ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.25 05:53
За Змієвими валами
За Змієві вали полину,
де неосяжна далечінь
і буду йти вперед без спину
до досконалості творінь.
Не надто вірю забобонам,
на сто питань один відвіт:
ще не народжено дракона,
який здолає наш нарід.

Віктор Кучерук
2024.11.25 05:17
Місячна повінь
Місячна повінь прозора й безкрая,
Ллється з безхмарних небес від темна, –
Дужчає, тихне і знову зростає,
Наче у серці моїм таїна.
Місячна повінь струмує додолу,
Шириться й плеще об ствірки воріт, –
Тіні мовчазно кружляють по колу
І звеселяють прит

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
Дивує світ – 9
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Кремняк / Вірші

 *** *** ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-15 15:51:44
Переглядів сторінки твору 6144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.173 / 5.25  (4.621 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.435 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.28 02:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:03:28 ]
Плюси:
Образи класні.
Мінуси:
Відсутність розділових знаків.
Розмір "вибитий з колії" у другому стовпчику останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:11:34 ]
Дігноз чіткий і зрозумілий. Дякую. Що можна зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:23:15 ]
Згоден з Юрієм. Перший стовпчик притягує квагу.
Другий трішки слабший, ритм можна відновити:

думки хлебтали кровотечу
знайшли причал
Останній рядок при всій своїй несподіваності образів...
трохи награний, розмитий, я б сказав - трохи треба подумати - що там змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:24:00 ]
Що робити - це вже справа автора.
Моя справа - поділитися власним враженням :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:24:09 ]
квагу - УВАГУ! Теж римується:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 18:58:01 ]
Гарно... І не треба там розділових знаків...Образи дійсно шикарні...
Тільки я не зрозуміла останніх двох рядків, але це, швидше, моя проблема, а не поезії...))

Дякую... Так буває часто... особливо "безглузідсть фраз водою з крану"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:08:56 ]
Ольго,
Ви мабуть, не вмієте танцювати танго...
Кожен розділовий знак - це емоція. Саме тоді відчувається вірш.
Принайні так я важаю (і не я один).
Можу повторитись (бо колись подібна розмова велась з іншим автром):
Давайте тоді писатимемо все однум рядком, а на завершення усумено всі
пропуски між словами, бо навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:48 ]
"однум" = одним, "усумено" - усунемо. - Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:19:51 ]
Я дійсно не вмію танцювати, і танго також;)
Розумію, що суперечка про розділові знаки починається не тут і не нами, як і не закінчиться найближчим часом...
Проте відсутність розділових знаків у вірші про .... людей, яким важко знайти спільну мову (пробачте, Юліє, за таке розуміння Вашої поезії) зобов"язує читача самого розставити ці знаки...І самому приміряти ситуацію на себе.

ЗІ. Сама я завжди пишу з розділовими знаками, Юрку;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:32:04 ]
На мій власний-привеликий жаль, Юлія це робить часто. Звичайно - це право автора - проставляти чи ні... Але й і моє право вважати такі твори недовершеними... Мене цікавлять інтонації автора, а не особисті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:04:32 ]
Не в нашій компетенції, дорогі колеги, вимагати від автора розділових знаків або ж точніших образів. Як на мене, то я дотримуюся думки про творчу свободу виявлення. Наша задача, якщо ми заслуговуємо на місце добрих приятелів, у тому, аби порадити чи порекомедувати авторові власних коментарів. Адже все, що відбувається на цьому сайті - в інтерактиві, вільному й відкритому спілкуванні. Власне, це і є той самий літпроцес, який має огранювати кожного з учасників дискусії.
Хочу підтвердити, що не всі вірші мають містити розділові знаки. Ця сфера з тих, яка має відношення до ейдетики, тобто того, що має знайти точну відповідність у поетичній строфі. Про ці та багато інших явищ у ліриці сказано й написано достатньо. З огляду на сказане не можу дорікнути Юлії у відсутності уваги до стрункості й організації поетичної ритміки та строфіки. Ці поняття - іншого рівня.
Дякую за текст. Такі реакції на нього - підтвердження його незвичайності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:20:44 ]
Тарасе, пробачте за прискіпливість і нерозуміння, але щодо розділових знаків - яку Ви маєте позицію? У випадку з Юрієм (пам'ятаєте?) Ви зробили йому зауваження щодо розділових знаків, а от тепер виступаєте за творчу свободу виявлення... То як? Упереджене ставлення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:42:33 ]
Я за те, щоб кожен автор обирав власний поетичний шлях. Наголошую на тому, що кожна висловлена позиція повинна сприйматися як власна думка читача.
Що стосується моїх коментарів, то скажу, що присутність або ж відсутність пунктуації повинна бути органічною, віповідаючи природі вірша.
Мені однаково подобаються тексти, проте я не завжди погоджуюсь з позицією автора щодо формальної частини - вираження художніх образів.
Дякую за оперативні коментарі. А Вам яка подобається лірика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:56:01 ]
Шановні колеги, я теж притримуюсь поглядів, що розділові знаки потрібні. Але бувають ніби різні випадки, тут Тарас Кремінь, правий. Але як кваліфікувати ці випадки? Ось є така думка, якщо твір не модерністичний, то без розділових знаків ніяк (наприклад більшість творів Н.Пасічник), а якщо модерністичний, яким мені бачиться цей твір Юлії Кремняк, тоді вимоги не такі строгі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 11:00:29 ]
Ніколи не думала, що доведеться над цим задуматись, аби сформулювати уподобання в слова. ;)
Та, що не відпускає без нічого. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 11:06:18 ]
І ви праві Мирославо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 15:33:44 ]
Хоча моя думка нічого на варта...
Але надалі, відмовляюсь коментувати твори без розділових знаків...
Принципово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 17:42:58 ]
У своєму житті дотримуюсь одного принципу, суть якого полягає в тому, що не варто боятися друзів, які, у гіршому випадку, можуть зрадити, ворогів, які можуть вбити, треба боятися байдужості. Мене лякають відсторонені очі, пусті слова, позбавлені змісту фрази. Саме тому, незважаючи на полярність поглядів і розмаїття літературних смаків, я вдячна всім за небайдужість. Особисто я, читаючи поезію, не намагаюся віднайти там авторської Я-концепції,я, за влучним висловом пані Ольги, "приміряю ситуацію на себе". Як на мене, читач, пропускаючи поезію через власне сприйняття, по-своєму моделює її в контексті власного, суб'єктивного, простору. Я ні в якому разі не хочу нав'язувати власний ідейний зміст. Думаю, що не маленьким комам і знакам оклику відтворювати розмаїту палітру почуттів, безмежні простори внутрішнього космосу. Важко говорити у ті моменти, коли здається, що згусток слів,які треба вимовити, не поміститься у роті. Найстрашніший момент у спілкуванні із небайдужою людиною наступає тоді, коли усвідомлюєш паралельність двох світів, задля перетину яких необхідно деформувати власну суть. Я не претендую на загальнонаціональне визнання, тому і далі писатиму так, як того вимагає серце, емоції, стан. Пане Юріє, у нашому житті все чогось варте, тим більше думки. Кожен має право на власну думку, свободу слова, і, в той же час, на власну поезію, продиктовану собою у своїй дійсності під впливом своїх власних глобальних подій, передісторію яких пояснюмвти не буду, бо це вже зовсім інша історія... Вдячна всім