ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Перехожий (1963) / Вірші

 Автобус




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Ітешко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 16:04:15
Переглядів сторінки твору 6052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.394 / 5.33  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5.25  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:20:21 ]
Гарно.
Дякую за ці приємні
Сімдесят і п’ять секунд. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:32:22 ]
Мені сподобалась прямота і простота, і ще дякую Юрчику, що нагадав: Сімдесят і п’ять копійок =
(Гривня мінус двадцять п’ять).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 17:07:25 ]
Дякую Сашко! Дякую Аню! Хоч оголошуй конкурс на обігрування "сімдесят і п'ять" :)))
Доречі, Аню, здається, ми вже заочно знайомі. Принаймі у ваших творах вчуваються знайомі мені інтонації. Хоча, я можливо і помилився. У такому випадку прошу пробачити мою нетактовність. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 17:12:14 ]
:))) Можливо-можливо, але я в автобусах точно не катаюсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 10:37:26 ]
Дуже непогано, Юрію. :)
Але для мене очевидним є, що вірш потрібно сприймати, як пісню. Так, ніби, написано, так я відчуваю. А підхід до пісні системно інший - не окремі слова, а цілісний образ, який довершується голосом, музикою, оранжуванням. Єдине, здається, що для такого бачення ніби не вистачає ще однієї строфи - приспіву?
Хоча, я би його "зробив" із цієї стофи наступним чином:

"До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять -
Сімдесят і п’ять копійок
(Гривня мінус двадцять п’ять).
До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 13:22:12 ]
Дякую за оцінку. Але це все ж таки не пісня. Хоча, якщо знайдеться хтось здатний покласти все це на музику, можна буде і над приспівом помізкувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:38:43 ]
...А мені "сімдесят і п’ять мовчань" дуже сподобалися :) Завжди є про що помовчати, та не завжди є час на таку розкіш...
Цікавий неординарний твір.
Дякую за подорож.
P.S. Здається, я знаю номер цього автобуса :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 11:34:40 ]
а мені - все:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 12:34:15 ]
Шановні, редактори! Дякую за 5 рейтингу. Але хотілося отримати якесь пояснення, зауваженя і таке інше. Не вважайте за нахабство, але цікаво: хто саме оцінив, чому? Конкретика завжди цінна. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 12:55:41 ]
Вітаю Юрію! Рейтинг поставлений мною. Вірш мені подобається, він легкий і співучий. Про що я писав трохи вище. Водночас, на тлі серйозної авторської компанії вашого рівня (R1 + R2 max), а також зважаючи на ваші кращі вірші, я ставлю свою скромну оцінку "гарно", тобто "5". Звісно кожен із наших редакторів, може оцінити по своєму.
Напевно, якби метафорична паралель "серйознішого філософського" підтексту була вами більш виразно виділена, тоді щось було би інакше. А зараз дуже приємна мелодія, яка не надто тривожить певні мої аналітичні рецептори. Але це тільки моє бачення.
Я скажу тільки одне, якщо автори вашого блискучого рівня, Юрію, опублікувавши побільше своїх кращих творів, стануть нашими редакторами, то загальна сайтова думка буде в стократ об'єктивніша. Ми всі сподіваємось на вашу посильну допомогу.
Успіхів вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 22:25:38 ]
Твір дуже сподобався. Стрімкий і летючий. Читається зі швидкістю сімдесят і самі-вгадайте-скільки кілометрів за годину:)