ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Роздуми біля кіоску
Гламур у випарах вина -
Вокзал. Кіоск. Дешеве чтиво:
Його переглядають хтиво
Непевні типи з бодуна.

Купуй, і мозок не труди,
Сучасну класику дебілів.
Он, пістолет у тебе цілить,
До пекла ключ. Тобі туди?

Ось - зло помножене стократ.
Хіба, заради генотипу,
Прийти туди зі смолоскипом,
Та й кинуть. Хай собі горять!

За строк короткий, та лихий
Так безнадійно отупіти...
Які слова? Який епітет
Ти заслужив, народе мій?

І я, як часточка твоя,
Як непомітна порошина,
Своїм вимірюю аршином,
Собі - найперший судія.

Гнилими тельбухами тхне
Нова поезія і проза.
І зупинить ніхто не в змозі
Оце невігластво сумне.

Хто там на головних ролях?
Неандертальці! Графомани!
Розпуста мізки дерибанить,
Торує виродженню шлях.

Мовчу й до витоків тягнусь.
Нехай я - дурень несучасний.
Сміюсь і плачу одночасно,
Та знову, плачучи, сміюсь.

01.02.2009

Зі збірки "За межею означень..."





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-26 08:01:21
Переглядів сторінки твору 12973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.965 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:42:11 ]
Юліє, я давно зрозумів, що книжки краще шукати у бабусь. Вони продають такі фоліанти і значно дешевше, ніж у книгарні. Хай ті книжки старі, але важливо не те, що назовні. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:39:53 ]
Пане Олександре, народ не навчили вибирати. Я, наприклад, читаю не те, що дають, а свідомо обираючи. Ви, думаю, теж. Спитайте молоду людину, яка гортає порожнє чтиво, чому вона не хоче почитати Франка, то що? Мабуть і в сім'ї не було цієї культури, а дитиною молоду людину було кинуто напризволяще самостійно обирати собі розваги. Ми ж такі зайняті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:33:59 ]
Юля, Юлія, Джулія. Але яка коректність "...надто нарцистично з уст людини...". І це коли з усіх каналів з ротів всіх вождів, батьків нації, повадатирів і т.п. божків звучить про еліту, еліту і ще раз еліту. Одні про виховання еліти, інші про зміну еліти, треті про народженні еліти в майбутньому, ще є про відродження еліти і можна до безкінечності. А як Адам орав, а Єва сіяла хто тоді був елітою? Ніхто ніколи не задумувався, що якщо є еліта, то мусить бути і бидло? І себе відносять люди куди? Як ця самопроголошена еліта збирається "підтягувати" той самий народ до "свого" рівня?
Немає ніякої еліти нині. Немає. Вмерла еліта після того як сама себе назвала елітою. Хто народився той і вмре і хробаки його сточать так само як і бидло, якщо інші такі само елітні люди не замаслять і не виставлять на посміховисько самим собі.
Ех, Юлія, освічена, вихована, з такою уявою і раптом - вибір в межах асортименту. А як немає асортименту? І в літератури асортимент як в пива. Сподіваюсь до цієї теми ми повернемося, камрад?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:25:22 ]
Я саме про це і кажу - що балачки про еліту - гидкі. Бо про неї говорять сама ж "еліта". Справжня еліта (яка була колись - та хоча б у часи УНР) - не говоррила би про себе. Рада, що Ви мене приблизно хоча б зрозуміли, і що наші думки з цього приводу співпадають.

Як то - немає асортименту? У наш час він аж надмірно широкий. Не вмію вибирати пиво. Книжки наче легше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:42:20 ]
Мені здається узагальнення, яким скористався автор віршів, викликає непорозуміння. У даному випадку "Народ" звучить як "всі чоловіки - ..." чи "вся молодь - ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:49:39 ]
Мабуть, не тільки молодь. Вже і старше покоління потроху відходить від доброї традиції почитати хорошу літературу. Вже знайшли заміну у вигляді мильних опер. Всі ми народ, і вірш є зверненям до всіх. Сьогодні ми - носії культури читання можемо нехтувати батьківськими обов'язками і наші діти не наслідуватимуть прикладу. Ми, врешті-решт, обираємо у владу тих, хто сам полюбляє кримінальну романтику, а не віковічне. Чого сьогодні більше на прилавках? Значить виробник відповідає на зростаючий попит? Мені здається, ми у меншости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:58:08 ]
Ігорю, я розумію Вашу турботу за націю (без іронії), але це не є проблемою нашого часу чи якихось конкретних поколінь. Мені здається, це швидше проблема кожного окремого індивіда або сім’ї. Ті самі питання хвилювали ще античних філософів, але до цього часу ми із Вами вміємо і читати, і писати, і думати - дяка Богові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:57:37 ]
Товаришу Скалесиду. В народу може бути багато мов, навіть в держав мов може бути більше одної. Я ж сподіваюсь, що Україну, як державу державною мовою влаштує одна і назавжди, саме українська. Я не знаю, не спеціаліст в цій галузі, можливо найбільше людина здатна себе розкрити творчо саме на тій мові, яка є його рідною і Даль саме це мав на увазі? По нашій Конституції від імені народу має право говорити і виступати винятково Верховна Рада, як інститут влади, якою б вона не була. А коли всюди "народ знає, народ терпить, народ обманюють, народ голодний" то це виглядає в кращому випадку нецікаво, а в гіршому хитропродуманим популізмом. Вже говорили би "населення". Це я до чиновників всіх рівнів. Автори напевно мають право говорити від імені народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:52:24 ]
Додам до цього, що варто розділити терміни "український народ" і "українська нація". Коли це чітко зафіксовано, тоді все стає зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 19:17:45 ]
На жаль, останній львівський книжковий форум по наповненню мало чим відрізнявся від того кіоску...
Прекрасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-24 08:08:06 ]
Мені здається, не пропозиція і не попит регулюють стан книговидавництва, культури, та і взагалі моралі, а останні досягнення цивілізації, сукупно із свободою порівнювати і обирати. Нащо глибоко мислити? Молодь хоче приколюватись. Дурня, але смішно. Схильність до протесту не знає кордонів. Це окрема тема, але герой нині той, хто навмисне не вчиться нічому. Розумна людина в очах юнацтва вже не просто дивак, але хворий на голову, щонайменше. Пишу і жахаюся своїх слів. Чи є майбутнє у такого світу якщо не втрутиться Бог? Риторичне питання.