ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Роздуми біля кіоску
Гламур у випарах вина -
Вокзал. Кіоск. Дешеве чтиво:
Його переглядають хтиво
Непевні типи з бодуна.

Купуй, і мозок не труди,
Сучасну класику дебілів.
Он, пістолет у тебе цілить,
До пекла ключ. Тобі туди?

Ось - зло помножене стократ.
Хіба, заради генотипу,
Прийти туди зі смолоскипом,
Та й кинуть. Хай собі горять!

За строк короткий, та лихий
Так безнадійно отупіти...
Які слова? Який епітет
Ти заслужив, народе мій?

І я, як часточка твоя,
Як непомітна порошина,
Своїм вимірюю аршином,
Собі - найперший судія.

Гнилими тельбухами тхне
Нова поезія і проза.
І зупинить ніхто не в змозі
Оце невігластво сумне.

Хто там на головних ролях?
Неандертальці! Графомани!
Розпуста мізки дерибанить,
Торує виродженню шлях.

Мовчу й до витоків тягнусь.
Нехай я - дурень несучасний.
Сміюсь і плачу одночасно,
Та знову, плачучи, сміюсь.

01.02.2009

Зі збірки "За межею означень..."





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-26 08:01:21
Переглядів сторінки твору 13167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.965 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:42:11 ]
Юліє, я давно зрозумів, що книжки краще шукати у бабусь. Вони продають такі фоліанти і значно дешевше, ніж у книгарні. Хай ті книжки старі, але важливо не те, що назовні. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:39:53 ]
Пане Олександре, народ не навчили вибирати. Я, наприклад, читаю не те, що дають, а свідомо обираючи. Ви, думаю, теж. Спитайте молоду людину, яка гортає порожнє чтиво, чому вона не хоче почитати Франка, то що? Мабуть і в сім'ї не було цієї культури, а дитиною молоду людину було кинуто напризволяще самостійно обирати собі розваги. Ми ж такі зайняті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:33:59 ]
Юля, Юлія, Джулія. Але яка коректність "...надто нарцистично з уст людини...". І це коли з усіх каналів з ротів всіх вождів, батьків нації, повадатирів і т.п. божків звучить про еліту, еліту і ще раз еліту. Одні про виховання еліти, інші про зміну еліти, треті про народженні еліти в майбутньому, ще є про відродження еліти і можна до безкінечності. А як Адам орав, а Єва сіяла хто тоді був елітою? Ніхто ніколи не задумувався, що якщо є еліта, то мусить бути і бидло? І себе відносять люди куди? Як ця самопроголошена еліта збирається "підтягувати" той самий народ до "свого" рівня?
Немає ніякої еліти нині. Немає. Вмерла еліта після того як сама себе назвала елітою. Хто народився той і вмре і хробаки його сточать так само як і бидло, якщо інші такі само елітні люди не замаслять і не виставлять на посміховисько самим собі.
Ех, Юлія, освічена, вихована, з такою уявою і раптом - вибір в межах асортименту. А як немає асортименту? І в літератури асортимент як в пива. Сподіваюсь до цієї теми ми повернемося, камрад?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:25:22 ]
Я саме про це і кажу - що балачки про еліту - гидкі. Бо про неї говорять сама ж "еліта". Справжня еліта (яка була колись - та хоча б у часи УНР) - не говоррила би про себе. Рада, що Ви мене приблизно хоча б зрозуміли, і що наші думки з цього приводу співпадають.

Як то - немає асортименту? У наш час він аж надмірно широкий. Не вмію вибирати пиво. Книжки наче легше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:42:20 ]
Мені здається узагальнення, яким скористався автор віршів, викликає непорозуміння. У даному випадку "Народ" звучить як "всі чоловіки - ..." чи "вся молодь - ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:49:39 ]
Мабуть, не тільки молодь. Вже і старше покоління потроху відходить від доброї традиції почитати хорошу літературу. Вже знайшли заміну у вигляді мильних опер. Всі ми народ, і вірш є зверненям до всіх. Сьогодні ми - носії культури читання можемо нехтувати батьківськими обов'язками і наші діти не наслідуватимуть прикладу. Ми, врешті-решт, обираємо у владу тих, хто сам полюбляє кримінальну романтику, а не віковічне. Чого сьогодні більше на прилавках? Значить виробник відповідає на зростаючий попит? Мені здається, ми у меншости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:58:08 ]
Ігорю, я розумію Вашу турботу за націю (без іронії), але це не є проблемою нашого часу чи якихось конкретних поколінь. Мені здається, це швидше проблема кожного окремого індивіда або сім’ї. Ті самі питання хвилювали ще античних філософів, але до цього часу ми із Вами вміємо і читати, і писати, і думати - дяка Богові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:57:37 ]
Товаришу Скалесиду. В народу може бути багато мов, навіть в держав мов може бути більше одної. Я ж сподіваюсь, що Україну, як державу державною мовою влаштує одна і назавжди, саме українська. Я не знаю, не спеціаліст в цій галузі, можливо найбільше людина здатна себе розкрити творчо саме на тій мові, яка є його рідною і Даль саме це мав на увазі? По нашій Конституції від імені народу має право говорити і виступати винятково Верховна Рада, як інститут влади, якою б вона не була. А коли всюди "народ знає, народ терпить, народ обманюють, народ голодний" то це виглядає в кращому випадку нецікаво, а в гіршому хитропродуманим популізмом. Вже говорили би "населення". Це я до чиновників всіх рівнів. Автори напевно мають право говорити від імені народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:52:24 ]
Додам до цього, що варто розділити терміни "український народ" і "українська нація". Коли це чітко зафіксовано, тоді все стає зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 19:17:45 ]
На жаль, останній львівський книжковий форум по наповненню мало чим відрізнявся від того кіоску...
Прекрасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-24 08:08:06 ]
Мені здається, не пропозиція і не попит регулюють стан книговидавництва, культури, та і взагалі моралі, а останні досягнення цивілізації, сукупно із свободою порівнювати і обирати. Нащо глибоко мислити? Молодь хоче приколюватись. Дурня, але смішно. Схильність до протесту не знає кордонів. Це окрема тема, але герой нині той, хто навмисне не вчиться нічому. Розумна людина в очах юнацтва вже не просто дивак, але хворий на голову, щонайменше. Пишу і жахаюся своїх слів. Чи є майбутнє у такого світу якщо не втрутиться Бог? Риторичне питання.