ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Ракетний удар по Кабміну
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
***
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
Чорна стрічка, біла стрічка...
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
* * *
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Амінна --- український блюз
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
* * *
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Мейбел (Procol Harum)
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
* * *
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Доріс
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
Доля
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Невибагливі думки
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Сніг
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Найбільше диво
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч - зла ніч. В рок виконанні
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
* * *
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Карнавал понять і візій
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Гольдін (1968) / Вірші

 Доживають поети в підкаблуччі дружин
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-16 23:52:52
Переглядів сторінки твору 6464
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.527 / 5.5  (4.812 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.01.01 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:04:04 ]
Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:10:34 ]
Сергію, як Вам сказати... справжній поет ніколи не опиниться "в підкаблуччі" - ну килимком там під любі ніжки простелиться, ну лоба перед образом коханої богині наб'є... фантазія у них багата, тож на що тільки вони не здатні, але точно не на "підкаблуччя". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:27:59 ]
Ну тоді вже так: справжній поет ніколи не доживає. Але навіть у справжнього пресправжнього поета, буває, зникає та дещиця, котру ми називаємо натхненням. І тоді вже байдуже, підкаблуччя, чи повна свобода.До речі, підкаблучники (умовний і геть непевний стан) вдало набивають гулі на лобі, постійно змінюючи образи. Хіба можна вірити поетам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:33:52 ]
О! Золоті слова! Для життя краще знайти звичайного, домовитого чоловіка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:45:56 ]
Можна-можна-можна! Кожний закоханий - у душі поет саме тому, що здатен дивитися на об'єкт свого кохання тільки знизу вгору, але ніяк не навпаки, отже, у певному сенсі - підкаблучник, але ніколи не погодиться з такою формулою. А зникнення натхнення може прийти тільки коли у душі гасне здатність до яскравих відчуттів - отже, це вже більше не поет...бо поети навіть підкаблуччя опоетизовують. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:15:07 ]
Та, різні Таню, бувають.
Сергію, вірш хороший, але подивіться останній рядок Може:Так буденність ПЛЕТЕ одномірність думок. Але вирішувати Вам.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:40:51 ]
Знову винні жінки ) Звісно, дуже зручно зникнення натхнення або взагалі власну творчу неміч списати на жіночий "каблук". "Де поділося все?" треба у себе запитувати в першу чергу. Ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 01:28:14 ]
Винні жінки? Чур мене, чур! До речі, немає зв'язку між причиною та наслідком. Чому каблук тільки? А якщо кефір? Людина вбиває в собі поета постійно і затято. Коли їсть, свариться, заробляє. Нівіть святий не відчуває благодаті постійно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 01:50:32 ]
Коли їсть? Ах, так: поети мають харчуватися лише амброзією. На них тоді швидше благодать зійде )
Якщо серйозно, я розумію, про що ви намагаєтесь сказати: умови, мовляв, непідходящі для творчості повноцінної: погана неповноцінна їжа, нетворче оточення, замість того, щоб творити, треба заробляти на кусень хліба без масла...
Навіть не зручно якось нагадувати, в яких умовах писали ті, чиї їмена знають всі.
А благодать - це не товар масового споживання. Вона надається, як нагорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 00:43:40 ]
Ви знаєте, як липа шелестить?
Плека буденність одномірність думок?
Ш П О К...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:57:36 ]
Вкрай невдалий і неконструктивний, і... взагалі, цей коментар слід видалити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 19:48:57 ]
Якось одна пані, схилившись над столом, одночасно била своїми долонями об його поверхню і кричала істерично з приводу іншої жінки: "Эта сущность! Эта сущность! Я тоже Лазарева читала!" Чому я саме цю сцену пригадав, звертаючи увагу на Ваше ШПОК?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:47:31 ]
Ну, правду ж , Юля Ш. говорила, що треба комусь і клоуном бути, шановний Мені Пекіні.:) Заходьте в гості. Дивіться своїми очима. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:34:57 ]
Взагалі задум - нічого. Перший рядок із претензією на афоризм.
Хоча це, звичайно, продовжуючи попередні коментарі, нетипова ситуація. Поет завжди залишається поетом. Поезія - це його життя. Це кисень, без якого він захлинеться недосконалістю навколишнього світу. Скільки не забороняй йому, скільки не кидай його до в'язниць, а він приховає за халявою книжечку, і хоч таким чином, але продовжить своє існування. Тому поет, що перестав відчувати слово, потребувати його, - не поет. І ніколи не був ним. Може, тільки хотів, тому вдавав із себе поета. І навіть якщо він сам став вірити в це, нічого не змінилося. Це штучність. Так само, як і навчання поезії. "Поет природний, як природа" - писала Ліна Костенко.

Щасти Вам! Гарних ідей! Може, ще більш дискусійних. Адже, як сказав хтось із великих, в суперечках народжується істина:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 22:02:27 ]
Боюсь, таки типова ситуація. З роками поезія "відмирає". Недарма починається проза. Так поезія - життя, тільки до того моменту, поки опираєшся реальності. Коли реальність зазирне о очі, життя поета згасає. Рятуються по різному. Один гине, другий відмовляється бути (Рембо), третій існує (Тичина), четвертий божеволіє, багато хто спивається. Більшість поетів та поеток "згасають" заживо,плекаючи ілюзії щодо вірності своєї Музи. Думаю, сторічні ,зі мною погодяться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:37:20 ]
...чи пізнається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 11:13:54 ]
не "плекаЄ". а "плека"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 12:03:56 ]
Так може то і не поети були?