ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Публіцистика

 Як виросте той Гонта




Найвища оцінка Григорій Лютий 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-01 03:32:53
Переглядів сторінки твору 4384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.796 / 5.42  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.25  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 12:46:26 ]
Тарас Шевченко у своїй містерії “Великий льох” (у розділі “Три ворони”) писав:
О!.. Сміється і ридає
Уся Україна!
То близнята народились,
А навісна мати
Регочеться, що Йванами
Обох буде звати!
Про яких же Іванів йдеться у містерії? Про те у творі прямо не сказано, а є лише натяк, що мовиться тут про двох Іванів з однаковим прізвищем – Гонта.
Сю ніч будуть в Україні
Родитись близнята.
Один буде, як той Гонта,
Катів катувати!
Другий буде… оце вже наш!
Катам помагати.
Наш вже в череві щипає,
А я напитала,
Що як виросте той Гонта,
Все наше пропало!
Усе добро поплюндрує
Й брата не покине!
І розпустить правду й волю
По всій Україні!
Оригінальне дослідження з цитуванням унікальних документів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 19:25:59 ]
Цікаво, що не далі, як минулого вівторка я зачитувала останні рядки х "Гайдамаків" в себе на клубі, щоб дати відповідь одному з хлопців на питання: "Як же сам Шевченко ставився до подій того часу, коли повстанці різали дітей та жінок? І чому він каже, що йому весело про це згадувати?". До речі, чому весело — я відповісти так і не змогла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 20:51:33 ]
Жінки і діти... Нам багато закидають на цю тему. Хто їх тоді не різав?.. Перегляньте період релігійних воєн у "Цивілізованій" Європі. У Вікіпедії є чимало матеріалів та ілюстрацій. Але не діти й жінки воювали з гайдамаками і не винищення жінок і дітей було метою повстань. А чом йому було це весело згадувати? Він же не казав про веселе споглядання різанини жінок і дітей. Там у нього трагедія (Гонта ховає своїх дітей). Весело згадував він той час, коли народ давав одкоша своїм гнобителям. Я, пані Ларисо, колись до цього повернуся детально. А поки що зверніть увагу на це: "...у своїй передмові до “Гайдамаків” Тарас з гіркою іронією і сарказмом сказав: “Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами”. І у яких умовах та кому він це говорив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:34:09 ]
Так, саме на це я і звернула увагу слухачів. І саме ці рядки навела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 23:05:53 ]
у народній поетичній традиції часто використовувалася паралель - війна, смерть - весілля.
тож можливо Шевченко "весело згадує" спираючись саме на неї?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 23:20:11 ]
Важко сказати, пане Григорію, що саме мав у думці на той час Тарас. Припущення ваше цікаве. Козацьке завзяте серце не могло не тішитися баталії за вольності й права. Війна для козака - рідна його стихія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-08 00:26:18 ]
Оголошую Шевченківські дні.