ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Поеми

 еміграційне
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 11:04:33
Переглядів сторінки твору 9969
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:20:08 ]
Їй у Варшавські спальні райони, Йому Москву бетоном залити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:09:44 ]
Дуже цінний коментар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 15:17:50 ]
Будь-який коментар повинен бути цінний для автора. Тому що коментар - це реакція. а реакція, яку викликає у читача вірш, має цікавити автора, чи не так? Я процитувала Вам уривок з тексту іншого автора на цю ж тему, який (імхо) мені видається більш вдалим, ніж Ваш. Ото й усе. У мене виникло відчуття вторинності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:29:29 ]
Юль, якщо почну наводити цитати з віршів більш вдалих, ніж у вас, то (імхо) втрачу все своє життя. А по-друге, мені це зовсім не цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:27:35 ]
Олено, вибачте, оскільки Вас не цікавлять мої коментарі, я більше не коментуватиму Ваших віршів. Ноу проблєм :) І мір во всьом мірє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:06:46 ]
Юль, я сказала, що мені не цікаві не Ваші коментарі, а мені не цікаво наводити цитати кращих творів ніж Ваші, бо їх багато. Ви, напевно, щаслива людина, бо маєте купу вільного часу коментувати всі вірші майстерень. Особисто, коли вірш якогось автора мене не зачепив, я його просто не коментую. Та суть не в тому. Я приймаю всі коменти, але якщо вони дають слушні зауваги, а не просто "в мене жовті шпалери, а в Києві холодно". З повагою до всіх своїх читачів і критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:12:01 ]
Так, я щаслива, але зовсім не тому, що маю час для Майстерень :)
Насправді, тут не настільки багато віршів щодня з"являється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:57:49 ]
До Юлі Ш.:
Цей текст Бумбокса після окуджавського "Не обещайте деве юной / Любови вечной на земле" навіть не третичний (імхо). І тема там зовсім не та, що в даному тексті. І взагалі - хіба справа в темі як такій, а не в тому, як вона викладена тим чи іншим автором?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:26 ]
Отож я і кажу про те, ЯК викладена тема. І на тему українців за кордоном (імхо) Андрій Хливнюк написав краще. До чого тут Окуджава.
Ще раз кажу - це моя реакція. Я нікому її не нав"язую, бо це навіть не думка, а реакція. Так шо донт воррі, бі хеппі. ну не зачепив мене цей вірш Олени. То шо мені тепер - посипати голову попелом? У олени є багацько гарних віршів, які мені дуже подобаються. Але не цей. І я про це чесно сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Шульська (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 13:42:32 ]
гарно...особливо про дощі, що ростуть із неба...і "тут моляться з акцентом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Шульська (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 13:42:34 ]
гарно...особливо про дощі, що ростуть із неба...і "тут моляться з акцентом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:10:30 ]
Дякую, Наталко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:52:58 ]
"яких ще пам’ятаєш
які тебе вже ні" - найбільш пронизливі рядки, як на мене. мабуть, в еміграції (особливо у вимушеній) пам"ять набуває якихось особливих властивостей, здіймаючи із своїх глибин найдорожче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:36 ]
Дякую, Мріє Поета. Цікаво, а яка ж то в поета мрія - муза, олімп чи Нобелівська премія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:38:21 ]
О, ви не перша і, думаю, не остання, хто хоче про це дізнатися )) Музи - занадто мінливі і капризні дамочки, Олімп - не такий вже й цікавий, коли на нього вдерешся нарешті, Нобелівка - тобто, гроші і визнання - занадто земне.
Боюсь, що однозначної відповіді щодо мрії поета немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:31:45 ]
Ця тема завжди викликає цілу бурю емоцій у людей, що мають певну дотичність до неї. Це і ностальгія, почуття відірваності і непотрібності, деколи розпуку чи розпач." Ампутованості" від рідної землі... "Ця пристань без човна" - дуже гарно і вдало, і човен без пристані теж... Дуже образно і душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:09:14 ]
Дякую за розуміння, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:01:17 ]
Олено! Ваш вірш цікавий, містить яскраві образи (вражає "свіжі трупи віршів" тощо).
...Але от мені як прихильниці традиційного віршування хочеться зробити декілька зауважень:
-збої в ритмі;
-немає чіткої схеми римування (де римуєте, де не римуєте, хоча вимагає форма);
-подекуди рими натягнуті, напр. броду - пóтуг (але правильний наголос - потýг) тощо.
Якщо видамся й тепер голослівною, можу уточнити пізніше.

Боронь Боже мені намагатися вплинути на чужий стиль! Знаю Вашу творчість, яка глибоко закорінена у верлібруванні, якщо дозволите так переінакшити за аналогією до віршування. Але якщо вже звертатися до традиції, то треба дотримуватися певного розміру. Будь-який вихід за рамки ритму, натягнуті рими - ознака слабкості й некомпетентності самого автора.
Ваш вірш би значно виграв, якби зробити його меншим за обсягом, залишивши найяскравіші образи, що цілеспрямовано працюють на розкриття теми. І звичайно, надати йому стрункої форми, якщо Ви взялися за цю справу.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:03:13 ]
Юль, розумію Вас як прихильницю традиційного віршування, але я прихильниця некласичного віршування, де якраз і немає чіткої схеми, і те, що Ви називаєте збоями в ритмі є якраз ритмом некласичних розмірів - дольника, тактовика і акцентного вірша. Але, що зовсім дивно для мене, цей вірш повністю вписується в класичну систему, бо написаний ямбом з пірихієм. Я ніколи не роблю схем своїх віршів, але зараз об 23-00 мусила зробити виняток. Лише в одному рядку з'являється хореїчний рядок, що загалом не впливає на загальну картину твору.
Я не намагаюся звертатися до традиції, я якраз і хочу вийти за її межі, але видно на генетичному рівні воно щось є, що випливають силабо-тонічні розміри. Але я і ніяк цього не цураюся.Ще мені не зрозуміло, де тут відсутня рима? Вона неточна, часто асонансна, але вона є. Бо комусь цікава тавтологічна рима, а комусь зовсім інша.
Наостанок дякую за такий розлогий коментар (такі я якраз і люблю,)головне, що по суті вірша.
З неменшою повагою, я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-07 10:15:59 ]
цікавий вірш. "потуг" раджу чимось замінити, бо ж наголос не той.
до решти твору зауважень не маю. :)
"Еміграційне" з власного досвіду чи відчуття інших?