ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.11 05:10
Ще не погасли смолоскипи
та все чутніше клич сурми,
коли борвій в борні захрипне,
безсмертний фенікс хай крильми
його огорне в піднебессі,
там, де живить війни громи…
а ми і з попелу воскреснем,
щоб народитися – Людьми.

Віктор Кучерук
2024.11.11 04:59
Двір холоне та іскриться –
Розпочався листопад, –
Довгополу багряницю
Став знімати з себе сад.
Неоднаковим покровом
Укривається земля, –
Шар товстий окрай будови
Двір теплом не звеселя.

Микола Дудар
2024.11.10 22:33
Прийшла вечірня прохолода
Коли про неї вже й забули
І більшість вже із нас поснули
Встелились душами до долу
І навіть хрипу не почули…
Що значить мати кока-колу

Хутенько в сни ті одяглися

Іван Потьомкін
2024.11.10 21:51
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Шляхтич (1946) / Вірші

 Іду в минуле




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-05 18:40:32
Переглядів сторінки твору 5222
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2024.06.22 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 18:52:22 ]
Чую, пане Василю, ваш тужливий спів і плач за втраченою Батьківщиною. Слова ваші крають серце і не дають забути ту розправу над вашими (і нашими) земляками, які всього лиш хотіли жити на своїй, Богом даній, землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 19:10:45 ]
Дякую Вам за слово, Пане Валентине.Втрата РІДНОГО і любов до всього, що РІДНЕ допомагають мені іти в майбуття з вірою, що Всемогучій все бачить і чує. Колись Він подарує кожному те, чого йому треба. Я вірю в це. Хай Вам щастить, Пане Валентине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:11:27 ]
Нам, пане Василю, тут в Україні кричати треба: "Люби все своє рідне"! Так тяжко багатьх покалічила система, що люди цуралися свого імені, роду, мови... Так було легше фізично вижити. Хто не корився, того ламали, вбивали, душили як тільки могли. А нині, захопивши засоби масової інформації та основні засоби (промисловість, банківську систему тощо), навязують різноманітними політичними та інформаційними технологіями космополітизм під прикриттям євроінтеграції та глобалізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 10:58:29 ]
Доброго дня, пане Василю!
Мені все ж таки здається, що політика політикою, а поезія поезією. Вона має свої закони. Ви ж не плакати перевиборчі пишете про те, як треба любити Батьківщину? А якщо це не плакати, а поезія, то, прошу пана, чому Ви не поцікавитесь десь у літературі, що таке, наприклад, хорей і чим він відрізняється від ямба. Свою основну професію люди опановують в навчанні, а до поезії чи мистецтва хіба можна ставитись так зневажливо?
Перепрошую, пишу для діалогу, а не для того, щоб чимось образити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:16:46 ]
Доброго вечора Вам, Пані Ларисо.Я перечитав тричі Ваш коментар і повірте, прошу, що не дуже зрозумів.Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини? Чому, власне ВИ, так вважаєте? На якій підставі Ви пишете, що я не ціуавлюся, чи теж не знаю, що це таке ХОРЕЙ чи ЯМБ і чим вони від себе відрізняються. Це правда, що я не зачислив ні одного уроку з української мови а мову вивчив власне через читання власне української літератури. А наголос класти на першій чи другий склад, поясніть, прошу, яке це має відношення до моїх, вижче вилитих думок? Дорога Пані Ларисо. В мене є багато видань колишніх "нашіх" радянських поетів. Вони по факультетах, наголоси в їх творах "положені " там де треба, тільки кому вони писані? Хто їх читає"? Знаю, що в моїх рядках є ще багато помилок. Знаю, що наголос не завжди там, де треба.Тільки уявіть собі, що Надсяння, Лемківщина чи Підляшшя "мають" свої наголоси і вони не завжди сідають на ті склади того самого слова в Київщині, Полтащині чи Харківщині. Колись я зустрівся з одним свідомим українцем родом з Волині. він нагадав свої молоді роки, теплі літні вечори і ночі і літаючі над головами КАЖАНИ. Я йому говорю, що "в нас" на них говорили ЛИЛИК. Він мені на це, що це не по - українски, бо і Шевченко писав, що "костокрилий кажан перелітає". А я йому на це, що "попід деревами шниряли без шуму чорні лилики". Так писав Іван Франко. Чи він не українець, я тоді запитав його. Він замовк. все стало "ясне", або зрозуміле. Дякую за увагу. З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:37:51 ]
Регочуть русалки, - їм лилики й п*явки лоскочуть побабчені перса і виї, а ризи подерті й розідрані шати волочить заюшений вітер.(В.Бендюг "Бердиш").
Пане Василю, мова не про слова і їх значення. Лилики є у "Словарі..." Грінченка, про них згадували інші класики, на Поділлі також кажанів називають лиликами. Багатьом людям незвичними є ваші наголоси. Поки я не зясував, що ви з Польщі, то теж не розумів їх. Тим, хто й надалі вважає їх не правильними, пропоную присвятити один вечір читання творів Івана Франка та ознайомитися з наголосами у польській мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 11:34:48 ]
Шановний пане Василю, я боялась, щоб Ви не образились, але боюсь, що таки це є. Справа ж не в наголосах. Вірніше не тільки в наголосах. Справа, у ритмі віршу, а так, певно і у Вашому світогляді. Бачите, я говорю про граматику, а Ви натомість пишете мені "Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини?". Мені лишається тільки розвести руками.
До речі, щоб Ви знали, я напівполька-напівчешка по батькові. Мій дід з Варшави родом. Я трошки знаю чеську мову і вона мені дуже подобається. А всі ті "лилики" мені загалі дуже подобаються, як і деякі особливості західних діалектів. Дуже любила з дитинства книжки Кобринської, Кобилянської, казки про песиголовців та опришків.
Я, певно, не повинна була робити Вам зауваження, раз Ви їх не потребуєте. Хочу додати, що зробила їх лише тому, що Ви ставитесь то своїх текстів як до поезій, тому, гадаю, і я маю право ТАК до них поставитись. Тобто маю право шукати в них ознаки поетичного твору. На жаль, можливості спілкування в рамках коментарів трошки обмежені, в тому числі обмежені моїм власним часом, тому, якщо б Ви цікавилися теорією, я могла би щось написати Вам з цього приводу у вільний час в листі. Перепрошую, аж ніяк не хочу завдавати Вам якихось негативних емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 13:37:46 ]
Доброго дня Вам, Пані Ларисо!
Повірте, прошу, що був момент читаючи Ваші слова у першому коментарі до того мого "вірша", заболіло мене. Я так багато про Вас читав...Читав багато Вашіх віршів і думок. Мені здавалося, що наші напрями мають вспільний епіцентр. Лиш, коли прочитав той першій Ваш коментар до моїх "думок" якісь сумніви зродились, яких ніяк мені було прийняти. Все таки згадка про болі залишається, хоч самі вони проминають. Я стільки разів просив о допомогу...
А була вона, яка була. Перепрошую, якщо не зрозумів я Вашої світлої поради. Буду дуже вдячний, коли захочете поспілкуватись зі мною емейлем, якого напевно знайдете. Вдячний Вам за слово. З повагою Василь Шляхтич.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:38:50 ]
Ось і славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:32:28 ]
:))
Пане Валентине, не розслаблюйтесь. Я Вам також якось напишу якесь запитаннячко про Хмельницький або про село Головчинці між Меджибожем та Летичівом... Чи живі ще там старі мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:25 ]
Добрий вечір, пані Ларисо! Мури живі та ще й відроджуються. Останній раз був там десь рік тому у жіночому монастирі(навіть обідав). А було це з приводу приїзду митрополита київського і всієї україни Володимира на свою батьківщину і у церкву де його (під час німецької окупації) охрестили. Пишна кавалькада, смачний обід (хоча й пісний, але з хорошим вином), різношерста свита... Поруч - колишній дитбудинок... Чи не він?... Там збираються (вже виділені кошти і грантівські є) зробити буд.відпочинку сімейного типу для дітей з вадами розвитку. Памятаєте джерело? Тепер воне святе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:32 ]
Дякую, Валентине. Батько мій там виріс. Я там була в свої 12 років, з ним їздила, родичів шукали. Він народився у Хмельницькому.