ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Роздуми біля кіоску
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-26 08:01:21
Переглядів сторінки твору 11599
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.965 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 08:46:34 ]
Привіт вам щирий від такої ж "несучасної дури" ! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:15:03 ]
А я дивлюсь, Патаро, нас вже й не так мало. Втішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 10:25:05 ]
о, так, я би теж щось поспалювала ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-26 10:42:14 ]
"О, так!" - так починається мультик "Тачки")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:16:35 ]
Ото вогнище влаштуємо! Хоча... я переосмислив свої слова на тлі подій спекотного літа. Краще здати непотріб на макулатуру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 10:39:43 ]
"Мовчу й до витоків тягнусь." - це не про Вас. " Я не мовчу! Я все ж борюсь!!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:19:14 ]
А чому не про мене? Я слово закинув і воно працює, а я спостерігаю, почитуючи те, що напучує. Мій голос тоне у пустелі непрохідної тупості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 10:53:02 ]
Так то може не народ отупів, може автори так звані? Вугілля шахтарі добувають тої самої якості і енергозатрати на одиницю виплавленої сталі не змінилися. Та і місце вождів порожнім не залишилося. Були часи куди гірші, але планета не зменшила обороти, переживем. А може варто повернутися до сім класів і арбайт? Користь очевидна. Як скажете?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 10:55:39 ]
Вся справа в рекламі і піарі. А народ читає те, що їм дають. Не треба плутати причини з наслідками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-08-26 14:10:19 ]
"Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не роблять людини приналежністю тієї або іншої народностей. Дух, душа людини - от де треба шукати приналежність її до того або іншого народу. Чим же можна визначити приналежність до того або іншого народу? Чим же можна визначити приналежність духу? Звичайно проявом духу - думкою. Хто, якою мовою думає, той тому народові й належить..." (с)

то Ви про який народ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-26 15:58:26 ]
Хто, якою мовою думає, той тому народові й належить..." (с) - тобто якщо я, українець, пишучи вірш російською, думаю російською - то я вже росіянин? Якщо я розмовляю з поляком і думаю польською, як краще сформулювати речення - я вже поляк? і т.д. Нонсенс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:21:15 ]
Ні, Валерику, мається на увазі, якою мовою думаєш взагалі, а не ситуативно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:31:47 ]
Особисто я тієї думки, що людина може призабути, якого вона роду. Згадайте, з кого турки робили яничарів? Вони не перестали бути українцями і все ж... Українець може не володіти мовою, навіть не знати, як вона звучить, але українська - то його рідна забута, чи незнана мова. Я не заради дискусії це пишу. Просто я так вважаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:35:45 ]
А, ще пару слів. Я, як бачите не погодився з парадигмою: хто якою мовою розмовляє... У житті всяк буває. Діти, покинувши батьківщину, не маючи батьків, виховуються в іншомовній культурі і не знають рідної мови. Але вони все-одно українці і рідна їх мова - українська, або хто там ще. Народ - це не тільки мова, але і генна спадщина, і т. ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-08-26 18:34:07 ]
пане Валерію, думаєте Ви однією мовою) а писати (себто перекладаючи і проговорюючи слова) можете хоч китайською. звичайно, є випадки, коли людина може дозволити собі думати однією чи іншою мовою. візьміть, наприклад, Набокова. він ідеально володів російською і англійською. але він відомий світові, як письменник, який геніально писав російською.
до речі, він сам дуже серйозно вивчав проблему, так би мовити, "думання мовою")
чому, як Ви гадаєте, радистка Кет при родах кричала російською?))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:25:18 ]
Може й автори, але вони очолюють колону, працюючи під гаслом "піпли хавають". Споживач розставляє акценти, купуючи, слухаючи, читаючи. А тепер вже мало хто й читає. Інтернет - хороша штука, але він вбиває бажання доторкнутись до чогось корисного. Телебачення теж не на висоті. Ви знаєте, на мене дивляться, як на мамонта, бо я на роботі слухаю тільки перший національний. То хто дурніше - ті, що пропонують, чи ті, що обирають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 11:38:32 ]
Сильно, актуально, сміливо і щиро! Вітаю і підтримую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:27:35 ]
Ну, я сором'язливо дякую, пане Іване. Сміливости тут особливої не потрібно. На відстані мене не дуже то й достануть. А інше, як бачу, знаходить неабиякий відгук. Дякую за реагування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 13:07:46 ]
Чорт візьми, наче вже не бутафорська свобода слова, друку і інших всіляких атрибутів, а народ всерівно читає те що дають. А народ це якась суцільна субстанція чи в народу є трошки кращі люди нації, а трошки гірші? І зовуться вони не елітою випадково? Це питання до фройляйн Юлії, весь уваги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 15:03:19 ]
Еліта - завжди меншість. А що робити з більшістю неелітною? Невже не потрібно її розвивати і підтягувати? Не люблю розмов про еліту, бо вони звучать надто нарцистично з уст людини, яка певно себе і вважає саме елітою.

Так, народ читає, що дають. І це нормально. Я як представник НАРОДУ йду в книгарню і купую те, що там є. те, що мені пропонують. Так, роблю вибір, але - в межах асортименту.

Що давати читати народу, тобто, його виховання і підтягування до ріня еліти -- то справа держави.

Тому - повинна бути цензура.