ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Кара
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Береги (рондель)
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Цілу ніч
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Шіпош / Вірші

 Ангели з одним крилом
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Петро Балог 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-14 14:15:16
Переглядів сторінки твору 6915
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.530 / 5.17  (4.383 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.329 / 5  (4.279 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 01:47:32 ]
Оригінальна ідея втілена у вірш. Постає питання - чому саме ангели? Чи не могли бути, на приклад, чайки? Теоретично так, але естетика твору хіба вимагає більш піднесеного персонажу, щоб краще персоніфікувати нашу людську сутність та піднести її на вищий рівень...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 08:56:32 ]
Ця ідея стара як світ. Це по-перше. По-друге, чайки тут могли б бути справді вельми теоретично - мовою символіки це виглядало б кумедно. По-третє, в чому тоді суть коментарю? Комусь хотілося вночі побалакати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 13:07:31 ]
Звичайно, хотілось побалакати з власником другого крила:) Чи коментар завжди повинен бути монологом або розмовою з розумною людиною, якою є я? Ідея стара, та чи те що старе автоматично перестає бути оригінальне, на приклад Святе Письмо? У Р. Баха чайка символічна чайка зовсім не кумедно виглядає:) З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-20 16:59:57 ]
Спасибі вам за скромність (це стосовно розумної людини). При всій повазі до Р. Баха чайки там виведені в іншому контексті й мають інше символічне навантаження. Стара ідея не означає застаріла (я й не хотіла цього сказати), і тим більше не означає недоречна. Але оригінальність - це новаторський елемент, як на мене, а в "ангельській" темі я його не бачу - про це вже багато хто говорив. Але ця тема невичерпна на інтерпретації, тому вірш гарний. І ще гарний суто технікою й виразною інтелектуальністю авторки.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-23 21:59:54 ]
А я згідний з паном Петром, - чоловіки повинні бути розумними і зовсім непогано у собі цю рису вирізняти, виточувати. Та й зауваження, які робить Петро, концептуально справедливі.
Щодо зауважень Ірини, то хіба хтось знає, що, врешті-решт, має на увазі жінка, та ще й поетеса? Але що може дати жінка, окрім добра? На це і сподіваємося?
Щодо вірша, то хоча він і виглядає юним поглядом на відомі речі, але можна з певним задоволенням відчути їх знову разом із юною авторкою.

А, взагалі, мені приємно, що Закарпаття цікаво представлене Мар'яною Шіпош. Моє дитинство і подальше життя сильно пов'язані з Мукачево, з Ужгородом - хороші міста, але з поезією там нелегко, тому сподіваюся, в т.ч. і на вас, Мар'яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Шіпош (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 18:23:34 ]
Також згодна, що "чоловіки повинні бути розумними":) А п. Володимир впевнений, що авторка така юна, як йому здається?Вік поезії і автора не завжди співпадає.А те, що йдеться про "відомі речі", - цікаво, кому достеменно відомо, що треба вибирати: життя чи смерть, спасіння чи пристрасть, спокій чи ризик, грозу чи тишу?...
Приємно, що із нашою Срібною Землею у Вас пов'язані гарні спогади і теперішнє життя також. А що "з поезією нелегко" - не думаю, що гірше, ніж де-інде, просто є своя специфіка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 21:20:32 ]
Де б я ще зустрів пані Ірину! Щодо поезії в Закарпатті. Нещодавно вийшов один альманах і в ньому є такі автори: Христина Керита,
Лідія Повх, Петро Скунць. Раджу знайти цих авторів і почитати їх твори(Трохи згодом набиратиму на один сайт цих авторів, коли роботу закінчу - вкажу координати сайту). Щодо вірша. Багато асоціацій саме щодо ангела з підбитим крилом(Вибачаюсь - з одним)але вирішив залишити в двох варіантах)! А чайки в мене асоціюються тільки з грифами. Терпіти не можу море.Кожному своє. Принаймі це моя давня закріплена думка. Для мене вони б просто були б ні до чого тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-29 08:00:27 ]
Ну, Ляшкевичу, ви собі вже якийсь чоловічо-жіночий диван вигадали як концепцію (перефразовуючи назву твору з Гете). Всюди це червоною ниткою. Ні, я таки починаю впадати в фемінізм, коли про це постійно згадують. Що, ви чоловікам лишаєте розум, а жінкам - почуття, клубок енергій, незрозумілість і загадковість? Часто й навпаки буває. Ну як, скучилось за суперечками?

Рада читатися, Володимире. Тільки ось не сприймаю ланцюжка між суб'єктивним несприйняттям моря та категоричним "чайки, мовляв, ні до чого". У мене щодо чайок багато суто літературознавчих асоціацій, втім, як і щодо ангелів. Плач, голосіння, жаль, скорбота, колоніальне гноблення тощо.

І окрема, що в'яжеться з Едді По. Моїм другом. Все-таки хоч кров з носа вирву вечір для того есею, що я обіцяла. Сама для себе хочу його написати. Біографія цієї людини цікава й символічна.

Мар'яно, а ви вмієте подати себе в загадковому світлі. Чому ви називаєте Закарпаття Срібною Землею? Ця назва має історичні корені?

Так і не можу розцінити мовчання на мою згадку про Барта з компанією. Чи то знак згоди, чи знизування плечима?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-08 13:56:40 ]
Привіт з холодної ще Ялти:-) Але чайки вже давно літають, не зважаючи на холод... Говорячи про "розумну людину", я, звичайно, мав на увазі не себе, тільки своє "я" кожної людини. Так що дамсько-чоловічі суперечки, кому що приділене Богом більше чи менше, тут ні до чого:-) Особисто вважаю, що чоловік і жінка у інтелектуальному вимірі рівні собі, хоча це і проявляється в різних сферах по різному. На жаль, останнім часом, все менше видно чоловіків, котрі прагнуть здобувати освіту. Та, на щастя, є друге крило, котре бере на себе цей тягар:-)
З повагою