ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Утрата
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
***
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Князь московський Василь Темний
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
1958. Капосний кіт
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мовчати (газель)
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Неоднозначні думки -7
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Жила-була собачка (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Елегія
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
***
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зникла колишня дівчина
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
Гра уяви
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Земна сіль (The Rolling Stones)
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
* * *
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Кремняк / Вірші

 *** *** ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-15 15:51:44
Переглядів сторінки твору 6515
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.173 / 5.25  (4.621 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.435 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.28 02:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:03:28 ]
Плюси:
Образи класні.
Мінуси:
Відсутність розділових знаків.
Розмір "вибитий з колії" у другому стовпчику останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:11:34 ]
Дігноз чіткий і зрозумілий. Дякую. Що можна зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:23:15 ]
Згоден з Юрієм. Перший стовпчик притягує квагу.
Другий трішки слабший, ритм можна відновити:

думки хлебтали кровотечу
знайшли причал
Останній рядок при всій своїй несподіваності образів...
трохи награний, розмитий, я б сказав - трохи треба подумати - що там змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:24:00 ]
Що робити - це вже справа автора.
Моя справа - поділитися власним враженням :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:24:09 ]
квагу - УВАГУ! Теж римується:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 18:58:01 ]
Гарно... І не треба там розділових знаків...Образи дійсно шикарні...
Тільки я не зрозуміла останніх двох рядків, але це, швидше, моя проблема, а не поезії...))

Дякую... Так буває часто... особливо "безглузідсть фраз водою з крану"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:08:56 ]
Ольго,
Ви мабуть, не вмієте танцювати танго...
Кожен розділовий знак - це емоція. Саме тоді відчувається вірш.
Принайні так я важаю (і не я один).
Можу повторитись (бо колись подібна розмова велась з іншим автром):
Давайте тоді писатимемо все однум рядком, а на завершення усумено всі
пропуски між словами, бо навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:48 ]
"однум" = одним, "усумено" - усунемо. - Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:19:51 ]
Я дійсно не вмію танцювати, і танго також;)
Розумію, що суперечка про розділові знаки починається не тут і не нами, як і не закінчиться найближчим часом...
Проте відсутність розділових знаків у вірші про .... людей, яким важко знайти спільну мову (пробачте, Юліє, за таке розуміння Вашої поезії) зобов"язує читача самого розставити ці знаки...І самому приміряти ситуацію на себе.

ЗІ. Сама я завжди пишу з розділовими знаками, Юрку;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:32:04 ]
На мій власний-привеликий жаль, Юлія це робить часто. Звичайно - це право автора - проставляти чи ні... Але й і моє право вважати такі твори недовершеними... Мене цікавлять інтонації автора, а не особисті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:04:32 ]
Не в нашій компетенції, дорогі колеги, вимагати від автора розділових знаків або ж точніших образів. Як на мене, то я дотримуюся думки про творчу свободу виявлення. Наша задача, якщо ми заслуговуємо на місце добрих приятелів, у тому, аби порадити чи порекомедувати авторові власних коментарів. Адже все, що відбувається на цьому сайті - в інтерактиві, вільному й відкритому спілкуванні. Власне, це і є той самий літпроцес, який має огранювати кожного з учасників дискусії.
Хочу підтвердити, що не всі вірші мають містити розділові знаки. Ця сфера з тих, яка має відношення до ейдетики, тобто того, що має знайти точну відповідність у поетичній строфі. Про ці та багато інших явищ у ліриці сказано й написано достатньо. З огляду на сказане не можу дорікнути Юлії у відсутності уваги до стрункості й організації поетичної ритміки та строфіки. Ці поняття - іншого рівня.
Дякую за текст. Такі реакції на нього - підтвердження його незвичайності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:20:44 ]
Тарасе, пробачте за прискіпливість і нерозуміння, але щодо розділових знаків - яку Ви маєте позицію? У випадку з Юрієм (пам'ятаєте?) Ви зробили йому зауваження щодо розділових знаків, а от тепер виступаєте за творчу свободу виявлення... То як? Упереджене ставлення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:42:33 ]
Я за те, щоб кожен автор обирав власний поетичний шлях. Наголошую на тому, що кожна висловлена позиція повинна сприйматися як власна думка читача.
Що стосується моїх коментарів, то скажу, що присутність або ж відсутність пунктуації повинна бути органічною, віповідаючи природі вірша.
Мені однаково подобаються тексти, проте я не завжди погоджуюсь з позицією автора щодо формальної частини - вираження художніх образів.
Дякую за оперативні коментарі. А Вам яка подобається лірика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:56:01 ]
Шановні колеги, я теж притримуюсь поглядів, що розділові знаки потрібні. Але бувають ніби різні випадки, тут Тарас Кремінь, правий. Але як кваліфікувати ці випадки? Ось є така думка, якщо твір не модерністичний, то без розділових знаків ніяк (наприклад більшість творів Н.Пасічник), а якщо модерністичний, яким мені бачиться цей твір Юлії Кремняк, тоді вимоги не такі строгі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 11:00:29 ]
Ніколи не думала, що доведеться над цим задуматись, аби сформулювати уподобання в слова. ;)
Та, що не відпускає без нічого. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 11:06:18 ]
І ви праві Мирославо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 15:33:44 ]
Хоча моя думка нічого на варта...
Але надалі, відмовляюсь коментувати твори без розділових знаків...
Принципово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 17:42:58 ]
У своєму житті дотримуюсь одного принципу, суть якого полягає в тому, що не варто боятися друзів, які, у гіршому випадку, можуть зрадити, ворогів, які можуть вбити, треба боятися байдужості. Мене лякають відсторонені очі, пусті слова, позбавлені змісту фрази. Саме тому, незважаючи на полярність поглядів і розмаїття літературних смаків, я вдячна всім за небайдужість. Особисто я, читаючи поезію, не намагаюся віднайти там авторської Я-концепції,я, за влучним висловом пані Ольги, "приміряю ситуацію на себе". Як на мене, читач, пропускаючи поезію через власне сприйняття, по-своєму моделює її в контексті власного, суб'єктивного, простору. Я ні в якому разі не хочу нав'язувати власний ідейний зміст. Думаю, що не маленьким комам і знакам оклику відтворювати розмаїту палітру почуттів, безмежні простори внутрішнього космосу. Важко говорити у ті моменти, коли здається, що згусток слів,які треба вимовити, не поміститься у роті. Найстрашніший момент у спілкуванні із небайдужою людиною наступає тоді, коли усвідомлюєш паралельність двох світів, задля перетину яких необхідно деформувати власну суть. Я не претендую на загальнонаціональне визнання, тому і далі писатиму так, як того вимагає серце, емоції, стан. Пане Юріє, у нашому житті все чогось варте, тим більше думки. Кожен має право на власну думку, свободу слова, і, в той же час, на власну поезію, продиктовану собою у своїй дійсності під впливом своїх власних глобальних подій, передісторію яких пояснюмвти не буду, бо це вже зовсім інша історія... Вдячна всім