Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
2026.05.19
16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
2026.05.19
13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
2026.05.19
11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
2026.05.19
11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
2026.05.19
09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
2026.05.19
05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
2026.05.19
01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
2026.05.19
00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле.
Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія.
Силам зла бракує сили, але не бракує зла.
Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв?
Золота середина була заповнена посередніс
2026.05.18
19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
2026.05.18
19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
2026.05.18
15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
2026.05.18
14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
2026.05.18
13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ
Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися.
Вона об
2026.05.18
13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
2026.05.18
12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Рецензії
Сила крапки – у багатокрапці
Контекст : «Моє на підмостках життя…», стор. 3–4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сила крапки – у багатокрапці
Багатокрапка…
Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення.
Перерваність…
Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя…
Багато разів згодом складаєш у голові пазли й усвідомлюєш, що багатокрапка тінню слідувала протягом земного життя Сергія Ґуберначука – чверть сотні втілених персонажів на сцені Київського молодого театру й низка задумів, які лишилися не реалізованими; чисельна кількість рядків поезій, які завершуються багатокрапкою; нотатки записних книжок із тими самими перерваними висловлюваннями…
Літературний проєкт, який складається з літературного доробку Сергія Ґуберначука, дозволяє підтвердити здогадку – адже багатокрапка красується на добрій п’ятірці надрукованих книжок.
Недосказаність…
Недосказаність після недосказаного…
Гуртове доставляння крапок виокремлюються в просторі мистецької реальності бережно та з любов’ю зібраних майже двох десятків книжок. В одних – розсип жанрів, у яких пробував свої сили автор; інші складені тематично, у чітко визначеній рамці – збірка поезій, афоризми, драматургічні твори… Кольоровими родзинками книжкового доробку виглядає серія книжок для дітей.
І кожна, здавалося, поставлена крапка – майже одразу обростає ще кількома – й ось уже цей фінал наповнено енергією для нового старту, нової підбірки, нової книжки.
«Моє на підмостках життя…» – мистецька антологія з життя Сергія Ґуберначука. Що приховується за репертуарною довідкою з театру? Як зіграні ролі вписувались до живого організму бурхливого моря, яким плив Молодий театр у 1990-их роках?
Ці питання дозволили реалізувати наступний крок – зібрати спогади тих, хто працював із Сергієм на одній сцені; хто створював театральний літопис та фіксував сторінки з театральними прем’єрами; з ким він ішов пліч-о-пліч у творчих проєктах…
І, звісно, збірка з багатокрапкою на обкладинці й насичена поезіями – тут і зізнання у власній нерозривності з мистецтвом театру; формулювання глибинних, навіть філософських питань про театр; є рефлексування на порядок денний тих часів, закарбовані у вірш. До нагоди стали й пошукові розвідки – збережена архівна афіша, кадр із відеоверсії вистави, сторінка з альманаху…
«Людина живе доти, поки її пам'ятають» – у цьому сенсі життя Сергія Ґуберначука не переривалося. Щонайменше, новими й новими виданнями поповнюються книжкові полички поціновувачів поезії. У рамках Відкритого театрального фестивалю «Homo Ludens 12+1», де працював у складі експертної ради, томик авторства Сергія передав до театру «БІТ», який діє на базі Центральної міської бібліотеки ім. Марка Кропивницького у місті Миколаєві. Колектив презентував власний приклад роботи з пам’яттю – вистава «Тепла лампова хунта» звертається до творчості Гліба Бабіча, який передчасно пішов із життя. Перегляд заримував у моїй свідомості долі поетів перерваного польоту та відродження їх через пам’ять про них у творчих форматах.
Є запит і від юних театралів – читецький жанр потребує свіжих текстів, які були б по віку вихованцям театральних шкіл, студій… Тому не втомлююся повторювати керівникам про наявність скарбнички за авторством Сергія Ґуберначука – «Осінь золота», «Соняшник», «Тобі, золотко моє…». Є всі шанси стати у фокусі уваги й збірці «Моє на підмостках життя…» – яка резонуватиме з внутрішніми переживаннями тих, хто наважується пов’язати власне життя з театром, вхопити настрій мистецької хвилі, й не зупинятися, а знову й знову доставляти крапки до нескінченної багатокрапки…
Сергій Винниченко,
театральний аналітик,
засновник проєкту «Театральна риболовля»
Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення.
Перерваність…
Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя…
Багато разів згодом складаєш у голові пазли й усвідомлюєш, що багатокрапка тінню слідувала протягом земного життя Сергія Ґуберначука – чверть сотні втілених персонажів на сцені Київського молодого театру й низка задумів, які лишилися не реалізованими; чисельна кількість рядків поезій, які завершуються багатокрапкою; нотатки записних книжок із тими самими перерваними висловлюваннями…
Літературний проєкт, який складається з літературного доробку Сергія Ґуберначука, дозволяє підтвердити здогадку – адже багатокрапка красується на добрій п’ятірці надрукованих книжок.
Недосказаність…
Недосказаність після недосказаного…
Гуртове доставляння крапок виокремлюються в просторі мистецької реальності бережно та з любов’ю зібраних майже двох десятків книжок. В одних – розсип жанрів, у яких пробував свої сили автор; інші складені тематично, у чітко визначеній рамці – збірка поезій, афоризми, драматургічні твори… Кольоровими родзинками книжкового доробку виглядає серія книжок для дітей.
І кожна, здавалося, поставлена крапка – майже одразу обростає ще кількома – й ось уже цей фінал наповнено енергією для нового старту, нової підбірки, нової книжки.
«Моє на підмостках життя…» – мистецька антологія з життя Сергія Ґуберначука. Що приховується за репертуарною довідкою з театру? Як зіграні ролі вписувались до живого організму бурхливого моря, яким плив Молодий театр у 1990-их роках?
Ці питання дозволили реалізувати наступний крок – зібрати спогади тих, хто працював із Сергієм на одній сцені; хто створював театральний літопис та фіксував сторінки з театральними прем’єрами; з ким він ішов пліч-о-пліч у творчих проєктах…
І, звісно, збірка з багатокрапкою на обкладинці й насичена поезіями – тут і зізнання у власній нерозривності з мистецтвом театру; формулювання глибинних, навіть філософських питань про театр; є рефлексування на порядок денний тих часів, закарбовані у вірш. До нагоди стали й пошукові розвідки – збережена архівна афіша, кадр із відеоверсії вистави, сторінка з альманаху…
«Людина живе доти, поки її пам'ятають» – у цьому сенсі життя Сергія Ґуберначука не переривалося. Щонайменше, новими й новими виданнями поповнюються книжкові полички поціновувачів поезії. У рамках Відкритого театрального фестивалю «Homo Ludens 12+1», де працював у складі експертної ради, томик авторства Сергія передав до театру «БІТ», який діє на базі Центральної міської бібліотеки ім. Марка Кропивницького у місті Миколаєві. Колектив презентував власний приклад роботи з пам’яттю – вистава «Тепла лампова хунта» звертається до творчості Гліба Бабіча, який передчасно пішов із життя. Перегляд заримував у моїй свідомості долі поетів перерваного польоту та відродження їх через пам’ять про них у творчих форматах.
Є запит і від юних театралів – читецький жанр потребує свіжих текстів, які були б по віку вихованцям театральних шкіл, студій… Тому не втомлююся повторювати керівникам про наявність скарбнички за авторством Сергія Ґуберначука – «Осінь золота», «Соняшник», «Тобі, золотко моє…». Є всі шанси стати у фокусі уваги й збірці «Моє на підмостках життя…» – яка резонуватиме з внутрішніми переживаннями тих, хто наважується пов’язати власне життя з театром, вхопити настрій мистецької хвилі, й не зупинятися, а знову й знову доставляти крапки до нескінченної багатокрапки…
Сергій Винниченко,
театральний аналітик,
засновник проєкту «Театральна риболовля»
Передмова до книги «Моє на підмостках життя…»
https://dlib.kiev.ua/items/show/892
Сергій Винниченко про книги Сергія Губерначука:
https://www.youtube.com/watch?v=E_71J6b5v-o
Контекст : «Моє на підмостках життя…», стор. 3–4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
