ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Допоки ти є...




Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марина Єщенко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-08 22:03:27
Переглядів сторінки твору 5477
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.116 / 5.38  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:01:06 ]
Шановна Ніно! Гарна, душевна поезія...
Велика сила жіноче самозречення чи навіть самопожертва! В ім’я кохання. Для коханого.
Але все-таки дуже би хотілося закінчення більш оптимістичного, хоч би краплинку надії для самої Лір.Героїні. Наприклад, в останньому рядку:
"А серце шепоче - дорогу в Едем ми знайдемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:41:37 ]
О так, пане Іване, тут вся суть вірша в отій самопожертві... Щиро вдячна, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:05:27 ]
а як на мене, увесь оптимізм у тому й полягає, що допоки Він є, ліричній героїні байдуже, що вона не побачить едему) Він для неї краще Едему!!! І це чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:11:17 ]
Шановна Марино, Ви маєте на увазі, що Лір. Героїня
буде насолоджуватись самим фактом перебування Милого
в Едемі з Іншою? Якщо так, то воістину жіноча самозреченість не має меж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:40:39 ]
Шановна Мариночко! Щиро Вам вдячна за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:44:06 ]
але ж ви, пане Іване, пропонуєте далеко не кращий варіант!
інколи краще просто радіти за коханого, ніж попсувати йому життя, якщо він усе-таки любить іншу, та ще й взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 00:27:13 ]
Марино, ви маєте на увазі не кращий варіант подальшого розвитку сюжету, чи не кращий варіант
запропонованого рядочка? Якщо друге - то цілком можливо, погоджуюсь з Вами (якщо і автор поезії такої ж думки - то беззастережно). Якщо ж перше - то це теж не спонукало Лір. Героїню до якихось дій, що суперечать її почуттям, просто залишало маленький шанс(надію), тобто не спалювало всі мости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:40 ]
хтось колись казав: "Якщо любиш - зможеш відпустити"... думаю, дуже правильна фраза...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:54 ]
Шановна Ніно! Підтримую вашу ліричну героїню у її почуваннях, а вас у творчості!:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 07:59:13 ]
Надію на що? У коханого ліричної героїні все добре, він щасливий зі своєю обраницею, і ліричній героїні цього достатньо, і вона щаслива. І на що можна надіятися? Що суперниця загине, що вони розлучаться, і т.д.? Ну це вже буде не те світле кохання, про яке вона мріяла, воно буде брудне. До того ж це надто егоїстично. І щастя нікому не додасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 09:59:30 ]
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 12:20:20 ]
рада, що хоч два рядочки зачепили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 10:46:43 ]
Дорога Марино! Надія, як відомо, вмирає останньою... В почутті любові люди, буває, тримаються і за соломинку (надії). З іншого боку,якщо кохання велике, таке, що вартує ТАКОЇ самопожертви, то за нього варто, навіть треба боротися. Хоча Ваші почуття мені близькі і зрозумілі, в Вашому віці ця життєва ситуація (в якій опинилися Лір. Герої) має сприйматися так і тільки так! Радий за Вас. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:48:38 ]
а якщо та соломинка не рятівна, а вбивча?
те, що зроблено з егоїстичних міркувань, потім усе одно вернеться і вдарить тебе каменем в потилицю...

краще любити вільно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:34 ]
А мені цей рядок сподобався найбільше:

чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.(С)

Насправді дуже гарний вірш, Ніно! І твої почуття мені дуже зрозумілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:19:33 ]
ох, ті почуття... всі їх розуміють, але ніхто не може підказати, як би їх позбутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:26:02 ]
Все проходить...(напис зовнішній стороні перстня царя Соломона)
І це пройде... (напис на внутрішній стороні перстня царя Соломона)
;)