ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Благодійний внесок нашого блогера
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Арлекін (Genesis)
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
* 174 *
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
Шляхом amazing (у) і яшми
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Степ
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Парейдолія незбагненої дійсності
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю...
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
"Чорний сніг Александрії" (продовження 9)
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
* * *
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Сум'яття
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Павленок / Проза

 Та, що спостерігає збоку
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-08 16:06:59
Переглядів сторінки твору 5847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.259 / 5.5  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-09 13:05:31 ]
Ірино, рада тебе читати. ;)

Тобі вдалося дуже вдало передати емоції, через що кожне слово зачіпає за живе. Прекрасно передано роздвоєння і воз'єднання. Хто з них двох справжня? - Жодна поодинці не здатна жити, тільки цілісно. Часом здається, що вони різні, але насправді однакові із середини. І єдиним правильним рішенням, певно, буде поєднання голосів Тої, що спостерігає збоку і Тої, за якою спостерігають...
Цікаво, Іринко, "дрижання в колінах" - насправді це привід для усвідомлення любові чи то просто жалість?
Не сумуй! До речі, приємно було бачити тебе знову на екрані. Тепер частіше дивлюсь новини. ;) Можна тебе попросити перед закінченням включення завжди витримувати паузу і посміхатися? Будь ласочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 13:41:47 ]
привід, Миросю:) для усвідомлення... На щастя. чи на жаль. ні, на щастя:)

обнімаю і дякую, що зайшла. Чекатиму на нові твої вірші! Бо моя муза - у відпустці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:24:19 ]
Історія таких стосунків, як у героїні твору, досить давня, і з давен має хороші рецепти більш-менш щасливого вирішення. Але для цього потрібно чітко відрізняти кохання від любові. І здійснювати ті чи інші подальші вчинки саме з любові. Кохання часто маскується під любов, і в юному віці ці речі здаються такими схожими. Але, наприклад, для любові повним нонсенсом є поняття "взаємність", - і якщо лірична героїня зрозуміє чому, значить вона щасливо вийде зі всіх неоднозначних ситуацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:41:35 ]
Володимире, думаю, одного розуміння замало. Розуміння може бути крок у вірному напрямі. Головне - відчути, що любов не потребує взаємності. Але ж ця жіноча натура не може без страждань. Що, як для жінки весь сенс життя в боротьбі з власним розумінням, емоціями, відчуттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 13:07:43 ]
Згідний, Мирославо, чиста любов земним істотам не зовсім досяжна і не дуже "на користь". Матеріальне і духовне повинні гармонувати. Що у перекладі на тему нашої розмови може трактуватись і як природний керунок "від кохання (з коханням) і до любові". Безумовно, що жінки вірність курсу відчувають гостріше, аніж чоловіки. Але подекуди є сенс бачити речі трохи відокремлено, одне від одного. Так би мовити для уточнення стану справ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:36:51 ]
трохи спрощена трактовка "любові", як такої що не потребує "взаємності", вам не видається? оці водорозділи між любов"ю та коханням - вони характерні якраз для юного віку. Зріле розуміння пов"язане якраз з іншим. З тим, що абсолютних матерій не існує, а є півтони та суміші. Прагнення відділяти... ймовірно. Але оця категоричність - любов-кохання, занадто вже примітивне. як на мене.

І ще. це, перш за все літературний текст, а не сеанс психоаналіза у психоаналітика. Тому мова про "подальші вчинки" тут, даруйте, не зовсім доречна. Бо цей текст є закінченим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:43:53 ]
Любов - то любов,
А коханє - коханє, коханє. О!
Любов - єси Бог!
І нема чо` плутати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 21:33:12 ]
Іринко, звісно, що ви тонше відчуваєте свою композицію. Тому вам і видніше. Єдине, зауважу, що вислів "цей текст є закінченим" - яскравий приклад "абсолюту". І лише ваша посмішка в кінці натякає таки на суміш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:14:08 ]
Для Зеньо: Любов є Бог? Шо ви гаваріте? Ну хто би міг до такого дотумкати - ніхто просто! :)) І хто б ще очі відкрив? Респект! (та, що спостерігає збоку, регоче так, що волосся відкидається назад:)))

Для Редакції: я мала на увазі "закінчений текст" в контексті того, що героїня ніяких вчинків зробити вже не може, бо оповіданнячко скінчилося:) лише це. Ну, знаєте там зав"язка, розвиток дії, кульмінація... таке-сяке:)
А не тому, що він (текст) абсолютний. В будь-якому разі дякую за увагу.

Хоча уважаю, що оцінка занижена. ось так. (Ага, зараз сама собі й поставлю. Все сама:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:28:27 ]
Від реготу ше жаден кінь не подох - так же регочте на здоров`єчко. :)))
Подушечку Вам подати жеби болосє не відкидалосі???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-13 21:29:17 ]
Можливо, Іринко, щодо оцінки ви праві, потрібно уважніше перечитати. Невдовзі у нас прозова частина життя поетів буде більш акцентованою і уваги матиме значно більше.