ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Кара
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Береги (рондель)
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Цілу ніч
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Дмитро Дроздовський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-09-26 14:19:07
Переглядів сторінки твору 35174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.67  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.856 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-26 14:24:45 ]
Ой, Миросю, так чудово! Ось лише маю запитання, "стезя" то українське слово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 14:29:55 ]
А що, є ще якісь варіанти, Варваро?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-26 14:31:33 ]
Здається то російське слово, але ж я просто питаю, бо таки не впевнена;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 14:46:22 ]
Миросю, порадувала! Дякую за позитив і яблука :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 14:47:18 ]
Щодо російської, то не знаю, але в українській таке слово є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 14:48:34 ]
Спасибі, Юліє! Кому - черешні, а кому - яблука. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 14:54:41 ]
І чого в тій українській тільки нема! ;х))) і стежина і стежка і стезя і стіжок...

"літній вітер грайливо осушить
Заплямовані дні під серпневий ясний зорепад"

Ось у цих рядках очевидна суперечність Автора і природних реалій серпневих ясних ночей.

Справа в тім, що коли на небі ні хмарини і ясно видно зорепад, вітру не буває в ПРИНЦИПІ!
Навіть отого леготу.

Мирославо, чи ж не гуляли Ви серпневими ночами? ;х)

З теплом,

Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-26 14:54:50 ]
Є то є;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 15:03:00 ]
Так отож, що гуляла. ;) Святославе, а звідки то віяло? І головне чим? Хто це на мене дмухав? ;)Вітерець хмар не ганяє, але відчувати його присутність можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 16:25:31 ]
Привіт, Мирославо! Хороший вірш, особливо сподобалася кінцівка. Тільки от в першій строфі стільки однокореневих слів в останніх двох рядочках (я про "жити" і т.д.):( Чи це так треба?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 16:35:56 ]
Привіт!
Оксано, із однокореневими словами все просто і складно водночас. Гра слів. Вчитайся і все зрозумієш. Живу, але не вмію жити і оживу. Тут конфліктна ситуація проглядається і шанс на оновлення чи відродження... Констатація факту і заперечення водночас.
А щодо стезі, то найкраще переконуватися зі словником. ;)
Дякую, що завітала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 16:42:49 ]
:)
І навіть якщо там щось повторюється - не біда. Це як у вінку - з однакових квітів він нудний, зі всіх різних - штучний. Вражає мене твоє вміння складати самі звичайні слова-квіти у барвисті пишні вінки, Мирославо...

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 16:47:41 ]
Привіт, Олю!

Спасибі! Повтори мають спонукати до роздумів, бути виправданими...
А ти куди сама зникла? Де нові вірші? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 18:55:25 ]
Привіт Миросе,
Дуже вправно виконано - захоплює мелодіність.
Борюся з власними суперечливими поглядами на певні речі у творі:
***
У першому стовпчику героїня "пустила коріння" - тобто вона стала "деревом".
А потім вона чомусь почала шукати "щастя"... ??? Раз "пустила" - то все - ніг немає (я так думаю)
***
"І покотиться вмить злива яблук прицілом у душу." - яблука (мені видається) падають навмання - я би подумав чи "прицілом" тут доречне...

З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-27 07:37:58 ]
Дякую всім, що завітали!

Жінко Чорнява, чому Ви обмежуєтеся лише одним словником? http://www.ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php?dict=sinonim&imag_cl=img2
Потрібно шукати і таки знаходити. :)

Юрію, а ти мене такою неуважністю геть засмутив.:(
По-перше, героїня не "пустила коріння", як ти написав, а "може... пущу", а це все змінює багато. До того ж, "пустити коріння" - фразеологічний зворот, що означає, оселитися, прижитися і т. п. Ти не збагнув основну ниточку - посади мені сад, тоді я може тут приживуся, знайду своє щастя і т.д.
Про яблука ти акцент не там вловив. А ти знаєш, де душа? Тут "приціл" використано у переносному значенні. Як би ті яблука не падали, а їхнє падіння хаотичне зачіпає душу. Яблука - це вже плід, а плід - щось сформоване, доконане, якийсь бажаний кінцевий результат. Падіння яблук - наче здійснення мрії... Ось так! ;)
Та дякую, що чіпляєшся! ;)

Тарасе, рада, що підносить Вам настрій. Значить, ми на одній хвилі. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-27 16:07:35 ]
Ач які ми солідарні;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-28 14:27:22 ]
Всього вже наговорили, а от головне, як на мене - не "ПОсміхнусь", а "Усміхнусь", "Всміхнусь". Перше - від слова "посміх", (російською - "ухмылка") що характеризує радше зневагу. негативні емоції, зубоскаління. Усмішка ж - це, власне, є виявлення радості, приємного здивування. Ці слова ажніяк не синоніми! А так - чудовий вірш,Мирославо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 14:57:50 ]
Михайле, можу з тобою сперечатися і сперечатися. Насправді ніякої різниці в цих словах немає, якщо не підкріплено іншими словами по змісту.
ПОСМІШКА, -и, ж. 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. // Насмішка. 2. Те саме, що усмішка 1.
УСМІШКА, -и, ж. 1. Особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. // перев. чого. Цей порух як вираження чого-небудь. // Такий порух як вираз глузування, кепкування і т. ін.; посмішка. 2. Гумористичний художній твір (перев. невеликий за розміром).
Тому, Михайле, читай словники і вчитуйся - головне. ;)
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-09-28 15:22:04 ]
Читаю у Вашому вірші, Мирославо, бажання віднайти спокій - як мені знайомі ці пошуки... :) Проте, спокій не надто сприяє творчості...

PS. На свій подив, виявила такий же розмір вірша і "пускання коріння" у своєму останньому творі...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-09-28 15:35:36 ]
А я от натрапила на Вашу поезію вже після того, як опублікувала свою :) Вчиталася і, крім двох вищевказаних, іншої схожості не виявила :)

Але цікаво так буває, до різних людей і справді деколи приходять схожі образи...


1   2   3   4   Переглянути все