ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марічка Мамчур (1989) / Проза

 Драма любові полягає в тому, що один — любить, а інший — дозвояє себе любити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-16 13:22:12
Переглядів сторінки твору 4768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.699 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.482 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2011.05.23 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 11:30:30 ]
На жаль, схоже, ви помиляєтеся у всьому. Тому і доброго результату не буде. Думаю, що ви категорично не сприймаєте напевно тисячу разів чуту вами істину, що любов і кохання - різні речі. Окрім усього іншого і тому, що Творець і гомо сапієнс (хомка) - таки сильно відрізняються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:27:47 ]
стосовно істинии про любов і коханні - в даному випадку йдеться про вияв любові у стосунках між чоловіком і жінкою...просто намагають не відділяти любов і кохання... розумію кохання як форму любові...і , мабуть, не у всьому помиляюся... як це не смуно:(
спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 00:14:48 ]
Кохання, на жаль, таки не є формою любові. Як хомо не є формою Бога. :(

Любов - це атрибут Творця, як і свобода і творчість. Ці атрибути відкриваються нам, чим ближче ми підходимо у своєму онтогенезі до Бога, тобто, чим більше ми "Людина".

У кохання свої функції, можна назвати його солодким медом оманливої юності, і апелює воно зрештою до приватної власності на особистість задля продовження популяції. Утім, воно є і першим ступенем (несвідомим) магічних здатностей. Стан зачарування дуже близький до стану закохання, але це трохи інший сюжет, і не переносить кохання у вид любові...
Любов - напроти, це міра зрілості, особливих фізичних контактів і володіння іншими не потребує. Якісно характеризує визрівання хомо в Людину.
Одначе ви праві, у стосунках чоловіка і жінки, може бути присутнім і те, і те, бо чоловіком і жінкою сотворено Людину (вища цільність у поєднанні цих начал), але любов проявляється усе ж не так, як ви описали. І, до речі, чого шукати любов, вона дана нам від народження, знай розвивай її, не губи в собі. Ось кохання - це так, його шукають, і досить легко знаходять, і так само втрачають - кохання не буває вічним, а любов - навпаки. Любов шукати не потрібно, вона завжди з нами, доки залишається в нас хоч крапелька людяності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 12:46:05 ]
Цікаві роздуми.
Чи варто збивати ноги, шукаючи щастя?
Варто!
Знайти рівноправність - не важко.
Знайти ідел - неможливо.
Співіснування вимагає компромісів.
Варто шукати взаємне кохання з людиною, яка задовольнятиме Вас, як коханець, друг і потенційний батько Ваших дітей.
Вам залишиться лише зберегти ці стосунки.
Ось і все.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:33:18 ]
варто збивати ноги, шукаючи щастя? я не шукаю ідеалу... на жаль, навіть НЕідеали не викликають розуміння... принаймі, поки що... надіюся, все зміниться....:)
спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 15:34:00 ]
Дозволяти любити себе – безпечно і легко.
Любити інших – важко і ризиковано.
Ця місія під силу далеко не всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 18:14:29 ]
:) Автор, Ви не праві)) Але Ваш рік народження дозволяє Вам так думати. Не все так складно. не все так просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Реалізм Андрій Сюр (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 20:03:35 ]
А я просто наведу цитату з Біблії: "Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!"А від себе додам: не потрібно над цим багато роздумувати, треба просто любити)))
З повагою:)))