ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.29 16:49
Блюзнірство
Сліпець присвяту пише Сліпаку*,
здається, наче ловкенька ідея.
Перечитав цю проповідь «палку» –
так, ніби Гіммлер спаленим євреям.
Тобі Сташинський* ближче до душі
чи двадцять шість Бакинських комісарів.
Російський дух, зросійщені вірші,
хоч вистри

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок-штор (пісня)
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
* * *
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Літо
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Твоя кімната
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Різдвяна пісня
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
Василь Сліпак, воїн Світла
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Шіпош / Вірші

 Ангели з одним крилом
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Петро Балог 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-14 14:15:16
Переглядів сторінки твору 6175
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.530 / 5.17  (4.383 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.329 / 5  (4.279 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 01:47:32 ]
Оригінальна ідея втілена у вірш. Постає питання - чому саме ангели? Чи не могли бути, на приклад, чайки? Теоретично так, але естетика твору хіба вимагає більш піднесеного персонажу, щоб краще персоніфікувати нашу людську сутність та піднести її на вищий рівень...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 08:56:32 ]
Ця ідея стара як світ. Це по-перше. По-друге, чайки тут могли б бути справді вельми теоретично - мовою символіки це виглядало б кумедно. По-третє, в чому тоді суть коментарю? Комусь хотілося вночі побалакати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 13:07:31 ]
Звичайно, хотілось побалакати з власником другого крила:) Чи коментар завжди повинен бути монологом або розмовою з розумною людиною, якою є я? Ідея стара, та чи те що старе автоматично перестає бути оригінальне, на приклад Святе Письмо? У Р. Баха чайка символічна чайка зовсім не кумедно виглядає:) З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-20 16:59:57 ]
Спасибі вам за скромність (це стосовно розумної людини). При всій повазі до Р. Баха чайки там виведені в іншому контексті й мають інше символічне навантаження. Стара ідея не означає застаріла (я й не хотіла цього сказати), і тим більше не означає недоречна. Але оригінальність - це новаторський елемент, як на мене, а в "ангельській" темі я його не бачу - про це вже багато хто говорив. Але ця тема невичерпна на інтерпретації, тому вірш гарний. І ще гарний суто технікою й виразною інтелектуальністю авторки.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-23 21:59:54 ]
А я згідний з паном Петром, - чоловіки повинні бути розумними і зовсім непогано у собі цю рису вирізняти, виточувати. Та й зауваження, які робить Петро, концептуально справедливі.
Щодо зауважень Ірини, то хіба хтось знає, що, врешті-решт, має на увазі жінка, та ще й поетеса? Але що може дати жінка, окрім добра? На це і сподіваємося?
Щодо вірша, то хоча він і виглядає юним поглядом на відомі речі, але можна з певним задоволенням відчути їх знову разом із юною авторкою.

А, взагалі, мені приємно, що Закарпаття цікаво представлене Мар'яною Шіпош. Моє дитинство і подальше життя сильно пов'язані з Мукачево, з Ужгородом - хороші міста, але з поезією там нелегко, тому сподіваюся, в т.ч. і на вас, Мар'яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Шіпош (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 18:23:34 ]
Також згодна, що "чоловіки повинні бути розумними":) А п. Володимир впевнений, що авторка така юна, як йому здається?Вік поезії і автора не завжди співпадає.А те, що йдеться про "відомі речі", - цікаво, кому достеменно відомо, що треба вибирати: життя чи смерть, спасіння чи пристрасть, спокій чи ризик, грозу чи тишу?...
Приємно, що із нашою Срібною Землею у Вас пов'язані гарні спогади і теперішнє життя також. А що "з поезією нелегко" - не думаю, що гірше, ніж де-інде, просто є своя специфіка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 21:20:32 ]
Де б я ще зустрів пані Ірину! Щодо поезії в Закарпатті. Нещодавно вийшов один альманах і в ньому є такі автори: Христина Керита,
Лідія Повх, Петро Скунць. Раджу знайти цих авторів і почитати їх твори(Трохи згодом набиратиму на один сайт цих авторів, коли роботу закінчу - вкажу координати сайту). Щодо вірша. Багато асоціацій саме щодо ангела з підбитим крилом(Вибачаюсь - з одним)але вирішив залишити в двох варіантах)! А чайки в мене асоціюються тільки з грифами. Терпіти не можу море.Кожному своє. Принаймі це моя давня закріплена думка. Для мене вони б просто були б ні до чого тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-29 08:00:27 ]
Ну, Ляшкевичу, ви собі вже якийсь чоловічо-жіночий диван вигадали як концепцію (перефразовуючи назву твору з Гете). Всюди це червоною ниткою. Ні, я таки починаю впадати в фемінізм, коли про це постійно згадують. Що, ви чоловікам лишаєте розум, а жінкам - почуття, клубок енергій, незрозумілість і загадковість? Часто й навпаки буває. Ну як, скучилось за суперечками?

Рада читатися, Володимире. Тільки ось не сприймаю ланцюжка між суб'єктивним несприйняттям моря та категоричним "чайки, мовляв, ні до чого". У мене щодо чайок багато суто літературознавчих асоціацій, втім, як і щодо ангелів. Плач, голосіння, жаль, скорбота, колоніальне гноблення тощо.

І окрема, що в'яжеться з Едді По. Моїм другом. Все-таки хоч кров з носа вирву вечір для того есею, що я обіцяла. Сама для себе хочу його написати. Біографія цієї людини цікава й символічна.

Мар'яно, а ви вмієте подати себе в загадковому світлі. Чому ви називаєте Закарпаття Срібною Землею? Ця назва має історичні корені?

Так і не можу розцінити мовчання на мою згадку про Барта з компанією. Чи то знак згоди, чи знизування плечима?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-08 13:56:40 ]
Привіт з холодної ще Ялти:-) Але чайки вже давно літають, не зважаючи на холод... Говорячи про "розумну людину", я, звичайно, мав на увазі не себе, тільки своє "я" кожної людини. Так що дамсько-чоловічі суперечки, кому що приділене Богом більше чи менше, тут ні до чого:-) Особисто вважаю, що чоловік і жінка у інтелектуальному вимірі рівні собі, хоча це і проявляється в різних сферах по різному. На жаль, останнім часом, все менше видно чоловіків, котрі прагнуть здобувати освіту. Та, на щастя, є друге крило, котре бере на себе цей тягар:-)
З повагою