ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 8646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.06 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:03:50 ]
Маю чималий досвід гадання по руках, а тому ваша хіромантія мені була цікавою. Не усі лінії прослідкував, але то таке, - у кожного вони індивідуальні, а у дітей ще не дуже виразно окреслені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:20:06 ]
Декілька з ліній упустив, але не ставив собі за мету перераховувати їх усіх.
Різдво на носі, вже ялинка стоїть - ми тут справляємо все по два рази...
Спасибі Вам п.Валентине, за Вашу постійну увагу!
З Передріздвяним настроєм,
Л.Ю. 0:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:23:07 ]
А як же з постом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:30:49 ]
Ми маємо два рази Святу Вечерю, але м`ясо
їмо на другий день після другої С.В.
А святкуємо більше по-американськи, бо маємо саме тоді вихідні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:33:37 ]
Доречі навіть кожна церква має тут вибір, щодо старого/нового церк. календаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:45:43 ]
Уся біда в календарях: греки (більшість),болгари, румуни (молдавани) перейшли на новий календар, а Москва не хоче, то й ми за нею (без неї не обійдешся у цьому питанні) перебуваємо у середньовіччі. Та ще Сербія (улюблена пісня часів Мілошевича "Нас і русскіх триста мілионов"). Мусять наші православні та греко-католики кривити душею, бо піст - не лише мясо. Ось Варочка сьогодні оскоромилася і навіть не усвідомлює свого гріха (а ми її ще й прихвалюємо старі гріховодники).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:55:58 ]
Ну, коли так моцно вдаватись до посту чи просто наступати на ногу кожному прояву нецноти - то потрібно відкинути всю лірику про "кохання", бо таки нічого не мо` бути більшого, аніж "Любов до Бога", що само по собі - "масло масляне" - бо саме "Бог" - це синонімом до "Любов". Цікава, доречі і окрема тема - коли "Бог" - це "Любов", то чому Він "карає з Любові" і звідкіля береться "гнів для помсти"? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-12-18 20:01:10 ]
Тож нічого, що я долучуся до цієї богословської дискусії із запереченням, що Бог ніколи не карає, а попускає, що не є тотожними заходами:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 20:12:13 ]
Звичайно, Юліє - приєднуйтесь.
А хіба "пропускати" не є тим самим "карати"?
Ось Вам приклад:
Кинули до в`язниці особу "Н" (не є суттєво за що).
Особа "Н" - батяр. По закону його повинні просто утримувати...
Але була бійка, утихомирили. Нажив він собі ворогів.
Вночі прийшли хлопа "мочити", охорона все бачить, але
з огляду на те, що Він такий-сякий "пропускає все крізь пальці",
а було би по-справедливому - жив би. :)
То хіба охорона свідомо не стає спів-покарником?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 22:48:05 ]
Ось вам ще одна вумна Юля :)
Бог карає задля встановлення рівноваги, тобто прибирає надмір. І не важливо, чиїми руками він це робить. 10 заповідей - це не заборона, радше порада, чого не робити, аби не порушувати світову рівновагу. Думки та ідеї - не мої, моя - вільна інтерпретація.
Любов же - це почуття не божественне, а людське. Як і всі почуття. Бог до них ніякого відношення не має, йому байдуже. Як скажете самі, так і буде. Назвете поганим - буде погане, назвете добрим, те й маєте. Але надмір як поганого, так і доброго, "карається" задля встановлення міри. Будь-який хаос прямує до гармонії, до логосу, і одночасно бореться з ним...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нікі Торн (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:06:47 ]
Цікаве відчуття виникає від Вашого вірша. Так ніби твориться в ньому щось дуже просте і водночас всеосяжне. На мене це завжди справляє сильне враження - елементи чогось простого, звичного у глобальному і навпаки. Справді, для чого писати довгі пафосні поеми, якщо можна розповісти про Птаха і Бога.

Асоціації, що виникли під час читання, вивели мене на дещо теж космогонічне - http://gumilev.ru/main.phtml?aid=5000430
Готтентоти вірили, що предком людей був Птах, і що колись люди подолають свою роз"єднаність і не буде проблем з тим, щоб "увічнити "Бога". Ну нє? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:20:47 ]
Хотілось би виразити власну думку, вумна Юліє :), власне те, що Ви називаєте "людською любов`ю", є ніщо інше, як дефіниція "кохання"...
Любов ж не несе у собі жодного негативу - це блаженство небесного роду.
Його або бачуть (відчувають), або їхні душі є присліпкуватими, підглухуватими.
Любов живе у безумовному потоці правди та світла. Кохання ж потопає у ревнощах, зрадах та інкстинтивній пристрасі. (чухається у потилицю)
Тому мені є незрозумілим, як щось таке світле та божественне може цілеспямовано завдавати кривди. Парадокс!:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:25:50 ]
Чудовий вірш Нікі (на лінку)!
Колообіг душі - це передбачливо і природньо.
І ми колись станемо ангелами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 10:20:15 ]
Юрцю, чудово, що українська мова розрізняє любов і кохання. Отже, якщо говорю про любов, то саме її маю на увазі, у тому ж розумінні, що й Ви описали.
А парадокс у тому, що кривди завдає людина, а не Бог. Я-от не поважаю християнство за пропагування ідеї Божого гніву і кари. Це ж просто нонсенс! Жодна людина, жоден священник і навіть пророк не відає Божої волі. Тим більше огидно тлумачення істин у низьких людських цілях, коли людина карає в ім"я вищих сил. З цих причин до церкви не ходжу, бо не приймаю посередницьких інстанції між мною і Любов"ю.
Сподіваюсь, ми одне одного вірно розумієм і говоримо про те саме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 11:45:10 ]
Привіт народ! Цікава дискусія!
Пропоную додатком оглянути і вельми цікаву статтю
де цікаво пояснено, що таке реальність.
Юліє, у нас свобода віросповідання, і кожен вибирає собі сам. Я не агітую. Але є пару пунктів, які ви здається не враховуєте:
1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)
2) Як на мене, у всіх релігіях присутні дві сторони, діють два фактори, перший - погрішимий, і торкається діянь наших, а другий - непогрішимий, який, чомусь я в цьому переконаний, є об'єднуючим началом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 11:52:53 ]
Любов буває всякою, як і кохання і милувАння та мИлування. Любов до мами, тата, дітей, онуків, до всього свого рідного, до землі і людей, до тварин і дерев... Любимо різне і по-різному. Деякі любові (та любовні збочення) мають навіть окремі назви: патріотизм чи любов до особи протилежної статі у певних вікових межах,ми сприймаємо нормально, але статеву любов між родичами та осіб зі значною різницею у віці осуджуємо; любов до тварин - чудово, але содоміцтво - гріх і т.ін.
Мені нагадають про норму, але чим визначена норма, як не раціональним підходом до почуттів. на те є розум, аби тримати свої почуття під пильним контролем. Для того у нас і дві півкулі мозку, аби одна одну доповнювали та контролювали.
Радив би перечитати Еклезіаста (Приповісті Соломонові). Там багато відповідей на наші питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 12:02:03 ]
"1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)"
Я так давно читав Достоєвського, що коли б улітку не перечитав його "Преступление и наказание", то подумав би, що це не роздуми його Раскольнікова, а когось іншого. Раскольніков з цим врешті розібрався, бо не знайшов себе достойним визначати хто люди, а хто нелюди чи недолюдки. Цікаво було б ознайомитися з думками сучасників про роль судді, який визначає, кого у рай, а кого у пекло та поговорити з претендентом на таку роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:18:30 ]
Привіт! (глас народа)
Зі статтею ознайомились :), нічого нового в ній не зустріли. Товариству поетичному зручно оперувати формулюванням "спочатку було слово", а точніше було б визначити що "спочатку була думка", рух енергетично-інформаційного простору. Ще Гегель зробив припущення і дав визначення світу, що він - "мысль, которая мыслит саму себя", втілюючись у матерії. Людина і її здатність вищого мислення - втілення світового наміру поєднати інформацію і матерію. Саме тому не кожен гомо сапієнс досягає рівня Людини, істоти більше духовної, ніж матеріальної. Я не користуюся терміном "раінкарнація", але розглядаю втілення безсметної душі щоразу у новому тілі задля набуття нового досвіту у матеріальному світі на підвищення досконалості ("самовдосконалення", згадане РМ). Йти дорогою Бога - означає прислухатися до поклику душі, аби її перебування у кожному конкретному втіленні не було даремним чи негативним. Звідси і поняття "гріха" чи "нелюдства".
Також зазначила для себе зі статті, що автор розглядає Бога вищою силою над Всесвітом, хоча Бог є його складовою, самим Всесвітом і невіддільною його частиною. Вже конкретній церкві як суспільному інституту вигідно розглядати Бога суворою караючою дисциплінуючою силою.
Хочу перепросити, якщо моя заява про неприязнь до християнської церкви прозвучала агресивно. В жодному разі не торкаюся теми волі віросповідання, просто на християнстві знаюся більше, ніж на інших вірах, і висловлююсь через його поширеність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:43:28 ]
Юлю, а ви погодитеся з твердженням, що всі ми - атеїсти щодо чужих богів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 13:55:33 ]
Я так і зрозумів, Юліє, що деякі теми вас ранять. Я теж відношусь до християнства з особливою увагою. Небайдужість - це головне. І право вільного вибору для інших.
Тільки ось один момент, щодо волі, свободи. Цього понеділка ми з Олегом Королем у Львові "перетирали" цю тему у поєднанні із різними "видами" мистецтва, творчості. Так ось, ніби дійшли до того, що Поезія "небесніша" за Прозу, а Музика "небесніша" за Поезію. Здається, що Музика найвільніша зі всіх відомих Явищ. Але ж та сама Музика - це абсолютне дотримання Законів. Свобода - це йти до Батька Творця, встановленими ним гармонійними рядами? :)