ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Яскрава мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Кремняк / Вірші

 *** *** ***




Найвища оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-15 15:51:44
Переглядів сторінки твору 7123
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.173 / 5.25  (4.621 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.435 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.28 02:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:03:28 ]
Плюси:
Образи класні.
Мінуси:
Відсутність розділових знаків.
Розмір "вибитий з колії" у другому стовпчику останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:11:34 ]
Дігноз чіткий і зрозумілий. Дякую. Що можна зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:23:15 ]
Згоден з Юрієм. Перший стовпчик притягує квагу.
Другий трішки слабший, ритм можна відновити:

думки хлебтали кровотечу
знайшли причал
Останній рядок при всій своїй несподіваності образів...
трохи награний, розмитий, я б сказав - трохи треба подумати - що там змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:24:00 ]
Що робити - це вже справа автора.
Моя справа - поділитися власним враженням :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:24:09 ]
квагу - УВАГУ! Теж римується:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 18:58:01 ]
Гарно... І не треба там розділових знаків...Образи дійсно шикарні...
Тільки я не зрозуміла останніх двох рядків, але це, швидше, моя проблема, а не поезії...))

Дякую... Так буває часто... особливо "безглузідсть фраз водою з крану"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:08:56 ]
Ольго,
Ви мабуть, не вмієте танцювати танго...
Кожен розділовий знак - це емоція. Саме тоді відчувається вірш.
Принайні так я важаю (і не я один).
Можу повторитись (бо колись подібна розмова велась з іншим автром):
Давайте тоді писатимемо все однум рядком, а на завершення усумено всі
пропуски між словами, бо навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:48 ]
"однум" = одним, "усумено" - усунемо. - Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:19:51 ]
Я дійсно не вмію танцювати, і танго також;)
Розумію, що суперечка про розділові знаки починається не тут і не нами, як і не закінчиться найближчим часом...
Проте відсутність розділових знаків у вірші про .... людей, яким важко знайти спільну мову (пробачте, Юліє, за таке розуміння Вашої поезії) зобов"язує читача самого розставити ці знаки...І самому приміряти ситуацію на себе.

ЗІ. Сама я завжди пишу з розділовими знаками, Юрку;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:32:04 ]
На мій власний-привеликий жаль, Юлія це робить часто. Звичайно - це право автора - проставляти чи ні... Але й і моє право вважати такі твори недовершеними... Мене цікавлять інтонації автора, а не особисті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:04:32 ]
Не в нашій компетенції, дорогі колеги, вимагати від автора розділових знаків або ж точніших образів. Як на мене, то я дотримуюся думки про творчу свободу виявлення. Наша задача, якщо ми заслуговуємо на місце добрих приятелів, у тому, аби порадити чи порекомедувати авторові власних коментарів. Адже все, що відбувається на цьому сайті - в інтерактиві, вільному й відкритому спілкуванні. Власне, це і є той самий літпроцес, який має огранювати кожного з учасників дискусії.
Хочу підтвердити, що не всі вірші мають містити розділові знаки. Ця сфера з тих, яка має відношення до ейдетики, тобто того, що має знайти точну відповідність у поетичній строфі. Про ці та багато інших явищ у ліриці сказано й написано достатньо. З огляду на сказане не можу дорікнути Юлії у відсутності уваги до стрункості й організації поетичної ритміки та строфіки. Ці поняття - іншого рівня.
Дякую за текст. Такі реакції на нього - підтвердження його незвичайності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:20:44 ]
Тарасе, пробачте за прискіпливість і нерозуміння, але щодо розділових знаків - яку Ви маєте позицію? У випадку з Юрієм (пам'ятаєте?) Ви зробили йому зауваження щодо розділових знаків, а от тепер виступаєте за творчу свободу виявлення... То як? Упереджене ставлення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:42:33 ]
Я за те, щоб кожен автор обирав власний поетичний шлях. Наголошую на тому, що кожна висловлена позиція повинна сприйматися як власна думка читача.
Що стосується моїх коментарів, то скажу, що присутність або ж відсутність пунктуації повинна бути органічною, віповідаючи природі вірша.
Мені однаково подобаються тексти, проте я не завжди погоджуюсь з позицією автора щодо формальної частини - вираження художніх образів.
Дякую за оперативні коментарі. А Вам яка подобається лірика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:56:01 ]
Шановні колеги, я теж притримуюсь поглядів, що розділові знаки потрібні. Але бувають ніби різні випадки, тут Тарас Кремінь, правий. Але як кваліфікувати ці випадки? Ось є така думка, якщо твір не модерністичний, то без розділових знаків ніяк (наприклад більшість творів Н.Пасічник), а якщо модерністичний, яким мені бачиться цей твір Юлії Кремняк, тоді вимоги не такі строгі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 11:00:29 ]
Ніколи не думала, що доведеться над цим задуматись, аби сформулювати уподобання в слова. ;)
Та, що не відпускає без нічого. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 11:06:18 ]
І ви праві Мирославо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 15:33:44 ]
Хоча моя думка нічого на варта...
Але надалі, відмовляюсь коментувати твори без розділових знаків...
Принципово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 17:42:58 ]
У своєму житті дотримуюсь одного принципу, суть якого полягає в тому, що не варто боятися друзів, які, у гіршому випадку, можуть зрадити, ворогів, які можуть вбити, треба боятися байдужості. Мене лякають відсторонені очі, пусті слова, позбавлені змісту фрази. Саме тому, незважаючи на полярність поглядів і розмаїття літературних смаків, я вдячна всім за небайдужість. Особисто я, читаючи поезію, не намагаюся віднайти там авторської Я-концепції,я, за влучним висловом пані Ольги, "приміряю ситуацію на себе". Як на мене, читач, пропускаючи поезію через власне сприйняття, по-своєму моделює її в контексті власного, суб'єктивного, простору. Я ні в якому разі не хочу нав'язувати власний ідейний зміст. Думаю, що не маленьким комам і знакам оклику відтворювати розмаїту палітру почуттів, безмежні простори внутрішнього космосу. Важко говорити у ті моменти, коли здається, що згусток слів,які треба вимовити, не поміститься у роті. Найстрашніший момент у спілкуванні із небайдужою людиною наступає тоді, коли усвідомлюєш паралельність двох світів, задля перетину яких необхідно деформувати власну суть. Я не претендую на загальнонаціональне визнання, тому і далі писатиму так, як того вимагає серце, емоції, стан. Пане Юріє, у нашому житті все чогось варте, тим більше думки. Кожен має право на власну думку, свободу слова, і, в той же час, на власну поезію, продиктовану собою у своїй дійсності під впливом своїх власних глобальних подій, передісторію яких пояснюмвти не буду, бо це вже зовсім інша історія... Вдячна всім