ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Роздуми біля кіоску
Гламур у випарах вина -
Вокзал. Кіоск. Дешеве чтиво:
Його переглядають хтиво
Непевні типи з бодуна.

Купуй, і мозок не труди,
Сучасну класику дебілів.
Он, пістолет у тебе цілить,
До пекла ключ. Тобі туди?

Ось - зло помножене стократ.
Хіба, заради генотипу,
Прийти туди зі смолоскипом,
Та й кинуть. Хай собі горять!

За строк короткий, та лихий
Так безнадійно отупіти...
Які слова? Який епітет
Ти заслужив, народе мій?

І я, як часточка твоя,
Як непомітна порошина,
Своїм вимірюю аршином,
Собі - найперший судія.

Гнилими тельбухами тхне
Нова поезія і проза.
І зупинить ніхто не в змозі
Оце невігластво сумне.

Хто там на головних ролях?
Неандертальці! Графомани!
Розпуста мізки дерибанить,
Торує виродженню шлях.

Мовчу й до витоків тягнусь.
Нехай я - дурень несучасний.
Сміюсь і плачу одночасно,
Та знову, плачучи, сміюсь.

01.02.2009

Зі збірки "За межею означень..."





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-26 08:01:21
Переглядів сторінки твору 12437
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.965 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:42:11 ]
Юліє, я давно зрозумів, що книжки краще шукати у бабусь. Вони продають такі фоліанти і значно дешевше, ніж у книгарні. Хай ті книжки старі, але важливо не те, що назовні. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:39:53 ]
Пане Олександре, народ не навчили вибирати. Я, наприклад, читаю не те, що дають, а свідомо обираючи. Ви, думаю, теж. Спитайте молоду людину, яка гортає порожнє чтиво, чому вона не хоче почитати Франка, то що? Мабуть і в сім'ї не було цієї культури, а дитиною молоду людину було кинуто напризволяще самостійно обирати собі розваги. Ми ж такі зайняті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:33:59 ]
Юля, Юлія, Джулія. Але яка коректність "...надто нарцистично з уст людини...". І це коли з усіх каналів з ротів всіх вождів, батьків нації, повадатирів і т.п. божків звучить про еліту, еліту і ще раз еліту. Одні про виховання еліти, інші про зміну еліти, треті про народженні еліти в майбутньому, ще є про відродження еліти і можна до безкінечності. А як Адам орав, а Єва сіяла хто тоді був елітою? Ніхто ніколи не задумувався, що якщо є еліта, то мусить бути і бидло? І себе відносять люди куди? Як ця самопроголошена еліта збирається "підтягувати" той самий народ до "свого" рівня?
Немає ніякої еліти нині. Немає. Вмерла еліта після того як сама себе назвала елітою. Хто народився той і вмре і хробаки його сточать так само як і бидло, якщо інші такі само елітні люди не замаслять і не виставлять на посміховисько самим собі.
Ех, Юлія, освічена, вихована, з такою уявою і раптом - вибір в межах асортименту. А як немає асортименту? І в літератури асортимент як в пива. Сподіваюсь до цієї теми ми повернемося, камрад?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:25:22 ]
Я саме про це і кажу - що балачки про еліту - гидкі. Бо про неї говорять сама ж "еліта". Справжня еліта (яка була колись - та хоча б у часи УНР) - не говоррила би про себе. Рада, що Ви мене приблизно хоча б зрозуміли, і що наші думки з цього приводу співпадають.

Як то - немає асортименту? У наш час він аж надмірно широкий. Не вмію вибирати пиво. Книжки наче легше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:42:20 ]
Мені здається узагальнення, яким скористався автор віршів, викликає непорозуміння. У даному випадку "Народ" звучить як "всі чоловіки - ..." чи "вся молодь - ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:49:39 ]
Мабуть, не тільки молодь. Вже і старше покоління потроху відходить від доброї традиції почитати хорошу літературу. Вже знайшли заміну у вигляді мильних опер. Всі ми народ, і вірш є зверненям до всіх. Сьогодні ми - носії культури читання можемо нехтувати батьківськими обов'язками і наші діти не наслідуватимуть прикладу. Ми, врешті-решт, обираємо у владу тих, хто сам полюбляє кримінальну романтику, а не віковічне. Чого сьогодні більше на прилавках? Значить виробник відповідає на зростаючий попит? Мені здається, ми у меншости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:58:08 ]
Ігорю, я розумію Вашу турботу за націю (без іронії), але це не є проблемою нашого часу чи якихось конкретних поколінь. Мені здається, це швидше проблема кожного окремого індивіда або сім’ї. Ті самі питання хвилювали ще античних філософів, але до цього часу ми із Вами вміємо і читати, і писати, і думати - дяка Богові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 15:57:37 ]
Товаришу Скалесиду. В народу може бути багато мов, навіть в держав мов може бути більше одної. Я ж сподіваюсь, що Україну, як державу державною мовою влаштує одна і назавжди, саме українська. Я не знаю, не спеціаліст в цій галузі, можливо найбільше людина здатна себе розкрити творчо саме на тій мові, яка є його рідною і Даль саме це мав на увазі? По нашій Конституції від імені народу має право говорити і виступати винятково Верховна Рада, як інститут влади, якою б вона не була. А коли всюди "народ знає, народ терпить, народ обманюють, народ голодний" то це виглядає в кращому випадку нецікаво, а в гіршому хитропродуманим популізмом. Вже говорили би "населення". Це я до чиновників всіх рівнів. Автори напевно мають право говорити від імені народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 17:52:24 ]
Додам до цього, що варто розділити терміни "український народ" і "українська нація". Коли це чітко зафіксовано, тоді все стає зрозумілішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 19:17:45 ]
На жаль, останній львівський книжковий форум по наповненню мало чим відрізнявся від того кіоску...
Прекрасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-24 08:08:06 ]
Мені здається, не пропозиція і не попит регулюють стан книговидавництва, культури, та і взагалі моралі, а останні досягнення цивілізації, сукупно із свободою порівнювати і обирати. Нащо глибоко мислити? Молодь хоче приколюватись. Дурня, але смішно. Схильність до протесту не знає кордонів. Це окрема тема, але герой нині той, хто навмисне не вчиться нічому. Розумна людина в очах юнацтва вже не просто дивак, але хворий на голову, щонайменше. Пишу і жахаюся своїх слів. Чи є майбутнє у такого світу якщо не втрутиться Бог? Риторичне питання.