує слів коли подібне трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 19:48:45 ]
Коли замість Бога править Золотий Телець, так і виходить. Як легко святе зруйнувати, і як важко потім відновити храм кохання.
Апокаліптичну картину ти змалював, брате! І страшно, і моторошно, і велично водночас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:35:51 ]
Як на мене, то відновити Храм Кохання неможливо взагалі. Коли його руйнують - то це все. Кінець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 09:17:06 ]
Гарний Ваш вірш!
І з цією думкою погоджуюсь! Направду, так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 20:28:11 ]
Приєднуюсь до думки Ярослава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:36:18 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 22:31:47 ]
На жаль, знайома картина. До болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:37:44 ]
Тільки поезія рятує нас! І врятує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 10:34:41 ]
Головне, аби храм кохання був у душі. Якщо бережеш його, то ніхто його не зруйнує. А поезія його возвеличить! Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 16:02:53 ]
Будьмо, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 14:22:29 ]
Виразно, натуралістично подана картина типу «Вандали у Храмі». Наприклад, Біле Братство у Софії Київській, або ще раніше – Андрій Боголюбський з половцями. Однак майже нема за що зачепитись аби бачити саме Храм Кохання. Крім «іконостасом наших почуттів», що можна лише домислити як «почуттів кохання», про останнє ніде більше не говориться. Тобто, при назві вірша, скажімо, «У Храм Софії натовп увійшов…», на мою суб’єктивну думку, він би ще й виграв.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:38:04 ]
Цей вірш названо за першим рядком. А так він ніби назви й не має. Тому для читача справді лишається простір для домислів. Воно, як на мене, і добре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:05 ]
Кохання завжди потерпає від ризиків. І не лише від натовпу. Іноді одна людина своїм невіглаством чи нездатністю віддавати (а то і приймати)руйнує це почуття.
Це натовп скрегоче на кутні: а де ви бачили кохання?
Натовп молиться до варварських чобіт, що топчуть, а не до неба кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 16:04:22 ]
На жаль, така дійсність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-10-31 11:21:00 ]
дуже контрастна поезія ... лайно і кров ...іконостас почуттів...бачиш, а ти кажеш, що тобі не вистачає контрасту.)) він є ... і добре, що ти його помічаєш, бачиш цей ...натовп. натовп може зруйнувати все і не тільки кохання, алей саму людину. масовку не можна в жодному випадку допускати до найінтимнішого - до душі. із заздрості, зі злості цей натовп знищить у душі цвіт папороті!!! не кожній людині вдається знайти цю квіточку....