ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.07.11 09:54
Лай собачий, безпроглядний
Полум’яна ніч страшить
Залишаєшся нарядним,
Бо тобі ще тута жить…
Свій, до всього, депортамент…
Дударівський… лейтмотив
Бабці й материн орнамент
З ким повсюду ти гостив

Іван Потьомкін
2024.07.11 08:56
Другий десяток на прикупі сиджу.
Тасую карти, готую каву,
Шампанське і коньяк підношу.
Не одмовляюсь од чарчини, як пригостять.
А от сигарний дим не зношу
(В дитинстві батько добряче нагодував махоркою).
А хлопці смалять, хоч сокиру вішай.
Десь з

Віктор Кучерук
2024.07.11 07:48
Обхопивши голову руками,
Тугу переборюю гірку, –
Позираю болісно на плями
Крові на порожньому візку.
Тільце причепурене “кинджалом”
І блискуче від осколків скла, –
Очманіла матінка помалу
Повз жаркі руїни понесла.

Микола Соболь
2024.07.11 07:15
Дорогою рипучий сніг
і металеві краєвиди
не бачив ще такої світ
зими холодної. Не видів.
Укуталися зорі в дим,
тремтять дерева змерзлі в гаї
і місяць, що стає старим,
коли це кінчиться, не знає.

Надія Тарасюк
2024.07.11 01:38
Розповнілі метеорити
переплавлюють очі в жах.
Люди-звірі-будинки-квіти...
Ми скидаємось на комах.
То туди, то сюди повземо.
Ми - стеблини серед грудок!
Дні лікують важку екзему
і всміхаються між тривог.

Козак Дума
2024.07.10 19:16
Тулилася до ніг і шепотіла
про незбагненну часу таїну
та тимчасовість будь-якого тіла,
безсилого здолать його стіну…

Про таємничі і безмежні далі,
що завжди будуть в пошуки вести,
крутити спонукатимуть педалі,

Світлана Пирогова
2024.07.10 16:23
Зустрілися у сплетиві доріг.
В очах любов і смутку караван.
Ніколи не прийду на Ваш поріг.
Чужому щастю не завдам я ран.

Навряд чи ми побачимось колись,
Бо недосяжні мрійні береги.
Я Вам не напишу ніколи лист,

Олександр Сушко
2024.07.10 13:15
Згадати зась, бо пам'яті нема,
Дивлюсь на світ, але його не бачу.
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.

Живим - живі, та я - напівмертв'як,
Щоночі розмовляю з неживими.
Морозяні печуть вогнями зими,

Микола Дудар
2024.07.10 12:40
Вимагаю «пряму мову»
Без задоринок і швів
І на дотик — волошкову
І без зайвих слизьких слів
І щоб дикція як треба
І щоб наголос - всі сто…
І сама щоби окрепла…
Щоб не нехтував ніхто…

Надія Тарасюк
2024.07.10 12:39
Де б'є живець*
в легкім на голос дзвоні
і жебонить
у серці дна криниць,
леліє літо.
Сонце погляд ронить
в зелені сукні
запальних суниць.

Іван Потьомкін
2024.07.10 09:20
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Олена Побийголод
2024.07.10 06:58
Із Юза Алешковського

          На безкраїх просторах Вітчизни,
          стоячи у битвах до кінця,
          склав народ наш урочисту пісню
          про Вождя, і Друга, і Отця.
                              О.Сурков (1938)

Ярослав Чорногуз
2024.07.10 06:42
Знов нагаї розжареної днини
Ударами своїми обпекли.
На синіх небесах -- ані хмарини --
Земля аж вигоряє до золи.

Трава в жнива жовтіє передчасно,
Міліють ріки, змучені ставки.
Лютує сонце й довго так не гасне,

Віктор Кучерук
2024.07.10 06:16
Якась вкрай заздрісна людина
У літні плани внесла зміни,
Щоб ти лиш бачила в уяві
Далеке море величаве.
Зростає й дужчає бажання
Скоріш здійснити викривання
Її оманливої суті
І в дружбі з підлою не бути.

Микола Соболь
2024.07.10 06:04
Як дзвінко б’ють каштани об асфальт.
Траву останню допікає палом.
Пророцтво ллється із газетних шпальт,
що календарна осінь незабаром.
Не вірю їм. Ще хочеться тепла.
Уздріти зорепади Персеїдів.
Та ночі стали чорні, мов смола
і повня налилася в колі

Козак Дума
2024.07.09 23:10
Уквітчані човни на якір стали,
у кожного останній, свій причал.
Із дерева і пластику чи сталі,
але у них усіх одна печаль…

І лише бриз доносить присмак солі,
кінчились мандри, море – вдалині.
Хоча у чарівному маків колі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ТАК БЛИЗЬКО ДО СНІГУ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 09:49:55
Переглядів сторінки твору 2153
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.066 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.006 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.03 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 10:45:56 ]
Що то за крихітна держава? якась метафора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 19:25:46 ]
Тут маю на увазі сім'ю, як крихітну державу, в якій панує свій лад і закон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:14:59 ]
Україна - вона ж не маленька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 19:26:38 ]
Звісно, що не маленька!
:)