ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Светлана Луцкова.
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Світлана Луцкова


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-09 12:12:54
Переглядів сторінки твору 8708
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.581 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 12:15:28 ]
Світлана Луцкова "Йому".

Ні, не боялась - увійшла...
Напевно, сталось:
Чи заблудила, чи знайшла,
Чи закохалась?
Бажання неба і землі -
Вогнем у келих!
Барвиста мить на синім тлі -
Немов метелик.
Блакитне жилочки биття
На скроні терпне.
Яке то буде в нас життя,
О, мій нестерпний?
Хто знає, може, порух той
Не варт мізинця.
Куди Ви гоните авто,
О, мій чужинцю?
За стільки років, стільки миль,
І все - навмисно?
Якийсь такий безмежний біль
Край серця зблиснув
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
У Вас краплинка на щоці,
О, мій байдужий.
Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?
Таке в мені життя горить
Жовтогаряче,
А Ви не хочете прозріть,
О, мій незрячий.
Чи заманулося богам:
Піском - у вічі?
Чому я знов скоряюсь Вам,
О, чоловіче?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 23:54:31 ]
Саньчик, ти в мене прям "один, не прочий" перекладач :), тому для мене цей переклад неоціненний. Скажу, що твій червоний - це той колір, якого не вистачало до "повної гами" ("приступ боли сердце жжет по сердцу красным" - я тут довго була "примагнічена") "Солнце-мячик", правда,(і вся фраза) у мене чомусь асоціюється із животиком-м'ячиком :)), що якби порушує задум ( чи то благі наміри ЛГ не ускладнювати Йому життя :) А взагалі, Сань, я дуже зворушена: ти начебто подарував мені букет моїх улюблених ромашок разом із цим перекладом. Проте, я нахабно використала твою версію у своїй теперішній імпровізації. Дивися, що вийшло:

Нет, не тревожилась,- вошла.
Само случилось:
Иль потеряла? Иль нашла?
Иль заблудилась? ( такий варіант мені на сьогодні більш прийнятний, ніж "Или влюбилась" :)

Небесный и земной закон -
В бокал огнями.
Мгновенья, пестрые, как сон,
Льнут мотыльками,
И трепет крыльев голубых,
Как зов метели.
Невыносимый, на двоих
Мы жизнь разделим?
Мерцают чувства и огня
Короткий танец.
Вы оставляете меня,
Мой чужестранец,
На стыках весен и широт?
Но все - напрасно.
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу - красным.
Рука к протянутой руке
Летит беспечно.
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Душа не отягощена
Венцом и нимбом.
Она - сирень. Она - весна,
Птенец и нимфа.
Угодно вновь богам играть,-
Нашлась причина:
Я покоряюсь Вам опять,
Чужак-мужчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:08:27 ]
Видається мені саме цей рімейк найбільш вдалим. Звичайно, у віршах я розуміюся, як домашній кіт у канцелярії, але оте шедевральне "чужак-мужчина" дає одне цілісне розуміння прочитаного, на відміну від двох попередніх варіантів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:14:59 ]
Танюш, а що саме в українському "нерімейку" завадило цілісному прочитанню? (Саня, пробач, що на твоїй сторінці до людей пристаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:04:40 ]
Та не зважайте, це суб"єктивна думка, дуже вже мене той чужак зачепив. Не тільки у жінці має бути загадка. У цьому ракурсі "чужак-мужчина" саме те. А взагалі, і оигінал, і переклад, і рімейк - сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 13:34:33 ]
Щось змінилося, Світлано, в тебе в житті за одинадцять років. Твій рімейк вже не так наповнений першим поривом, він вже обережніший. Чи це через мову? Не суть-причина, я перекладав твій той вірш. Переклад завжди втрачає та і розмір, рамки тут стиснуті. Треба жертвувати милозвучністю за рахунок точності перекладу і навпаки. Та і мови відрізняються, як не крути. Хоч в загальному для мене картина зрозуміла, окремі рядки викликають пояснення.
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
Це біль затис чи ВІН затис? Я гадаю останнє?
І солнце-мячик це колір жовтогарячий. Є в російській "жовтогарячий" чи ні? Може тільки тепер. А сонце наче жовтогарячий колір чи близький йому має. Чи оранж?
І останній рядок - інтрига. Мужчина или муж? Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:02:50 ]
Звиняйте за те, що пхаю свої 5 копійок, але мушу сказати...все залежить від сприйняття. Як на мене, то й зелений може бути сонячним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:36:19 ]
Саня, ну як ти, жовтогарячий футболіст, можеш так промазати сонячним м'ячиком поза воротами?.. Інтрига - це тоді, коли мужчина - не муж, але якщо муж - не мужчина, то це вже, як на мене, не інтрига, а таки лихо :) До рімейка мене підштовхнув ти :) Затис біль (див. по тексту) За 11 років, мабуть, не тільки у мене щось змінилося в житті. Саня, ну, попрацюй ще трішки. Або дай мені коробочку, і я туди буду "висказуватись", як радить Альоша. Цілую тебе у вухо ( не бійся, ніхто не затисне в кулаці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 16:14:34 ]
В четвертой строчке так и просится знакомое и привычное «али».
И получается то, что надо: «Али влюбилась?»
«В земли и неба свой закон». Это по-каковски? В земли, т.е., в глубины?
Но это мелочи, которые устраняются или объясняются некоторым дотошным авторам, чтобы те тихонечко то ли высказывались бы в коробочку, то ли куда-то еще.
Стихотворение воспринято с соответствующим настроением и творческим подъемом, хотя и не без печали. Но она другого свойства и причины. Текст не при чем.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:43:43 ]
Таня, зелений сонячним бути не може. Ніяк не може.
А земля і небо різні речі, як і жінки і небо. Хтось з поетів тут на ПМ казав. Або земля і спокій, або небо без. А і те і те разом, мрія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 17:36:21 ]
Мабуть, я насправді не вмію малювати, коли сонце у мене зелене...) дальтонізмом не страждаю, Саша, просто у мене така уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:42:49 ]
А если такое окончание?

Угодно вновь играть богам,-
Нашлась причина:
Я снова покоряюсь Вам,
Чужак-мужчина.

(хотя "чужак" меня напрягает как-то. м.б., чужой? не мой? о, мой?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:03:22 ]
Да я не против :) Хотя мой, не мой, чужой, ничей - не имеет значения. Потому что - чужак, из другого мира (планеты, плоскости...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:11:00 ]
Cool, I like your translations, Al.
With warmth,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:07:56 ]
І мені дуже сооl, Юрцю, але не як переклад, а як чоловіча інтерпретація :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 14:55:50 ]
Світлана, я тут послухався людей і поперекладав переклад. На першому місці має бути переклад, а не за мотивами, не за автором і бажано навіть не авторизований переклад. Тепер по порядку.
Перший куплет без змін. Як говорить Алексій, можна «али». Але після двох «иль» «али» буде виглядати запитанням з уже визначеною відповіддю. А тут ще певності немає, це тільки бажання, щоб так було. Зате до його зауваження про «закон земли» та і неба довелося прислухатися. Тому далі:

Желанье неба и земли –
В бокал огнями!
И грезы в сказочной дали-
Как мотыльками.

Тільки це віддаляє переклад від оригіналу. Ех, сюди би Чорнявку. Так ні, немає, бродить десь (не в образу) характер проявляє… Тому прийшлось повернутися до твоїх «пестрых». Словечко скудноватеньке (тут, тільки тут), але може хтось, щось…

В кожному вірші є рядки які хочеться і навіть які слід залишати в оригіналі. В тебе вважай це всі рядки, але, повторюсь, як казав Татчин – жінки і небо – різні речі. Я це до того, що можливості не бажання. Хоча напевно він мав на увазі зовсім інше. Так от, в будь-якому випадку я залишаю

О, мій нестерпний?

О, мій чужинцю?

І все - навмисно? - переклад неправильний, але як фонетика???

Незграбний, дужий... – вважаю це не про біль, а про Нього і дуже вже хотілося втулити «неуклюжий»

О, мій байдужий.

А Ви не хочете прозріть, - без цього не може бути наступного рядка
О, мій незрячий.

Так значить ці чотири рядки і є ключем до розуміння самої ЛР. Хоч я схиляюсь, що ніякої ЛР немає, а це і є сама авторка.

Жертвувати

Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?

Також не хочеться, дуже вже файна рима німбом-німфа. Руське «птенец» поступиться нашому «пташа» (в даному контексті), але залишаю так. А напрошувався варіант

Не окольцована душа
Лучистым (блестящим) нимбом -
Цветком сирени, спорыша
Иль белой нимфой?

І «спорыша» тут зовсім не для рими, як може скластися враження. Але це довго пояснювати.

Як я хотів, щоб в руській мові було слово «желтогарячий». І навіть без дефісу. Але немає такого слова, у всякому разі офіційно. І вводити не мені. Тому вийшло те що вийшло. Зате я знайшов на мій погляд блискучий переклад останнього рядка. Прийшлось майже із сльозами відмовитися від

Песком – и в очи?

від чого переклад ще більш блідне і навіть заміни якоїсь особливої не знайшов тільки «Ума пучина?», не бог зна що. Тому і замінив простецьким.
З варіантом Мрійки і твоїм нічого не вийде. В кінці знак питання. А розділові знаки порою куплета варті.
Були ще варіанти різні різних рядків, але вже що є. Не сєрчай коли не так, я по першому пориву переклав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:03:35 ]
Iouri, Я зовсім яйдонтноу заморських мов, але здається що кул і ввізвомсс це щось хороше. Велике спасибі за добре слово. Завжди до твої послуг. Елігзанде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:44:37 ]
Ксандре, виправ тоды хоч "прожилков" на "прожилок" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:37:08 ]
Мріє, він не може скорицця... Він "бессердечный" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:30:58 ]
Всьо! "Здаюсь, мужичина!" :))) Хоч останнє побажання прийми: напиши просто "мужчина" без "о" та "и" :)))) Сань, дякую за "души прекрасные порывы". З мене причитаєцця :) А щодо чорнявих та русявих, - ти мрій частіше :) Кажуть, мрії матеріалізуються.