ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Фешак Адріана / Вірші

 перерізана поглядом вена




Найвища оцінка Печаль Усміхнена 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олег Левченко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-10 16:04:47
Переглядів сторінки твору 4472
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.664 / 5.38  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-10 16:12:06 ]
Особливо кінцівка зачіпає. Таке знайоме, ніби мною пережите...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-10 17:44:51 ]
Так, Андрусю, виписати біль довершеніше навряд чи хто зможе...
Лірична героїня розбиває коліно, щоб не розбити душу.. Вона занадто сильна, щоб плакати від болю душевного, а над коліном - можна...

Я не буду оригінальною, якщо напишу, що твої метафори неординарні і чогось схожого на них я не зустрічала ніде. Пишу про це серйозно, аж занадто...

Це, як "крапочками по венах" (для непосвячених - цитата з вірша авторки)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 17:49:08 ]
Оксанко, дякі за такі компліменти (почервоніла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-10 17:53:16 ]
А ще (хоч поезії не стосується) дуже фото гарне;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 18:29:29 ]
Вражаюче... чуттєво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 18:34:30 ]
Вибачайте аж ніяк не філолога, але що таке "мезги"? То мізки, так? А так можна?
P.S. Адріано - ви готка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 21:24:03 ]
щиро,відверто..супер!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-10-11 07:44:20 ]
"Твоє слово так схоже на кулю" - таке відчуття, напевно, кожен пережив у житті, і від згадки про цю мить стає моторошно!
"ехо" - це не русизм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-11 09:26:44 ]
Щодо ехо - правильно! Русизм і є русизм. Але воля автора є волею автора. Хто більше русизм чи воля автора?
Теми суїциду надежать до поколання 2000-ків! Молодець, падай!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-11 11:20:03 ]
Варвара Черезова - дякі, сама фоткала і фотошопила
печаль усміхнена - дякую.
Іван Гонта - я всього по трішки (це про готку) а про мізги то Ви правильно здогадалися