ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 Сила крапки – у багатокрапці
Багатокрапка…
Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення.

Перерваність…
Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя…

Багато разів згодом складаєш у голові пазли й усвідомлюєш, що багатокрапка тінню слідувала протягом земного життя Сергія Ґуберначука – чверть сотні втілених персонажів на сцені Київського молодого театру й низка задумів, які лишилися не реалізованими; чисельна кількість рядків поезій, які завершуються багатокрапкою; нотатки записних книжок із тими самими перерваними висловлюваннями…

Літературний проєкт, який складається з літературного доробку Сергія Ґуберначука, дозволяє підтвердити здогадку – адже багатокрапка красується на добрій п’ятірці надрукованих книжок.

Недосказаність…
Недосказаність після недосказаного…

Гуртове доставляння крапок виокремлюються в просторі мистецької реальності бережно та з любов’ю зібраних майже двох десятків книжок. В одних – розсип жанрів, у яких пробував свої сили автор; інші складені тематично, у чітко визначеній рамці – збірка поезій, афоризми, драматургічні твори… Кольоровими родзинками книжкового доробку виглядає серія книжок для дітей.

І кожна, здавалося, поставлена крапка – майже одразу обростає ще кількома – й ось уже цей фінал наповнено енергією для нового старту, нової підбірки, нової книжки.

«Моє на підмостках життя…» – мистецька антологія з життя Сергія Ґуберначука. Що приховується за репертуарною довідкою з театру? Як зіграні ролі вписувались до живого організму бурхливого моря, яким плив Молодий театр у 1990-их роках?

Ці питання дозволили реалізувати наступний крок – зібрати спогади тих, хто працював із Сергієм на одній сцені; хто створював театральний літопис та фіксував сторінки з театральними прем’єрами; з ким він ішов пліч-о-пліч у творчих проєктах…

І, звісно, збірка з багатокрапкою на обкладинці й насичена поезіями – тут і зізнання у власній нерозривності з мистецтвом театру; формулювання глибинних, навіть філософських питань про театр; є рефлексування на порядок денний тих часів, закарбовані у вірш. До нагоди стали й пошукові розвідки – збережена архівна афіша, кадр із відеоверсії вистави, сторінка з альманаху…

«Людина живе доти, поки її пам'ятають» – у цьому сенсі життя Сергія Ґуберначука не переривалося. Щонайменше, новими й новими виданнями поповнюються книжкові полички поціновувачів поезії. У рамках Відкритого театрального фестивалю «Homo Ludens 12+1», де працював у складі експертної ради, томик авторства Сергія передав до театру «БІТ», який діє на базі Центральної міської бібліотеки ім. Марка Кропивницького у місті Миколаєві. Колектив презентував власний приклад роботи з пам’яттю – вистава «Тепла лампова хунта» звертається до творчості Гліба Бабіча, який передчасно пішов із життя. Перегляд заримував у моїй свідомості долі поетів перерваного польоту та відродження їх через пам’ять про них у творчих форматах.

Є запит і від юних театралів – читецький жанр потребує свіжих текстів, які були б по віку вихованцям театральних шкіл, студій… Тому не втомлююся повторювати керівникам про наявність скарбнички за авторством Сергія Ґуберначука – «Осінь золота», «Соняшник», «Тобі, золотко моє…». Є всі шанси стати у фокусі уваги й збірці «Моє на підмостках життя…» – яка резонуватиме з внутрішніми переживаннями тих, хто наважується пов’язати власне життя з театром, вхопити настрій мистецької хвилі, й не зупинятися, а знову й знову доставляти крапки до нескінченної багатокрапки…

Сергій Винниченко,
театральний аналітик,
засновник проєкту «Театральна риболовля»

Передмова до книги «Моє на підмостках життя…»
https://dlib.kiev.ua/items/show/892

Сергій Винниченко про книги Сергія Губерначука:
https://www.youtube.com/watch?v=E_71J6b5v-o


Контекст : «Моє на підмостках життя…», стор. 3–4


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-04 13:33:34
Переглядів сторінки твору 758
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.077 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.130 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.05.17 13:35
Автор у цю хвилину відсутній