ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.12 07:48
Сповита темрявою тиша.
Земного спокою доба.
Поснули в теплих нірках миші,
Кота позбавивши забав.
Згустіла швидко ніч осіння.
Хитання тіней мовчазних, –
І безкінечні сновидіння,
Чи напівсонний стан без них.

Микола Соболь
2024.11.12 06:40
– Скажи, інь чи янь?
– У чому різниця?
– Ти, просто поглянь, –
гуляє столиця,
пирує під час чуми.
Злетілись круки
з кремлівської вежі,
а тим залюбки

Сонце Місяць
2024.11.11 22:54
Як у темряві нічній, що лиш випадком оживає у виблисках
нірвани на вікнах інших людей, в’язнучи трясовиною
відчаю, котрий загострює розуміння, що все, чим я є –
результат власних дій. Коли будь-що навколо, навіть
кухонна стеля розпадається й сиплеться

Іван Потьомкін
2024.11.11 22:17
Для причини є причина. 40.Для порожньої склянки і розумного сина завжди є хтось, хто хотів би їх. 41.Багатій радіє з майна, а бідний розумом багатий. 42.Тільки розмова дає змогу дізнатися про розум людини. 43.Витримка приведе до бажаного. 44.Їжа

Козак Дума
2024.11.11 19:17
Ще один холодний день у пеклі,
дрова підлетіли у ціні…
Холодно старій бабусі Веклі,
та світлина Вови на стіні!

Мабуть непереливки у нього,
помахала скумбрія хвостом,
обломилась братня допомога –

Світлана Пирогова
2024.11.11 18:17
Вимір у доларах, євро і гривнях.
Що їм до того, у кого війна.
Владу хапають сторуко за гриву,
Котиться з неба сльозина дрібна.

Осінь прадавня сиріткою плаче.
Тягне знесилена хрест по стерні.
Робить, що може, бо, мабуть, терпляча.

Микола Соболь
2024.11.11 05:10
Ще не погасли смолоскипи
та все чутніше клич сурми,
коли борвій в борні захрипне,
безсмертний фенікс хай крильми
його огорне в піднебессі,
там, де живуть війни громи…
а ми і з попелу воскреснем,
щоб народитися – Людьми.

Віктор Кучерук
2024.11.11 04:59
Двір холоне та іскриться –
Розпочався листопад, –
Довгополу багряницю
Став знімати з себе сад.
Неоднаковим покровом
Укривається земля, –
Шар товстий окрай будови
Двір теплом не звеселя.

Микола Дудар
2024.11.10 22:33
Прийшла вечірня прохолода
Коли про неї вже й забули
І більшість вже із нас поснули
Встелились душами до долу
І навіть хрипу не почули…
Що значить мати кока-колу

Хутенько в сни ті одяглися

Іван Потьомкін
2024.11.10 21:51
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владисла Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Хвиля / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-10 19:11:58
Переглядів сторінки твору 3833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.480 / 5  (4.565 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.466 / 5  (4.442 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-02-10 22:08:13 ]
Осилите, Оленко, з таким талантом осилите усе - і творчість і буденність. Головне, будьте собою :) Цей світ для Вас, а не навпаки :) І Порш для Вас, а не ви для нього ;) Удачі...
Гарно вималюваний сюжет. Автор вдало використала Образи і рими, чіткий ритм. Лінія вірша добре виписана і не заламується.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Шуркало (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 23:36:01 ]
Ти сльози витри із лиця.
Писати, кажеш, вже не сила?
Я не повірю, бо не ця,
Мабуть, біда тебе скосила.

На чистім аркуші почни,
І вір у себе, час настане.
Писала гарно так, пиши!
Твої чорнила – цвіт весняний.

Вибач, що перейшов на "ти" без дозволу, просто так простіше, сподіваюся ти не проти. Здається тут не мене рятувати треба. А як же: "радіти потрібно кожній людині, кожній хвилині, кожному слову"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 23:40:35 ]
Дякую, Олено, за підтримку і гарні слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 23:44:51 ]
Віталію, дійсно я не проти того, щоб бути на ти, я не проти того, щоб радіти усьому, і також тобі (якщо ми вже на ти). Просто черговий раз прочитала своїх улюблених поетів і зрозуміла, що не зможу вилити свою буденність у такі рядки.
Як же я вдячна, Віталію, що ти є, хоч віртуально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Шуркало (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 00:14:04 ]
А це вже думка помилкова! Зможеш і навіть краще! Просто треба дуже захотіти, тільки тоді все вийде. От мене твій вірш і досі не відпускає (той про біль від обіймів) просто супер. А життя, воно дійсно занадто коротке, щоб тратити його на сум, тож радій і не думай ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 02:23:58 ]
Гарно пишете, Олено. Емоційно, чисто, відкрито... Дуже подобаються Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 14:57:01 ]
Цікаво пишете. Мені подобається:)
Щодо останньої стрічки: щоб не змінювати наголос в слові "мені", можна трошки змінити решту слів, наприклад, так: "Ту мить, як в мені помирає останній рядок…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 15:35:57 ]
Можливо, трішечки з римою щось там таке, а в цілому - приклад якісної сучасної урбан-поетики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-02-23 19:02:10 ]
Оленко, загляньте у своє інтерв*ю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-07 12:35:13 ]
Іноді буває нелегко наважуватись щось змінювати, навіть тоді, коли це "щось" спричиняє біль. Адже бо болю теж звикаємо. Цей вірш- поштовх до змін, бо дає змогу побачити теперішнє і зазирнути у майбутнє
("І жити статично, і мовчки знімати на Сіменс
Ту мить, як вмирає останній у мЕні рядок…").