ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
Перевтілення
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
* * *
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
* 98 *
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Давні тріолети
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Дмитро Дроздовський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-09-26 14:19:07
Переглядів сторінки твору 34271
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.67  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.856 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 17:36:02 ]
Пані Оксано,
є два імені в Україні якими слід лякати дітей академік Білодід і проф. Русанівський (один літературознавець, інший мовознавець) є ще академік-археолог Петро Толочко, дуже любить просторікувати про "культуру української мови" на минулих 2006 року виборах очолював блок Партія Політики Путіна. Оце Вам стовпи хохлуйської України, не рахуючи дрібніших стовпенят...

Ви, я так розумію, киянка, то попитайте там старших людей, вони Вам розкажуть і про Білодіда і про Русанівського і ще багато чого можна почути в Києві...

Як там осінь в Києві? Вже почалася? Бо метео-сервери кажуть що ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 17:41:20 ]
Варцю,
як людина такими покручами користується, то говорить дуже красномовно про її культуру. Мені пригадується один дивак з Полтавщини, колись на початку девяностих я там купив собі будинок в селі для літнього відпочинку. Так от, той дивак-репаний селюк з діда прадіда нащось розмовляв ламаною російською. Коли я його запитав для чого він так балакає, він відповів "А мнє па руські какось лєкче" ...
Може й тому чудіку "какось лекче па агліцкі"?
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 17:44:43 ]
Угу,
Мі тхе саме!
Гав дуюденькі були!
А мій Сірко Гав-Гав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:50:53 ]
О так, Славцю, точнісінько в ціль! Ви б чули мою говірку до цього! Я жила майже на півночі Росії, то справді кумедно;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 18:00:53 ]
Манувроване? То як?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-02 18:14:41 ]
Е, Варварцю - на мануврах бувісьмо.
Піх-пах ойо-йой.
Спостерігав за летом комара в умовах наближених до вогнепальної ситуації.
Ситуація нагніталась безперервним дзиготінням крутолетів пратівгого пратівніка.
Чистилисмо бійницю, кидалисьмо набої до ватри, курили (без "в" після "р")
Херовину. Так же літо було бабково-манувроване. Бабки літали гуськом і невпопад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 18:21:26 ]
АААААА, теперечки зрозуміла;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 07:48:38 ]
Святославе, я Вас чудово розумію щодо нових запозичень з російської, щоб не було так, як написав Юрій. Мала на увазі інше. В нашої і російської мови була спільна основа, тому і в нашій, і в російській мові є однакові слова. Тому Ви дуже правильно зробили, що звернулися до етимологічного словника Фасмера. На жаль, Ви там не знайшли "стезі" і вирішили, що в українській і не було. Авторитет авторитетом, але мжна звертатися тоді за допомогою до інших джерел, адже одна людина навіть при всьому бажанні не може охопити всього. Що Ви і зробили, пославшись на використання цього слова у старослов'янській мові. Цілком логічно можна було би припустити, що "стежка", "стежина" виникла саме із "стезі" в часовій послідовності. Тобто, "стезя" була основою, а від неї пішли родом окремо українські слова і російські зі своїми синонімами. Я не займалася вивченням походження даного слова. а це лише припущення, що не виключено має право на життя. І в країнській, і в російській є безліч однакових слів, походження яких ми не піддаємо сумніву. Ось наприклад, "дорога" - в українській є синоніми, що достойно можуть замінити це слово, але ж ми його не вважаємо російським тільки через те, що і в ній воно існує, бо корінням тягнеться від одного джерела. Так от, якщо в одному словнику чи навіть у двох немає якогось слова, це не значить, що воно не українське. Потрібно шукати і знаходити, аналізувати і врешті-решт вивчати.
На прикладі посмішки я спочатку звернулася до тлумачного словника, але для когось авторитетним є лише один словник чи мовознавець(що суб'єктивно, оскільки жодна людина не всесильна і не всезнаюча) тоді я почала їхні приклади заперечувати посиланнями на тих же авторів, на основі творів яких мої опоненти робили висновки. І виявилося, що авторитетні для них мовознавці помилялися.
Я хотіла сказати що ми зазвичай завчасно називаємо слова російськими тільки через те, що вони вживаються і в братерській мові, при цьому не до кінця дослідивши походження самого слова, сприраючись на одне-два джерела.
Тепер щодо часів "русифікації", то безумовно, що відтоді в українську закралися суто російські слова, які не мають слов'янського коріння, а виникли в результаті еволюції російської мови, та на жаль, я не зустрічала ще такого словника, в якому зібрані такі слова. Якщо хтось знає, то прошу поділитися, буду дуже вдячна. Але при всьому цьому хочу наголосити і на тому, що не аврто звертати увагу лише на російські запозичення, а щоб не було засмічення української мови, не так активно вдаватися і до вливання в українську також неросійських іншомовних слів.

Всім дякую за дискусію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 10:10:41 ]
Мирославо,
я стараюся не робити висновки лише на основі використання одного джерела, хоч би яке воно й не було авторитетне. Крім Фасмера я використав ще словник Іваницького, Шумлянського (не думаю що Ви його маєте). Цінність цього словника в тому, що він зафіксував і досить повно різницю між українською та російською лексикою станом на 1918 рік. Так от "стезю" той словник ще "не бачить" українським словом. Тепер стосовно походження слів (що від чого) Мені видається сумнівним походження "стежки" від "стезі", позаяк стезя є староболгарським словом (македонський діалект) і походить як і українське чи староруське "стежа (ка)" від якогось більш давнішого праслов'янського. Стосовно спільної лексики в російській та українській мовах, то вона справді суттєва, але різниця лексичного складу цих мов складає - 32 відсотки. В той же час така ріхниця між українською та польською становить лише 18 відсотків. З білоруською у нас не співпадань лише 14 відсотків. В російської та болгарської - 17 відсотків неспівпадань. Отака то заплутана історія з братськими мовами.
Стосовно подальших запозичень, то не хотілося б щоб українська мова повторювала неґативну практику англійської, коли залучається все підряд і у великій кількості, що робить мову складною для сприйняття її носіями. Правило запозичення мусить бути простим - слово приходить у мову разом з поняттям. Подивіться скільки в українській мові німецьких запозичень, які сприймаються як суто українські: балка, ліхтар, фарба, дах, ротор, лемент, ґвалт, ґенделик і т.п.

До речі, про анґлійські запозичення. Десь в середині 90 я був співавтором англо-українсько-російського словника "Ви вже їх знаєте". Цей словник налічує 3500 англійських слів, які носії української та російської мови знають як "Отче Наш". На жаль той словник так і не був виданий :-(
Отакі то пиріжки, любі малята...:х)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 10:23:54 ]
Прикро, Славцю, що не видався... А натомість щороку видається так багато того комерційного непотрібу:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 11:09:51 ]
Святославе, а як Ви ставитеся до праці Івана Огієнка "Історія української літературної мови"? Наведу Вам один абзац з цієї праці: "Революція 1917 року застала нас без належних популярних словників, але незабаром появилося їх аж три (головніші). Це були: П. Tepпило. Словник російсько-український, Київ, 302 с., вид. 5-те. В. Дубровський. Словник московсько-український, Київ, 1918 р., 542 c. C. Іваницький і Ф. Шумлянський. Російсько-український словник, два томи, 266-250 с., Вінниця, 1918 р. Словники ці могли задовольнити тільки перші потреби нашої інтелігенції, але не робітників пера."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 11:59:38 ]
Мирославо,
ніяк не ставлюся, бо не читав цієї роботи. А стосовно останніх слів вельмишановного Метра Огієнка, то якось же такі "робітники пера" як Свидницький, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Микола Філянський, Павло Тичина, Михайличенко, Семенко, Чупринка обходилися без вищеназваних словників.

А як ми обходимося без словника Миколи Лукаша, якого за стільки років незалежності так і не видали? Як ми обходимося без словника Євгена Плужника, якого так після 30-тих і не перевидавали? Як ми обходимося без звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного, який за роки незалежності став бібліоґрафічним раритетом?
Натомість чуємо як на українському радіо та телебаченні спотворюється усталена милозвучна українська вимова, на догоду "діяшпорній" та "вулинській" вимові (канал СТБ - абсолютний лідер цієї тенденції)
Натомість видається-перевидається словник під ред. Русанівського, на який так полюбляє посилатися молоді пагони "робітників пера"

Як Ви, пані Мирославо, ставитеся до вищезгаданого?

З пошануванням,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 15:27:48 ]
Святославе, питання мови будуть актуальними у всі часи, як і суперечки щодо мови. Як розібратися у великому вирі словників, який з них достеменний - питання також відкрите.
Чи можна щось змінити, щоб українці жили справжньою українською мовою? Мабуть. Але де ж їй навчитися правильній, коли стільки суперечливих думок?
Я в такому випадку покладаюся на власні відчуття мови. Якщо хтось робить мені зауваження, то приймаю їх тільки за присутності беззаперечних доказів. Вже хоча б одина творчість Василя Стуса для мене є більшим авторитетом, аніж відсутність "стезі" у названих Вами, Святославе, словниках.

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 16:49:44 ]
Мирославо,
не треба тішити себе ілюзіями, що українці в масі своїй заговорять "правильною" українською мовою. За підрахунками прикладних лінґвістів в кожній мовній популяції не більше 2 відсотків мовців володіють мовним стандартом. Ми нічим не ліпші англіців, німців чи росіян. Але ц не гірші...:х)))
Тому, завдання не таке вже й заскладне поповнити ряди цих жалюгідних 2 відсотків українських носіїв Українського Мовного Стандарту.

Я маю навіть рецепта як цього досягти. По-перше оволодіти правильною вимовою за допомогою звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного;
По-друге збагатити свою лексику та фразеолоґію за допомогою гарних українських авторів - мій короткий список такий: Микола Лукаш(один тільки переклад Декамерону чого вартий), Валерій Шевчук, Григір Тютюнник.
По-третє, важкі місця слововжитку подолати за допомогою авторитетів цієї справи Бориса Антоненка-Давидовича та Святослава Караванського.

Ось до речі посилання на купу статей вельмишановного Метра:

http://www.maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Бажаю успіхів,
Мирославо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-04 13:01:33 ]
Святославе, які ілюзії? Я якщо тішу себе, то не цим. ;)
Дуже дякую Вам за рецепт, але "куховарю" за власними, які мені смакують. ;) Ознайомлюся з працею Ваших авторитетів обов'язково, хоча не обіцяю з ними завжди погоджуватися.

Дякую ще раз за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-04 13:32:52 ]
Nema za scho!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-10-14 20:31:30 ]
Ні, але це неперевершено! Вершинна поезія. Глибока й чуттєво-мудра! Мене вона особисто повернула до життя після денного абсурду! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-15 16:26:27 ]
Дякую, Дмитре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олксі Хтось (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 16:46:07 ]
Вірш яскравий і чарівний. Нема слів. Просто чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:10:10 ]
Давно тебе, Миросю, не було! Гарна осіння фота!
З теплом, Варця;)-


1   2   3   4   Переглянути все