ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Роздуми біля кіоску




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-26 08:01:21
Переглядів сторінки твору 12602
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.965 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:42:11 ]
Юліє, я давно зрозумів, що книжки краще шукати у бабусь. Вони продають такі фоліанти і значно дешевше, ніж у книгарні. Хай ті книжки старі, але важливо не те, що назовні. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:39:53 ]
Пане Олександре, народ не навчили вибирати. Я, наприклад, читаю не те, що дають, а свідомо обираючи. Ви, думаю, теж. Спитайте молоду людину, яка гортає порожнє чтиво, чому вона не хоче почитати Франка, то що? Мабуть і в сім'ї не було цієї культури, а дитиною молоду людину було кинуто напризволяще самостійно обирати собі розваги. Ми ж такі зайняті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:33:59 ]
Юля, Юлія, Джулія. Але яка коректність "...надто нарцистично з уст людини...". І це коли з усіх каналів з ротів всіх вождів, батьків нації, повадатирів і т.п. божків звучить про еліту, еліту і ще раз еліту. Одні про виховання еліти, інші про зміну еліти, треті про народженні еліти в майбутньому, ще є про відродження еліти і можна до безкінечності. А як Адам орав, а Єва сіяла хто тоді був елітою? Ніхто ніколи не задумувався, що якщо є еліта, то мусить бути і бидло? І себе відносять люди куди? Як ця самопроголошена еліта збирається "підтягувати" той самий народ до "свого" рівня?
Немає ніякої еліти нині. Немає. Вмерла еліта після того як сама себе назвала елітою. Хто народився той і вмре і хробаки його сточать так само як і бидло, якщо інші такі само елітні люди не замаслять і не виставлять на посміховисько самим собі.
Ех, Юлія, освічена, вихована, з такою уявою і раптом - вибір в межах асортименту. А як немає асортименту? І в літератури асортимент як в пива. Сподіваюсь до цієї теми ми повернемося, камрад?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:25:22 ]
Я саме про це і кажу - що балачки про еліту - гидкі. Бо про неї говорять сама ж "еліта". Справжня еліта (яка була колись - та хоча б у часи УНР) - не говоррила би про себе. Рада, що Ви мене приблизно хоча б зрозуміли, і що наші думки з цього приводу співпадають.

Як то - немає асортименту? У наш час він аж надмірно широкий. Не вмію вибирати пиво. Книжки наче легше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:42:20 ]
Мені здається узагальнення, яким скористався автор віршів, викликає непорозуміння. У даному випадку "Народ" звучить як "всі чоловіки - ..." чи "вся молодь - ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:49:39 ]
Мабуть, не тільки молодь. Вже і старше покоління потроху відходить від доброї традиції почитати хорошу літературу. Вже знайшли заміну у вигляді мильних опер. Всі ми народ, і вірш є зверненям до всіх. Сьогодні ми - носії культури читання можемо нехтувати батьківськими обов'язками і наші діти не наслідуватимуть прикладу. Ми, врешті-решт, обираємо у владу тих, хто сам полюбляє кримінальну романтику, а не віковічне. Чого сьогодні більше на прилавках? Значить виробник відповідає на зростаючий попит? Мені здається, ми у меншости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:58:08 ]
Ігорю, я розумію Вашу турботу за націю (без іронії), але це не є проблемою нашого часу чи якихось конкретних поколінь. Мені здається, це швидше проблема кожного окремого індивіда або сім’ї. Ті самі питання хвилювали ще античних філософів, але до цього часу ми із Вами вміємо і читати, і писати, і думати - дяка Богові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:57:37 ]
Товаришу Скалесиду. В народу може бути багато мов, навіть в держав мов може бути більше одної. Я ж сподіваюсь, що Україну, як державу державною мовою влаштує одна і назавжди, саме українська. Я не знаю, не спеціаліст в цій галузі, можливо найбільше людина здатна себе розкрити творчо саме на тій мові, яка є його рідною і Даль саме це мав на увазі? По нашій Конституції від імені народу має право говорити і виступати винятково Верховна Рада, як інститут влади, якою б вона не була. А коли всюди "народ знає, народ терпить, народ обманюють, народ голодний" то це виглядає в кращому випадку нецікаво, а в гіршому хитропродуманим популізмом. Вже говорили би "населення". Це я до чиновників всіх рівнів. Автори напевно мають право говорити від імені народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:52:24 ]
Додам до цього, що варто розділити терміни "український народ" і "українська нація". Коли це чітко зафіксовано, тоді все стає зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 19:17:45 ]
На жаль, останній львівський книжковий форум по наповненню мало чим відрізнявся від того кіоску...
Прекрасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-24 08:08:06 ]
Мені здається, не пропозиція і не попит регулюють стан книговидавництва, культури, та і взагалі моралі, а останні досягнення цивілізації, сукупно із свободою порівнювати і обирати. Нащо глибоко мислити? Молодь хоче приколюватись. Дурня, але смішно. Схильність до протесту не знає кордонів. Це окрема тема, але герой нині той, хто навмисне не вчиться нічому. Розумна людина в очах юнацтва вже не просто дивак, але хворий на голову, щонайменше. Пишу і жахаюся своїх слів. Чи є майбутнє у такого світу якщо не втрутиться Бог? Риторичне питання.