Все бы хорошо, да тяжеловато читается четвертая строка по причине слияния неудобочитаемых звуков на стыке некоторых слов.
"Повз кіно" примерно так же. Иными словами, глазами читается хорошо, а декламировать не совсем удобно.
"з пророцтв складала"... Четыре буквы и шесть. Многовато.
"Коли уперто ними ми не йдем". Возможно, так благозвучнее. Это уже заключительная строчка.

Комментарий писался исключительно в целях, оговоренных в табличке, но о критике не может быть и речи. Только лишь конструктив.

Удач-дач-дач.

Дочекалися-таки і на нашій вулиці Вашої величності! Хліб-сіль, сідайте за стіл! Відкрию секрет - критикувати можна, як у Вас там кажуть, в пух і прах!:) Я взагалі до критики ставлюся толерантно, а до Вашої - шанобливо.
Ваш варіант пробувала - ниМИ МИ - ще гірше:( Забагацько приголосних - на те вони й пророцтва, санскрит взагалі бідний на голосні:)))

Зацитую те, що особливо вразило:

"...до дна таки. (Якщо є в болю дно)"

"Любов сліпа? Дурниця із дурниць!
Моя любов була на диво зряча!"

"Не зрозумілі нам путі Господні,
Коли так вперто ми по них не йдем..."

Це справжні знахідки, відкриття!
Але є певні проблеми із наголосом:
увічнИти - замість увІчнити.
І, як на мене, Стіна ПлачУ, а не плАчу. (Та, може, я й помиляюсь.)
І знайте, Ірино, я не критикую, а даю скромні поради (від щирого серця) або інформацію для роздумів. Успіхів!

Отакої! Та Вам, пані Любов, сам Бог велів критикувати!:) А то Ви все хвалите, та хвалите! Я серйозно ставлюсь до Ваших порад, що в змозі - виправляю, інше беру до уваги. Але завжди щиро вдячна Вам за увагу до моїх творів!

Мої давнії сни,
Відійди, я не бачу.
Від стіни до стіни
Розійшлась стіна плачу ... - так каже Яндекс, втім, як каже Нібаба, можливі різночитання:)

Сподобалося! Схоже на Ліну Костенко