стосовно істинии про любов і коханні - в даному випадку йдеться про вияв любові у стосунках між чоловіком і жінкою...просто намагають не відділяти любов і кохання... розумію кохання як форму любові...і , мабуть, не у всьому помиляюся... як це не смуно:(
спасибі...

Кохання, на жаль, таки не є формою любові. Як хомо не є формою Бога. :(

Любов - це атрибут Творця, як і свобода і творчість. Ці атрибути відкриваються нам, чим ближче ми підходимо у своєму онтогенезі до Бога, тобто, чим більше ми "Людина".

У кохання свої функції, можна назвати його солодким медом оманливої юності, і апелює воно зрештою до приватної власності на особистість задля продовження популяції. Утім, воно є і першим ступенем (несвідомим) магічних здатностей. Стан зачарування дуже близький до стану закохання, але це трохи інший сюжет, і не переносить кохання у вид любові...
Любов - напроти, це міра зрілості, особливих фізичних контактів і володіння іншими не потребує. Якісно характеризує визрівання хомо в Людину.
Одначе ви праві, у стосунках чоловіка і жінки, може бути присутнім і те, і те, бо чоловіком і жінкою сотворено Людину (вища цільність у поєднанні цих начал), але любов проявляється усе ж не так, як ви описали. І, до речі, чого шукати любов, вона дана нам від народження, знай розвивай її, не губи в собі. Ось кохання - це так, його шукають, і досить легко знаходять, і так само втрачають - кохання не буває вічним, а любов - навпаки. Любов шукати не потрібно, вона завжди з нами, доки залишається в нас хоч крапелька людяності...