ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Занадто оптимістичне :)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-01 21:33:59
Переглядів сторінки твору 8221
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.172 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 22:01:16 ]
Люблю котів. А чорний кіт - то взагалі є класно!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 10:08:05 ]
Гм... А я не люблю котів аж так щоб, але старий чорний кіт зараз – єдине моє товариство, в основному :)
дякую Вам, Адель, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-01 22:06:46 ]
ще самота
та вже не та
оклигую потроху
і ні слівця
та Б"ЮТь - серця
про іншу вже епоху



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 10:09:13 ]
:)))
Ви, Анатолію, на мою думку, теж невиправний оптиміст :) Дякую, що завітали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 23:16:38 ]
Люблю пору коли цвітуть троянди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 10:11:48 ]
Богданчику, троянди поки що треба розкутати, підрізати, а тоді вже й чекати цвітіння... Вони в мене цвітуть ледь не до зими, так що Ваша улюблена пора – триває довгий час :))
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 23:22:11 ]
А чому з а н а д т о оптимістичне? Як на мене - настрій цілком врівноважений...

А хто той кіт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 10:18:01 ]
Вікторіє, дякую за візит.
ЗАНАДТО – бо насправді ЛГ ще не дуже придатна до мандрів, але щиро вірить, що таки мандруватиме :))
Утім, це за дужками, і добре, що у вірші все врівноважено.
Чорний кіт має кличку КІТ (не вистачило фантазії колись назвати по-іншому) і він мене супроводжує на прогулянках, навіть не відволікається на сусідські киці :)) Оце я тупцяю по стежці, а він то попереду, озираючись, то позаду, підбігаючи...
Так що ніяких символів :(( Усе прозаїчно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:36:41 ]
А кіт - сам собі символ :) Самодостатній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 10:38:38 ]
...дякую, Зоряно, твоя правда: йому б чоботи, а мені мітлу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:45:32 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 20:30:13 ]
Якщо то справжній КІТ, воно зоооовсім не прозаїчно... То ще більш символічно (якщо таке буває)! А його відданість заслуговує на увічненння. Радісних прогулянок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 10:54:36 ]
Василино, дуже радий тебе тут зустріти знову. Чорний кіт стає самим добрим котом у світі після того як йому дають правильне прізвисько. Таке, щоб в казку вірити захотілося. Кіт Баюн наприклад. Або кіт Карандаш. Можна кіт Матрас. Василино, вже весна вступає, а з нею і нові сили. Правда?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 20:05:12 ]
Правда.
Я теж усім рада.
Дякую тобі, ОК.
Старого кота не варто перейменовувати, бо не відгукуватиметься. Мій вже так і буде просто Котом. Він добрий, але я не люблю котів. І він, мабуть, це знає. Хоча ставлюся до нього гарно. Ми звикли одне до одного за роки спільного співіснування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 16:20:07 ]
а вже весна, а вже красна...
мандрівкою пахне, чуєте?
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 20:07:17 ]
Яринко, гадаєте, таки варто цей епіграф дати?
Я взагалі дуже люблю епіграфи – бо ж врешті-решт, про все вже сказано ще й дуже добре, а я ,здається, тільки повторюю той чи інший мотив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-03-03 16:22:53 ]
І справді самотою віє з цього твору. Але чорний кіт – оригінальна деталь, що надає навіть певної іронічності, на мою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 21:18:38 ]
Дякую, Михайлику :)
іронічність – це ж непогано, авжеж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 04:45:36 ]
Вітаю, Василинко! От і я почала "грішити" епіграфами... Так, про все вже сказано, але ми це кажемо по-своєму... Вирізняю Ваш голос з-поміж усіх. Чекаю нових поезій. Весняного натхнення і радості Вам! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 21:19:47 ]
Сердечно дякую, Оксанко.
Сподіваюсь, усе ще буде – в тому числі й епіграфи :))