ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Утікач
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Рецензії / Дискурси АВТОРИ |

 Юлія Овчаренко. Осягнення зрілості.
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-09-25 21:02:31
Переглядів сторінки твору 5378
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 13:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-25 21:04:54 ]
Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.
Буденних мізансцен
Беспристрасна забава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 21:59:00 ]
Володимире, вітаю!
Я аж просльозилась від неспподіванки і розчулення :)
Поки що просто подякую за увагу до моєї скромної персони. Для більш розлогого коментаря ще треба усвідомити, що відбулося. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:04:31 ]
оце згадалося нещодавнє... складали ми рекомендацію одному відомому сучасному поету і прозаїку на отримання премії ім. Конрада Коженьовського, а він, перечитавши, відповів "читав і плакав! і підспівував "і на моїй могилі посадять явори-и-и--ну!!!""
дай нам всім, Боже, здоров"я :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:11:52 ]
Подати Вам фусточку Юльцьо, чи шмайсерка :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:22:04 ]
Дєкую, Зеню, можна, я Вашим рукавом скористаюсь? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 08:06:00 ]
Зеньо щодо шмайсерка правий. Кожен критик повинен пам'ятати про шмайсер! :(
Колеги, жарти-жартами, але і справді вельми цікаво й повчально спостерігати за багатьма об'єктивними і суб'єктивними процесами у нашому-вашому творчому житті. У цьому випадку - Юлії Овчаренко. Нас усіх, звичайно, ще зарано хвалити-розхвалювати, але намагатися зрозуміти, відчути один-одного потрібно. Тим більше, що сайт у нас суто поетичний, і всі процеси відбуваються на дуже близьких відстанях між нашими "я". І кожен із нас різний, а ще географія, а ще оточення!
Ось Юлія із Дніпропетровська, і якщо ми можемо говорити про наші Київське, Львівське, Харківське, Нью-Йоркське (!), і т.д. угрупування авторів, то, здається, у Дніпропетровську такого не має? Юліє ви в цьому (географічному?) питанні не відчуваєте себе самотньою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 11:18:27 ]
Відчуваю! І не приховую цього.
Навіть влаштувавшись на роботу туди, де спілкування українською є робочою вимогою. Для мови тут штучне середовище. Герметично запаковане свідомістю кожного. Для когось суржик є "українською", для інших - ламана російська.
Я не беру участі в якихось позавіртуальних гуртках, що займаються україномовною поезією. Можливо, такі існують. Навіть впевнено можу сказати, що їх регулярно влаштовують при філфаках. Але мене то ніколи не цікавило, бо поезією займаюсь з особистих, а не громадських причин. Це щодо географічних причин. Через них так само можна говорити про самотність в плані німецької та англійської мов.
Але завдяки спілкуванню віртуальному проблема самотності не стоїть мені так гостро. Хтозна що було б, якби мені вдалося переїхати до Львова... Чи було б те мовне середовище стимулом, чи не стало б мені нудно... Певно що все тоді виглядало б природнішим. Про інше - не знаю.
Мені важливо відчувати мову в собі. От не звучить, бува, українська, не складається рядками її музика! Тоді починаю шукати в інших. Як бачите, у французьку занесло. Тут я добре розумію Юрія Лазірка і його поетичну багатомовність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-27 16:23:30 ]
Пане Юрію, значить і до вас черга дійде! Коло замкнеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-27 17:49:12 ]
Якось я обіцяла одному талановитому лірику рецензію до збірки, що мала вийти цієї осені. На жаль, нині це питання вже не актуальне.
Розумію, що за ідеєю ланцюжка я мала б бути наступною, хто написав би критичне привітання автору Самвидаву. Поки що не відчуваю себе готовою прослідкувати чиюсь творчість у поступі, і тим більше не маю відважності робити висновки. Хоч теж маю багато улюблених авторів :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-27 20:37:15 ]
Значить наступним буде Ярослав Нечуйвітер :)