ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.01.02 21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,

Василь Шляхтич
2026.01.02 20:51
Ностальгічний сонет

Тихенько минають хвилини.
Над життя сідає імла.
Є правнук, є внуки, є сини…
Здається все є. А нема.

Я серцем вдивляюсь в минуле.

Артур Курдіновський
2026.01.02 16:04
Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.

Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки

Борис Костиря
2026.01.02 14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін
2026.01.02 13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз
2026.01.02 13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов

Світлана Пирогова
2026.01.02 13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.

Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама

Сергій Губерначук
2026.01.02 11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.

Мов лампочки – очі.

Тетяна Левицька
2026.01.02 10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.

Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 8508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:03:50 ]
Маю чималий досвід гадання по руках, а тому ваша хіромантія мені була цікавою. Не усі лінії прослідкував, але то таке, - у кожного вони індивідуальні, а у дітей ще не дуже виразно окреслені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:20:06 ]
Декілька з ліній упустив, але не ставив собі за мету перераховувати їх усіх.
Різдво на носі, вже ялинка стоїть - ми тут справляємо все по два рази...
Спасибі Вам п.Валентине, за Вашу постійну увагу!
З Передріздвяним настроєм,
Л.Ю. 0:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:23:07 ]
А як же з постом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:30:49 ]
Ми маємо два рази Святу Вечерю, але м`ясо
їмо на другий день після другої С.В.
А святкуємо більше по-американськи, бо маємо саме тоді вихідні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:33:37 ]
Доречі навіть кожна церква має тут вибір, щодо старого/нового церк. календаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:45:43 ]
Уся біда в календарях: греки (більшість),болгари, румуни (молдавани) перейшли на новий календар, а Москва не хоче, то й ми за нею (без неї не обійдешся у цьому питанні) перебуваємо у середньовіччі. Та ще Сербія (улюблена пісня часів Мілошевича "Нас і русскіх триста мілионов"). Мусять наші православні та греко-католики кривити душею, бо піст - не лише мясо. Ось Варочка сьогодні оскоромилася і навіть не усвідомлює свого гріха (а ми її ще й прихвалюємо старі гріховодники).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:55:58 ]
Ну, коли так моцно вдаватись до посту чи просто наступати на ногу кожному прояву нецноти - то потрібно відкинути всю лірику про "кохання", бо таки нічого не мо` бути більшого, аніж "Любов до Бога", що само по собі - "масло масляне" - бо саме "Бог" - це синонімом до "Любов". Цікава, доречі і окрема тема - коли "Бог" - це "Любов", то чому Він "карає з Любові" і звідкіля береться "гнів для помсти"? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-12-18 20:01:10 ]
Тож нічого, що я долучуся до цієї богословської дискусії із запереченням, що Бог ніколи не карає, а попускає, що не є тотожними заходами:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 20:12:13 ]
Звичайно, Юліє - приєднуйтесь.
А хіба "пропускати" не є тим самим "карати"?
Ось Вам приклад:
Кинули до в`язниці особу "Н" (не є суттєво за що).
Особа "Н" - батяр. По закону його повинні просто утримувати...
Але була бійка, утихомирили. Нажив він собі ворогів.
Вночі прийшли хлопа "мочити", охорона все бачить, але
з огляду на те, що Він такий-сякий "пропускає все крізь пальці",
а було би по-справедливому - жив би. :)
То хіба охорона свідомо не стає спів-покарником?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 22:48:05 ]
Ось вам ще одна вумна Юля :)
Бог карає задля встановлення рівноваги, тобто прибирає надмір. І не важливо, чиїми руками він це робить. 10 заповідей - це не заборона, радше порада, чого не робити, аби не порушувати світову рівновагу. Думки та ідеї - не мої, моя - вільна інтерпретація.
Любов же - це почуття не божественне, а людське. Як і всі почуття. Бог до них ніякого відношення не має, йому байдуже. Як скажете самі, так і буде. Назвете поганим - буде погане, назвете добрим, те й маєте. Але надмір як поганого, так і доброго, "карається" задля встановлення міри. Будь-який хаос прямує до гармонії, до логосу, і одночасно бореться з ним...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нікі Торн (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:06:47 ]
Цікаве відчуття виникає від Вашого вірша. Так ніби твориться в ньому щось дуже просте і водночас всеосяжне. На мене це завжди справляє сильне враження - елементи чогось простого, звичного у глобальному і навпаки. Справді, для чого писати довгі пафосні поеми, якщо можна розповісти про Птаха і Бога.

Асоціації, що виникли під час читання, вивели мене на дещо теж космогонічне - http://gumilev.ru/main.phtml?aid=5000430
Готтентоти вірили, що предком людей був Птах, і що колись люди подолають свою роз"єднаність і не буде проблем з тим, щоб "увічнити "Бога". Ну нє? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:20:47 ]
Хотілось би виразити власну думку, вумна Юліє :), власне те, що Ви називаєте "людською любов`ю", є ніщо інше, як дефіниція "кохання"...
Любов ж не несе у собі жодного негативу - це блаженство небесного роду.
Його або бачуть (відчувають), або їхні душі є присліпкуватими, підглухуватими.
Любов живе у безумовному потоці правди та світла. Кохання ж потопає у ревнощах, зрадах та інкстинтивній пристрасі. (чухається у потилицю)
Тому мені є незрозумілим, як щось таке світле та божественне може цілеспямовано завдавати кривди. Парадокс!:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:25:50 ]
Чудовий вірш Нікі (на лінку)!
Колообіг душі - це передбачливо і природньо.
І ми колись станемо ангелами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 10:20:15 ]
Юрцю, чудово, що українська мова розрізняє любов і кохання. Отже, якщо говорю про любов, то саме її маю на увазі, у тому ж розумінні, що й Ви описали.
А парадокс у тому, що кривди завдає людина, а не Бог. Я-от не поважаю християнство за пропагування ідеї Божого гніву і кари. Це ж просто нонсенс! Жодна людина, жоден священник і навіть пророк не відає Божої волі. Тим більше огидно тлумачення істин у низьких людських цілях, коли людина карає в ім"я вищих сил. З цих причин до церкви не ходжу, бо не приймаю посередницьких інстанції між мною і Любов"ю.
Сподіваюсь, ми одне одного вірно розумієм і говоримо про те саме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 11:45:10 ]
Привіт народ! Цікава дискусія!
Пропоную додатком оглянути і вельми цікаву статтю
де цікаво пояснено, що таке реальність.
Юліє, у нас свобода віросповідання, і кожен вибирає собі сам. Я не агітую. Але є пару пунктів, які ви здається не враховуєте:
1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)
2) Як на мене, у всіх релігіях присутні дві сторони, діють два фактори, перший - погрішимий, і торкається діянь наших, а другий - непогрішимий, який, чомусь я в цьому переконаний, є об'єднуючим началом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 11:52:53 ]
Любов буває всякою, як і кохання і милувАння та мИлування. Любов до мами, тата, дітей, онуків, до всього свого рідного, до землі і людей, до тварин і дерев... Любимо різне і по-різному. Деякі любові (та любовні збочення) мають навіть окремі назви: патріотизм чи любов до особи протилежної статі у певних вікових межах,ми сприймаємо нормально, але статеву любов між родичами та осіб зі значною різницею у віці осуджуємо; любов до тварин - чудово, але содоміцтво - гріх і т.ін.
Мені нагадають про норму, але чим визначена норма, як не раціональним підходом до почуттів. на те є розум, аби тримати свої почуття під пильним контролем. Для того у нас і дві півкулі мозку, аби одна одну доповнювали та контролювали.
Радив би перечитати Еклезіаста (Приповісті Соломонові). Там багато відповідей на наші питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 12:02:03 ]
"1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)"
Я так давно читав Достоєвського, що коли б улітку не перечитав його "Преступление и наказание", то подумав би, що це не роздуми його Раскольнікова, а когось іншого. Раскольніков з цим врешті розібрався, бо не знайшов себе достойним визначати хто люди, а хто нелюди чи недолюдки. Цікаво було б ознайомитися з думками сучасників про роль судді, який визначає, кого у рай, а кого у пекло та поговорити з претендентом на таку роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:18:30 ]
Привіт! (глас народа)
Зі статтею ознайомились :), нічого нового в ній не зустріли. Товариству поетичному зручно оперувати формулюванням "спочатку було слово", а точніше було б визначити що "спочатку була думка", рух енергетично-інформаційного простору. Ще Гегель зробив припущення і дав визначення світу, що він - "мысль, которая мыслит саму себя", втілюючись у матерії. Людина і її здатність вищого мислення - втілення світового наміру поєднати інформацію і матерію. Саме тому не кожен гомо сапієнс досягає рівня Людини, істоти більше духовної, ніж матеріальної. Я не користуюся терміном "раінкарнація", але розглядаю втілення безсметної душі щоразу у новому тілі задля набуття нового досвіту у матеріальному світі на підвищення досконалості ("самовдосконалення", згадане РМ). Йти дорогою Бога - означає прислухатися до поклику душі, аби її перебування у кожному конкретному втіленні не було даремним чи негативним. Звідси і поняття "гріха" чи "нелюдства".
Також зазначила для себе зі статті, що автор розглядає Бога вищою силою над Всесвітом, хоча Бог є його складовою, самим Всесвітом і невіддільною його частиною. Вже конкретній церкві як суспільному інституту вигідно розглядати Бога суворою караючою дисциплінуючою силою.
Хочу перепросити, якщо моя заява про неприязнь до християнської церкви прозвучала агресивно. В жодному разі не торкаюся теми волі віросповідання, просто на християнстві знаюся більше, ніж на інших вірах, і висловлююсь через його поширеність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:43:28 ]
Юлю, а ви погодитеся з твердженням, що всі ми - атеїсти щодо чужих богів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 13:55:33 ]
Я так і зрозумів, Юліє, що деякі теми вас ранять. Я теж відношусь до християнства з особливою увагою. Небайдужість - це головне. І право вільного вибору для інших.
Тільки ось один момент, щодо волі, свободи. Цього понеділка ми з Олегом Королем у Львові "перетирали" цю тему у поєднанні із різними "видами" мистецтва, творчості. Так ось, ніби дійшли до того, що Поезія "небесніша" за Прозу, а Музика "небесніша" за Поезію. Здається, що Музика найвільніша зі всіх відомих Явищ. Але ж та сама Музика - це абсолютне дотримання Законів. Свобода - це йти до Батька Творця, встановленими ним гармонійними рядами? :)