ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.

Юрій Гундарєв
2025.08.19 09:23
Сьогодні легендарний вокаліст культового гурту «Deep Purple», перший виконавець партії Ісуса Христа в рок-опері «Ісус Христос - суперзірка» зустрічає поважний ювілей.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 ***




Найвища оцінка Дмитро Дроздовський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-26 14:19:07
Переглядів сторінки твору 32226
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.67  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.856 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 15:39:13 ]
Цікаво, Мирославо, складається таке враження, що Ви - ну ніколи не допускаєте помилок.Це я маю на увазі Вашу відповідь щодо "посмішка"-"усмішка". Всі філологи (пан Олександр Пономарів - в тому числі, якщо Ви, звичайно, знаєте такого мовознавця) наголошують на тому, що ці слова мають дещо різну семантику, тобто зауваження Михайла було абсолютно доречним. Раджу Вам, Мирославо, читати ще дещо крім тлумачного словника. Ваша впертість абсолютно незрозуміла. "Усміхнусь" - не збиває ритм, а семантично підходить краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:47:14 ]
Сергію, а Ви ще щось вмієте, окрім, як ставити оцінки і писати коментарі іншим? Мені Ваші поради нічого не говорять. Олександр Пономарів може бути чудовим мовознавцем, але автор цього твору - я, тому аж ніяк не йому і не Вам вирішувати, що краще підходить. До того ж, "всі філологи", то вже круто Ви написали. Хтось може бути настільки ж упевненим. Думаю, що Ви не до кінця прочитали того ж таки Пономаріва. Маєте чим підтвердити? Давайте, скажу тільки спасибі, якщо пан Пономарів мене переконає.
Я допускаю помилки. Тому звертаюся до інших по допомогу, якщо трапляється така нагода. І дякую, якщо мене виправляють справедливо і підкріплено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 15:51:20 ]
Що Ви маєте на увазі, не до кінця прочитали? Якщо мовознавець написав, що слово має певне значення, то скільки не читай, він цю думку не заперечить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:56:04 ]
А хто його мовознавцем назвав? Авторитети, погодьтеся, у кожного можуть бути свої.
Цікава штука мова, її тлумачити теж можна по різному. Я сприймаю правила перш за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 15:57:16 ]
Академічним словником користувалась??? чи так...
Всі знайомі мені філологи знають різницю між цими словами. А Ім'я Антоненка Давидовича тобі щось говорить? Так ось, що пан Борис пише в своїй праці "Як ми говоримо?":
Пóсмішка, пóсміх і ýсмішка, ýсміх, óсміх
На сторінках наших газет, журналів, ба навіть у художніх творах і перекладах часто не розрізняють слів "посмішка" й "усмішка", уважаючи їх за абсолютні синоніми, наприклад: «На обличчях усіх присутніх сяяли радісні посмішки»; «Він глузливо всміхнувся».

Особливо вподобали слово посмішка деякі перекладачі художньої літератури, майже забувши в своїх перекладах слово "усмішка".

Чи таки справді ці слова - абсолютні синоніми, чи між ними є якась значеннєва різниця? Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Т. Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Т. Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (0. Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (М. Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (С. Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (І. Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як - аж любо глянути!» (з живих уст).

У цих прикладах слова "усмішка", "усміхатися", "усміх", "осміх", "осміхатися" стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.

Наведемо тепер приклади з словом "посмішка": «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (М. Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посмiхнулась» (О. Гончар); «Це... посмішка з мене» (Словник Б. Грінченка).

Не важко помітити, що тут слова "посмішка", "посміх", "посміхатися" передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови П. Білецького-Носенка слово "посміх", що є синонімом до слова "посмішка", перекладено тільки словами "насмешка", "шутка". Подібне бачимо й у Словнику мови Т. Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово "посміх" стоїть у тім же значенні. Слова "посмішка" нема в цих двох словниках. Тим часом у Т. Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова "посміхатися": "посмішище" («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». - Т. Шевченко), "посміховисько" («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». - М. Коцюбинський).

Якщо вже шукати синонімів до слів "посмішка", "посміхатися", то це будуть "насмішка", "насміхатися". Проте слід зазначити, що в словах "насмішка", "насміхатися" мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» М. Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається - ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп'ячі насмішки» (народна пісня).

лінк: http://uk.wikibooks.org/wiki/Б._Д._Антоненко-Давидович._Як_ми_говоримо

Дякую за ознайомлення)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 16:01:49 ]
Мирославо, я бачу, що Ви дуже розумна, впевнена в своїх знаннях (дещо уперта) жінка, у Вас чудові твори. Я не хочу з Вами сперечатися і щось доводити, але іноді варто дослухатися до інших. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 16:03:21 ]
Мирославо, я бачу, що Ви дуже розумна, впевнена в своїх знаннях (дещо уперта) жінка, у Вас чудові твори. Я не хочу з Вами сперечатися і щось доводити, але іноді варто дослухатися до інших. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 16:04:45 ]
Михайло, моє шанування!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 20:33:29 ]
Привіт усім :)
Ти ба, які тут мовознавчі курси! :)

Миросю, вірш, просто, надзвичайний!!!
Такий ніжний, ностальгічно-оптимістичний, за яблука окрема подяка, а, особливо, мені сподобалася друга строфа :)
(здається я переборщила з комами, але я дуже старалася :) )
І ще. У симпатичному товстенькому орфографічному словнику української мови (ред. В.М. Русанівського.-Київ:Довіра, 2006 рік) є слово "стезя". В "Новому тлумачному словнику української мови", том 4, слово "стезя" означає: 1. стежка, 2. життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь.
У 3 томі того ж словникапосмішка - 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь; 2. Усмішка. Причому значення "Усмішка" виділене жирним шрифтом.

Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:24:57 ]
Дякую, Оксано! Схоже, ти без словника тепер нікуди не виходиш. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 14:43:37 ]
Отакої! Розбили вщент усі аргументи! Ну добренько, па-па, наснаги! Успіхів... Але краще - "усмішка"!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 19:39:59 ]
Повертаючись, до теє клятої "стезі" Слово це є церковнословянське. Спочатку воно попало в російську мову. Ще в 30-40 роках ХХ століття його в українській мові як і в словниках українських не було і близько. З'являється це слово в пору сумнозвісного "зближення" російської та української мов, коли з української насильно витиралися питомо українські слова натомість зявлялися різні покручі-кальки російських слів та фразеолоґізмів. Ваші посилання на словник під ред. пана Русанівського, пані Оксано, некоректні лише з одної причини - якраз цей саме пан і був у аванґарді того русифікаторства. Сумно, що такі словники перевидаються в Україні і стають арґументами в наших диспутах. Взагалі то варто все ж читати твори Антоненка Давидовича, Караванського з його чудовим словником синонімів української мови. І в той же час апелювання до русифікаторської літератури не робить нікому честі, особливо авторам, які прагнуть вдосконалюватися.
До речі, ні в словнику Шумлянського, Іваницького, ні в етимолоґічному словнику Фасмера слова "стезя" в українській мові немає. Це стосовно авторитетності джерел.

З повагою до всіх учасників диспуту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-02 10:31:34 ]
Спасибі, Святославе, за інформацію.
І не потрібно так брутально виражатися про стезю. Нічого поганого у використанні цього слова в моєму тексті не бачу. Я підсвідомо використала саме це слово у своєму тексті, що, як на мене, додало душевності. Я весь час сповідувала християнство старослов'янською мовою, "Отче Наш" і той не знаю українською, а старослов'янською. І взагалі я не вважаю, що вживання таких слів є гріхом в плані української літератури. І Ви, Святославе, помиляєтеся, говорячи про авторитетність джерел. Не розумію, чому інші хочуть заперечувати діалекти, адже це багатство мови, що пов'язано з історією того чи іншого краю нашої батьківщини. Скільки людей - стільки думок. Не так важливо, коріння слова росте з української чи російської землі, але якщо воно прижилося в іншій мові, то чому потрібно його викорінювати? Невже нецікаво читати автора і знати за його подачею і його мовою, звідки автор, не заглядуючи до його біографії? Головне, аби всі ці слова вживалися згідно правил української мови, адже і на прикладі "стезі" ми можемо відчути, що вживаємо не пом'якшено "є", а твердо "е", як і належить українській. Мене взагалі бунтує, коли мову, якою розмовляють мої знайомі і я називають покручами-кальками російських слів. А як же тоді бути з іменами, що зазвичай іншомовного походження? А інші запозичені слова? Що з ними? Якщо вони прийшли не з російської, то нічого страшного - користуйтеся? То хто все-таки більш авторитетний у визначенні українських слів? Кожен правий і має для цього підгрунтя, чи навіть уподобання кожного мають право на життя. А сперечатися можна до безкінечності.
І мене дуже цікавить, Святославе, чому Ви при написанні буває нехтуєте апострофом? А про літеру "ґ" також чіткого правила у правописі немає, а Ви його використовуєте за власним розсудом, що я не сумніваюся, підкріплено правописом інших років. Авторитет кожен для себе визначає сам?
До речі, натрапила на цікаві словники і не тільки http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_mova&key=1111857485&action=view
Голова обертом. ;) Хто правий? Або всі, або ніхто. ;) Думаю, кожен нехай для себе обирає. І до всього існує поняття літературної мови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 13:36:20 ]
Мирославо,
трішечки почуття гумору Вам не завадить. Брутальність моя щодо слова "стезя" була абсолютна гумористичною. Я цілком толерую це слово. Моя позиція така: залучай будь-яке слово аби воно було виправдане стилістично, а міняти слово стежка на стезю ("По стезі між дерев") і говорити що це синоніми вважаю неправильним, бо таке слово введено в словники української мови в період її нищення. В цьому власне мій акцент. Я не проти використання діалектизмів, сам охоче ними користуюся. Люблю іншомовні слова, з пошаною ставлюся до російської мови, залюбки нею користуюся при нагоді (дуже люблю імітувати петербуржський акцент).
Апострофи іноді лінуюся ставити, коли пишу швидко, бо потрібно перемикатися на латинську клаву. Літеру "ґ" ставлю виключно за правилами так, як мене навчили мої київські вчителі.
Ця літера ставиться у всіх, за рідкісними винятками, словах іншомовного походження, де в оригіналах слів є g літеру h передає наша літера г. Сподіваюся Ви маєте знати це нехитре правило.

В розумінні чистоти української мови, на мою думку, потрібно опиратися на думки тих фахівців чий авторитет є дуже високим: такими вважаю Антоненка Давидовича, Григорія Кочура,Святослав Караванський,Микола Лукаш, Євген Плужник(до речі, його словник Ділової української мови пережив усі лихоліття і є актуальним до сих пір).

А псевдотлумачні словники (великі та малі) рано чи пізно потрібно буде викинути на смітник...

З подякою за спілкування,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 16:42:46 ]
Я думаю Миросе,
Що Славцьо більше переживає за чистоту мови.
Іншомовні слова - це добре. Але Ти ж бачиш до чого
приводить "засмічення". Мені би не хотілось щоби згодом
наша мова перейшла суто на суржик, а потім сказали "да етож
какой-то странний діалєкт - а язика как такаво нєту".
"Пасматрітє все слава пачті что такіє же - нікакой разніци
разве что праізношеніє деревенское!"
Або почалось щось на взірець:
"Запаркуй кару на корнері біля ґарбіча." :)
Французи плекають свою - то ж і ми повинні.
Хто як не "писаки" повинні оберігати і нести в народ
його ж мову, підтримувати цю мовну ватру, осміювати прояви
занечищення і т.д.
Чи не поезія повинна стати для читача джерелом очищення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 17:09:59 ]
Варцю, то ми з тобою колєґи!!!
Я хоч і не з Росії, але як більшість киян був у свій час зрусифікований і тільки завдяки своїй старшій подрузі у 17 літньому віці прилучився до вивчення української мови. Тоді зявилися вчителі, деяких нажаль вже немає з нами.

Мирославо,
я не ретроград і не хочу щоб мова стояла на місці. Але рухаючись вперед, треба не забувати озиратися назад і вичищати мову від не властивих їй нашарувань. Я наприклад дуже тішуся гарними неолоґізмами або діалектизмами.

А від творі Зеня Збитого я, взагалі, в захваті!!!
;-)
Юрцю,
дякую за розуміння і дружню підтримку!!!
;-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:14:30 ]
Привіт усім.
Мені дуже прикро, пане Святославе, що зацитований мною словник, написаний русифікатором Русанівським, - чесно, я не знала цього.
Вже вкотре мої втручання є марними, бо використовую не ту літературу чи не те джерело.
Осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:23:55 ]
Оксанцю, не кажіть такого! Ви шукали і то ж чудово! А як відомо - хто шукає, той знайде;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:29:38 ]
Так, Славцю, розумію тебе. Тепер, смію сподіватись, що українською володію так само вільно як і українською, але ж як цікаво збагачувати лексикон за рахунок українських слів, а не іншомовних, наприклад страшенно ріже вухо коли працівники мас-медіа, або політики використовують такі слова як меседж і ще щось таке, таке згодиться лише для сленгу. Уявіть яким було моє здивування, коли я почула з уст одного політика таку фразу: "Не егзажіріюйте" - себто не перебільшуйте. Жах! Для тих, хто хоч трохи петрає англ. то дрібниці. Але наприклад моя бабусь не зрозуміла того!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:30:29 ]
Тобто так само як російською;-)


1   2   3   4   Переглянути все