ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Хвиля 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:57:53
Переглядів сторінки твору 9618
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.42  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.10 10:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:03:03 ]
А чому ж не спите, від радості чи від болю?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:04:04 ]
Все дуже просто... Пречудовий вірш, Ярославе! Ритмічно і сильно - справжні слова справжнього чоловіка. Гадаю, після такого признання Вона усе зрозуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 19:14:13 ]
Від кохання, Оленочко - це таке багатогранне почуття... Ви не в курсі? :)
Золотій дівчинці за комплімента дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:21:31 ]
Славцю,

Вірш зрозумілий і цікавий за ритмом.
Але, як на мене, то троха бракує образності.
Тому читається якось мені особисто поверхнево.
Ніби то іде розмова: фальш, а я не на тому рівні...
Вибач але не пройняло...
***
Ось ця фраза чудова:
"Вже не боюся чужого болю –
Він мій."

Щиро,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:05:07 ]
Хороший ритм додає віршу те, чого не дала образність, що її шукав Юрій. :)
Якби римувалися додатково ще й довгі рядки...
Молодець, Ярослав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:08:44 ]
Дуже образовий вірш. На мою думку він є іконою нашого (кажучи - наше, маю на думці - українського) ритму в державі.Здається, все зрозуміле. На жаль, кожна правда своє виправдує. Той, хто вірив в краще майбутнє, дійсно, "не годен" спати. Мені дуже сподобався. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 09:26:48 ]
Та в курсі я, Ярославе, просто забула, коли то вже було, щоб я від кохання не спала ... Добре що заставили пригадати.
Нехай Ваше кохання квітне!!! і щоб без усякого фальшу!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-23 11:26:37 ]
Не сподобалось - рими, що трохи псують емоційне подання.
Емоційно - дуже гарно і зачіпає. Дуже сильно і сподобалось - "Вже не боюся чужого болю –
Він мій.". Успіхів, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:27:27 ]
Оце Вам повезло!!! Закохалися...
Дуже мужні слова: "Вже не боюся чужого болю –
Він мій".
Щасти Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:22:39 ]
Чи то я така захоплена, чи то мені дійсно все так подобається. Дуже гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 20:32:12 ]
Доброго дня , пане Ярославе? то так виходить, що любов таки мучить. чи то Ви про зраду?..Брехати можна і торгувати
Святим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 00:11:18 ]
а я би хтіла виділити рядки:
Все дуже легко у світі фальшу,
Та ти
Мене не зможеш на тому рівні
Знайти.

мені сподобалось)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-10 15:42:05 ]
Ярославе, сьогодні за планом перечитуємо із Жоржем наших авторів, - ось із задоволенням перечитую вашого вірша. Подумалось мені, що є один недолік, усунення якого суттєво допоможе читачам ваших віршів - в першу чергу цього.
"Недолік" у назві твору - я б назвав його , наприклад, "Лікарська сага", чи якось у цьому напрямку погляду. Бо ваші світлі вірші, на тлі вашої щоденної роботи з важкими паціентами госпіталю, це ж бо більше за просто вірші, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 19:33:15 ]
Може, Ви й праві, Редакціє! Інколи випадкова інформація заставляє зовсім по-іншому поглянути на твір. Але залишаюсь при думці, що я на майстернях - у віці немовляти, і мені у тому віці - ТАК ДОБРЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 10:07:30 ]
Дуже просто, чисто і ясно... У житті так не завжди буває, на жаль... Дякую, Ярославе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:27:22 ]
Радий, що Вам сподобалось, Олечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:38:36 ]
Так гарно, Ярославе, той вірш ніби пройшов через душу... Справді гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:41:45 ]
Ви теж не боїтесь, Варварцю? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:42:38 ]
Чого ж боятись?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:45:07 ]
Болю....
Свого і чужого...