ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 ***4***




Найвища оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-24 16:33:47
Переглядів сторінки твору 6946
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.088 / 5.25  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.327 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 17:40:26 ]
Наточко! Ше бабця мені колись казала: не чортихайся! А щоб ледь не в кожному куплеті... Мені здається, що без бісів цей вірш був би кращим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 19:12:18 ]
Пані натко! Чому стріляти птахів? Лиш тому, що в них є крила і вони літають? Бог одному дав те, одному те. І так треба. Бог знає що кому дати! Він одному дає вроду, одному таланти. Чи птах винуватий, що в нас нема крил? Коли ми через заздрість захочемо стріляти тих, які мають щось, чого ми ні то так, як Олесь сказав "чортихатися" почнемо. Дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 20:53:36 ]
Дякую, пане Олесю! Рахуємо: "чорт" - 1шт., "біс" - 1шт. - на 5 куплетів. Це таки не "ледь в кожному куплеті". І можете повірити мені на слово - я рідко зловживаю цими експресемами в поезії - але тут дозволила собі, оскільки хотіла написати те, що написала. Тут мені потрібна була ця настроєвість і ці вигуки - без них вірш вийшов би набагато спокійнішим, а на меті малося інше.

Пане Василю, вірш не про заздрість чи стріляння птахів і вони тут лише задля підкреслення ефекту биття посуду, душі і т.д. І не питайте мене, чому бити те чи інше. До речі, можу Вам зізнатися, що в житті на полюванні не була і не збираюся - не те щоб це мало якесь відношення до вірша. Не хотілося б пояснювати, але ключовими вважаю-таки відчай, витривалість і вміння визнати свої помилки та виправляти їх. Можете вважати птахів із першої строфи символами тих самих помилок. Щоправда, якщо мені не вдалось нічого із вищесказаного передати у вірші, то, значить, нічого у мене не вийшло.
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:06:22 ]
А мені вірш сподобався. Експресія! Бувають у жінки такі стани, коли і посуд летить на підлогу, і птахів разом з чоловіками розстріляти хочеться... І передано цей настрій надзвичайно яскраво. Щодо "чортихання" - то, як на мене, воно цілком виправдане у даному тексті. Я попри свою вищу філологічну, та навіть попри науковий ступінь у таких ситуаціях і не таке можу сказати... Тому - вдалося. Щасти, Нато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:20:06 ]
Ох! Мені полегшало - я вже думала, що одна така надміру експресивна і мучилася докорами сумління - "пташку шкода". Дякую, пані Ганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-25 10:16:52 ]
Мені теж це дуже близько!!! справді, бувають моменти, коли "повбивав би" - усіх... Про птахів у перших строчках - найцікавіша знахідка, як на мене, бо передає отой стан - в якому все: і відчай, і злість (на світ та на самого себе за такі почуття)

чорти і біси - теж фактор життя:) то чого ж прикидатися, що їх немає?:))) жартую, але - використані вони тут дуже доречно.

Нато, Ваші вірші - як по гострому лезу - передають граничні стани, які словами описати важко. в тому й вартісність... дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 13:20:45 ]
Дякую, пані Ірино! Чути, що комусь близько написане - це найвища похвала. Спасибі за підтримку і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 15:09:10 ]
О, бачу без мене тут розгорілась битва чортів і злості з прихильниками світла! :)
Зрозуміло, жи я не можу захищати перших, хоча щось в цьому вірші є. Здається, шо Ганна добре вловила настроєвість вірша. Саме так і треба його сприймати. А все ж - спочатку було СЛОВО...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 18:47:47 ]
Погоджуюсь, пане Ярославе, що саме так його і треба сприймати:)
Аж дивно, що виникла така гаряча дискусія - я ж нікого ні до чого не закликаю і не пропагандую, тим більше до "битви чортів з прихильниками світла".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 20:41:48 ]
А ніхто й не звинувачував Вас в пропаганді, особливо я (Боронь Боже!) Просто, я мав на увазі, що СЛОВО - це ВАША ЕНЕРГЕТИКА, бо ВИ- ЙОГО ТВОРЕЦЬ, а слова різними бувають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:44:22 ]
Наточко, мені дуже подобається, як Ви пишете, але саме цей вірш викликав такі думки:
Гарні знахідки:
"Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил"
та
"Розбиті слова, як хронометр ділять мовчання
На міцність і вись перил",
але
я би викинула другу і третю (або на вибір — четверту) строфу, а решту врівноважила б таким чином, щоби ті чорти, істерики та шаленства не заважали художнім знахідкам. Мені здається, що вірш від того виграв би.
Може, помиляюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:45:41 ]
Мала на увазі, що подобається ще саме "На «до» і «ніколи»".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-05-13 11:29:50 ]
Дякую за зауваги, пані Ларисо. Цілком можливо, що маєте рацію - мені завжди хочеться "впхати" у вірш побільше, от тільки не завжди виходить. Треба буде ще подумати і розмислити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-14 15:01:54 ]
коли душа виривається на свободу, їй можна дозволити все, не судіть її!!!!