ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Чарівні Карпати
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Майдан
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки і страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
Несподівані пасажі
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Вибачення
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
* * *
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Танець під дощем
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Дощ
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
* * *
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
1897. Друзі, сміливо, у ногу! (в скороченні)
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно (The Beatles)
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Кремняк / Вірші

 *** *** ***
цілує пострілом у скроню
коханий кат
за біль трималися долоні
як за канат

тремтить у сні пришерхлий вечір
як собача
думки хлебтали кровотечу
знайшли на килимі причал

безглуздість фраз водою з крану
в ріллю чола
по стінах розповзлися рани
шукать тепла




Найвища оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-15 15:51:44
Переглядів сторінки твору 6812
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.173 / 5.25  (4.621 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.435 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.28 02:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:03:28 ]
Плюси:
Образи класні.
Мінуси:
Відсутність розділових знаків.
Розмір "вибитий з колії" у другому стовпчику останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:11:34 ]
Дігноз чіткий і зрозумілий. Дякую. Що можна зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:23:15 ]
Згоден з Юрієм. Перший стовпчик притягує квагу.
Другий трішки слабший, ритм можна відновити:

думки хлебтали кровотечу
знайшли причал
Останній рядок при всій своїй несподіваності образів...
трохи награний, розмитий, я б сказав - трохи треба подумати - що там змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:24:00 ]
Що робити - це вже справа автора.
Моя справа - поділитися власним враженням :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:24:09 ]
квагу - УВАГУ! Теж римується:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 18:58:01 ]
Гарно... І не треба там розділових знаків...Образи дійсно шикарні...
Тільки я не зрозуміла останніх двох рядків, але це, швидше, моя проблема, а не поезії...))

Дякую... Так буває часто... особливо "безглузідсть фраз водою з крану"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:08:56 ]
Ольго,
Ви мабуть, не вмієте танцювати танго...
Кожен розділовий знак - це емоція. Саме тоді відчувається вірш.
Принайні так я важаю (і не я один).
Можу повторитись (бо колись подібна розмова велась з іншим автром):
Давайте тоді писатимемо все однум рядком, а на завершення усумено всі
пропуски між словами, бо навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:48 ]
"однум" = одним, "усумено" - усунемо. - Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:19:51 ]
Я дійсно не вмію танцювати, і танго також;)
Розумію, що суперечка про розділові знаки починається не тут і не нами, як і не закінчиться найближчим часом...
Проте відсутність розділових знаків у вірші про .... людей, яким важко знайти спільну мову (пробачте, Юліє, за таке розуміння Вашої поезії) зобов"язує читача самого розставити ці знаки...І самому приміряти ситуацію на себе.

ЗІ. Сама я завжди пишу з розділовими знаками, Юрку;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:32:04 ]
На мій власний-привеликий жаль, Юлія це робить часто. Звичайно - це право автора - проставляти чи ні... Але й і моє право вважати такі твори недовершеними... Мене цікавлять інтонації автора, а не особисті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:04:32 ]
Не в нашій компетенції, дорогі колеги, вимагати від автора розділових знаків або ж точніших образів. Як на мене, то я дотримуюся думки про творчу свободу виявлення. Наша задача, якщо ми заслуговуємо на місце добрих приятелів, у тому, аби порадити чи порекомедувати авторові власних коментарів. Адже все, що відбувається на цьому сайті - в інтерактиві, вільному й відкритому спілкуванні. Власне, це і є той самий літпроцес, який має огранювати кожного з учасників дискусії.
Хочу підтвердити, що не всі вірші мають містити розділові знаки. Ця сфера з тих, яка має відношення до ейдетики, тобто того, що має знайти точну відповідність у поетичній строфі. Про ці та багато інших явищ у ліриці сказано й написано достатньо. З огляду на сказане не можу дорікнути Юлії у відсутності уваги до стрункості й організації поетичної ритміки та строфіки. Ці поняття - іншого рівня.
Дякую за текст. Такі реакції на нього - підтвердження його незвичайності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:20:44 ]
Тарасе, пробачте за прискіпливість і нерозуміння, але щодо розділових знаків - яку Ви маєте позицію? У випадку з Юрієм (пам'ятаєте?) Ви зробили йому зауваження щодо розділових знаків, а от тепер виступаєте за творчу свободу виявлення... То як? Упереджене ставлення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:42:33 ]
Я за те, щоб кожен автор обирав власний поетичний шлях. Наголошую на тому, що кожна висловлена позиція повинна сприйматися як власна думка читача.
Що стосується моїх коментарів, то скажу, що присутність або ж відсутність пунктуації повинна бути органічною, віповідаючи природі вірша.
Мені однаково подобаються тексти, проте я не завжди погоджуюсь з позицією автора щодо формальної частини - вираження художніх образів.
Дякую за оперативні коментарі. А Вам яка подобається лірика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:56:01 ]
Шановні колеги, я теж притримуюсь поглядів, що розділові знаки потрібні. Але бувають ніби різні випадки, тут Тарас Кремінь, правий. Але як кваліфікувати ці випадки? Ось є така думка, якщо твір не модерністичний, то без розділових знаків ніяк (наприклад більшість творів Н.Пасічник), а якщо модерністичний, яким мені бачиться цей твір Юлії Кремняк, тоді вимоги не такі строгі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 11:00:29 ]
Ніколи не думала, що доведеться над цим задуматись, аби сформулювати уподобання в слова. ;)
Та, що не відпускає без нічого. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 11:06:18 ]
І ви праві Мирославо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 15:33:44 ]
Хоча моя думка нічого на варта...
Але надалі, відмовляюсь коментувати твори без розділових знаків...
Принципово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 17:42:58 ]
У своєму житті дотримуюсь одного принципу, суть якого полягає в тому, що не варто боятися друзів, які, у гіршому випадку, можуть зрадити, ворогів, які можуть вбити, треба боятися байдужості. Мене лякають відсторонені очі, пусті слова, позбавлені змісту фрази. Саме тому, незважаючи на полярність поглядів і розмаїття літературних смаків, я вдячна всім за небайдужість. Особисто я, читаючи поезію, не намагаюся віднайти там авторської Я-концепції,я, за влучним висловом пані Ольги, "приміряю ситуацію на себе". Як на мене, читач, пропускаючи поезію через власне сприйняття, по-своєму моделює її в контексті власного, суб'єктивного, простору. Я ні в якому разі не хочу нав'язувати власний ідейний зміст. Думаю, що не маленьким комам і знакам оклику відтворювати розмаїту палітру почуттів, безмежні простори внутрішнього космосу. Важко говорити у ті моменти, коли здається, що згусток слів,які треба вимовити, не поміститься у роті. Найстрашніший момент у спілкуванні із небайдужою людиною наступає тоді, коли усвідомлюєш паралельність двох світів, задля перетину яких необхідно деформувати власну суть. Я не претендую на загальнонаціональне визнання, тому і далі писатиму так, як того вимагає серце, емоції, стан. Пане Юріє, у нашому житті все чогось варте, тим більше думки. Кожен має право на власну думку, свободу слова, і, в той же час, на власну поезію, продиктовану собою у своїй дійсності під впливом своїх власних глобальних подій, передісторію яких пояснюмвти не буду, бо це вже зовсім інша історія... Вдячна всім