Ви знаєте, насамперед маю сказати, що всі наші оцінки є дуже суб"єктивними. Я взагалі-то противник такого методу визначення кращих віршів. Це може зробити лише Час, тож наразі можу апелювати лише до перманентних емоційних станів, що викликав Ваш вірш. А також до формального критерію оцінки поезії, який абсолютно не вважаю достатнім та повним. Так-от, вірш мені здався дуже сухим і скамстроленим, не пережитим, штучним. Немає внутрішньої сили, знаковости цієї поезії. Вірш просякнутий безсимволічними привидами, медузами, амебними створіннями. Але в поезії немає її знакової природи, тобто немає того центру (або ж навіть і "центро"), що впадає в душу і все переламує. Назавжди. Вірш, на превеликий жаль, залишає байдужим. Він недостатньо пропущений через власні сивольно-сенсорні системи, недостатньо пережитий. Але я ще раз говорю, що будь-яка оцінка є дуже штучною, бо вона суб"єктивна. І, можливо (скоріше за все!), помилкова. Вірш, на мою думку, немає внутрішньої мелодики, він асистемний, але та асистемність не від ламання стереотипів, а від браку досвіду та почуттів. Через це я поставив досить низький бал за цей вірш. І це, визнаю, тільки моя суб"єктивна думка. Я не прихильник такої гри "в бали", тож бажаю не ставити балів іншим поетам, але Ваш вірш, можливо це було перманентно!?, просто мене дуже засмутив. І мені здалося, що це не поезія. Тож вибачте, ради Бога, за це, але то була моя суб"єктивна оцінка.