ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Досі в роздумі Всевишній
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
* 194 *
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
* * *
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
прораніше
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Невдаха чи жертва?
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Біла Королева (Queen)
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
У полоні дармограю
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
завікном
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
* * *
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ще живу
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 9)
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
* * *
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Її голос
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
Вбивають!
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
* 193 *
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
"Не помічаєш. Повз проходиш знову..."
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 9158
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:03:50 ]
Маю чималий досвід гадання по руках, а тому ваша хіромантія мені була цікавою. Не усі лінії прослідкував, але то таке, - у кожного вони індивідуальні, а у дітей ще не дуже виразно окреслені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:20:06 ]
Декілька з ліній упустив, але не ставив собі за мету перераховувати їх усіх.
Різдво на носі, вже ялинка стоїть - ми тут справляємо все по два рази...
Спасибі Вам п.Валентине, за Вашу постійну увагу!
З Передріздвяним настроєм,
Л.Ю. 0:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:23:07 ]
А як же з постом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:30:49 ]
Ми маємо два рази Святу Вечерю, але м`ясо
їмо на другий день після другої С.В.
А святкуємо більше по-американськи, бо маємо саме тоді вихідні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:33:37 ]
Доречі навіть кожна церква має тут вибір, щодо старого/нового церк. календаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:45:43 ]
Уся біда в календарях: греки (більшість),болгари, румуни (молдавани) перейшли на новий календар, а Москва не хоче, то й ми за нею (без неї не обійдешся у цьому питанні) перебуваємо у середньовіччі. Та ще Сербія (улюблена пісня часів Мілошевича "Нас і русскіх триста мілионов"). Мусять наші православні та греко-католики кривити душею, бо піст - не лише мясо. Ось Варочка сьогодні оскоромилася і навіть не усвідомлює свого гріха (а ми її ще й прихвалюємо старі гріховодники).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:55:58 ]
Ну, коли так моцно вдаватись до посту чи просто наступати на ногу кожному прояву нецноти - то потрібно відкинути всю лірику про "кохання", бо таки нічого не мо` бути більшого, аніж "Любов до Бога", що само по собі - "масло масляне" - бо саме "Бог" - це синонімом до "Любов". Цікава, доречі і окрема тема - коли "Бог" - це "Любов", то чому Він "карає з Любові" і звідкіля береться "гнів для помсти"? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-12-18 20:01:10 ]
Тож нічого, що я долучуся до цієї богословської дискусії із запереченням, що Бог ніколи не карає, а попускає, що не є тотожними заходами:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 20:12:13 ]
Звичайно, Юліє - приєднуйтесь.
А хіба "пропускати" не є тим самим "карати"?
Ось Вам приклад:
Кинули до в`язниці особу "Н" (не є суттєво за що).
Особа "Н" - батяр. По закону його повинні просто утримувати...
Але була бійка, утихомирили. Нажив він собі ворогів.
Вночі прийшли хлопа "мочити", охорона все бачить, але
з огляду на те, що Він такий-сякий "пропускає все крізь пальці",
а було би по-справедливому - жив би. :)
То хіба охорона свідомо не стає спів-покарником?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 22:48:05 ]
Ось вам ще одна вумна Юля :)
Бог карає задля встановлення рівноваги, тобто прибирає надмір. І не важливо, чиїми руками він це робить. 10 заповідей - це не заборона, радше порада, чого не робити, аби не порушувати світову рівновагу. Думки та ідеї - не мої, моя - вільна інтерпретація.
Любов же - це почуття не божественне, а людське. Як і всі почуття. Бог до них ніякого відношення не має, йому байдуже. Як скажете самі, так і буде. Назвете поганим - буде погане, назвете добрим, те й маєте. Але надмір як поганого, так і доброго, "карається" задля встановлення міри. Будь-який хаос прямує до гармонії, до логосу, і одночасно бореться з ним...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нікі Торн (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:06:47 ]
Цікаве відчуття виникає від Вашого вірша. Так ніби твориться в ньому щось дуже просте і водночас всеосяжне. На мене це завжди справляє сильне враження - елементи чогось простого, звичного у глобальному і навпаки. Справді, для чого писати довгі пафосні поеми, якщо можна розповісти про Птаха і Бога.

Асоціації, що виникли під час читання, вивели мене на дещо теж космогонічне - http://gumilev.ru/main.phtml?aid=5000430
Готтентоти вірили, що предком людей був Птах, і що колись люди подолають свою роз"єднаність і не буде проблем з тим, щоб "увічнити "Бога". Ну нє? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:20:47 ]
Хотілось би виразити власну думку, вумна Юліє :), власне те, що Ви називаєте "людською любов`ю", є ніщо інше, як дефіниція "кохання"...
Любов ж не несе у собі жодного негативу - це блаженство небесного роду.
Його або бачуть (відчувають), або їхні душі є присліпкуватими, підглухуватими.
Любов живе у безумовному потоці правди та світла. Кохання ж потопає у ревнощах, зрадах та інкстинтивній пристрасі. (чухається у потилицю)
Тому мені є незрозумілим, як щось таке світле та божественне може цілеспямовано завдавати кривди. Парадокс!:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:25:50 ]
Чудовий вірш Нікі (на лінку)!
Колообіг душі - це передбачливо і природньо.
І ми колись станемо ангелами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 10:20:15 ]
Юрцю, чудово, що українська мова розрізняє любов і кохання. Отже, якщо говорю про любов, то саме її маю на увазі, у тому ж розумінні, що й Ви описали.
А парадокс у тому, що кривди завдає людина, а не Бог. Я-от не поважаю християнство за пропагування ідеї Божого гніву і кари. Це ж просто нонсенс! Жодна людина, жоден священник і навіть пророк не відає Божої волі. Тим більше огидно тлумачення істин у низьких людських цілях, коли людина карає в ім"я вищих сил. З цих причин до церкви не ходжу, бо не приймаю посередницьких інстанції між мною і Любов"ю.
Сподіваюсь, ми одне одного вірно розумієм і говоримо про те саме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 11:45:10 ]
Привіт народ! Цікава дискусія!
Пропоную додатком оглянути і вельми цікаву статтю
де цікаво пояснено, що таке реальність.
Юліє, у нас свобода віросповідання, і кожен вибирає собі сам. Я не агітую. Але є пару пунктів, які ви здається не враховуєте:
1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)
2) Як на мене, у всіх релігіях присутні дві сторони, діють два фактори, перший - погрішимий, і торкається діянь наших, а другий - непогрішимий, який, чомусь я в цьому переконаний, є об'єднуючим началом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 11:52:53 ]
Любов буває всякою, як і кохання і милувАння та мИлування. Любов до мами, тата, дітей, онуків, до всього свого рідного, до землі і людей, до тварин і дерев... Любимо різне і по-різному. Деякі любові (та любовні збочення) мають навіть окремі назви: патріотизм чи любов до особи протилежної статі у певних вікових межах,ми сприймаємо нормально, але статеву любов між родичами та осіб зі значною різницею у віці осуджуємо; любов до тварин - чудово, але содоміцтво - гріх і т.ін.
Мені нагадають про норму, але чим визначена норма, як не раціональним підходом до почуттів. на те є розум, аби тримати свої почуття під пильним контролем. Для того у нас і дві півкулі мозку, аби одна одну доповнювали та контролювали.
Радив би перечитати Еклезіаста (Приповісті Соломонові). Там багато відповідей на наші питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 12:02:03 ]
"1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)"
Я так давно читав Достоєвського, що коли б улітку не перечитав його "Преступление и наказание", то подумав би, що це не роздуми його Раскольнікова, а когось іншого. Раскольніков з цим врешті розібрався, бо не знайшов себе достойним визначати хто люди, а хто нелюди чи недолюдки. Цікаво було б ознайомитися з думками сучасників про роль судді, який визначає, кого у рай, а кого у пекло та поговорити з претендентом на таку роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:18:30 ]
Привіт! (глас народа)
Зі статтею ознайомились :), нічого нового в ній не зустріли. Товариству поетичному зручно оперувати формулюванням "спочатку було слово", а точніше було б визначити що "спочатку була думка", рух енергетично-інформаційного простору. Ще Гегель зробив припущення і дав визначення світу, що він - "мысль, которая мыслит саму себя", втілюючись у матерії. Людина і її здатність вищого мислення - втілення світового наміру поєднати інформацію і матерію. Саме тому не кожен гомо сапієнс досягає рівня Людини, істоти більше духовної, ніж матеріальної. Я не користуюся терміном "раінкарнація", але розглядаю втілення безсметної душі щоразу у новому тілі задля набуття нового досвіту у матеріальному світі на підвищення досконалості ("самовдосконалення", згадане РМ). Йти дорогою Бога - означає прислухатися до поклику душі, аби її перебування у кожному конкретному втіленні не було даремним чи негативним. Звідси і поняття "гріха" чи "нелюдства".
Також зазначила для себе зі статті, що автор розглядає Бога вищою силою над Всесвітом, хоча Бог є його складовою, самим Всесвітом і невіддільною його частиною. Вже конкретній церкві як суспільному інституту вигідно розглядати Бога суворою караючою дисциплінуючою силою.
Хочу перепросити, якщо моя заява про неприязнь до християнської церкви прозвучала агресивно. В жодному разі не торкаюся теми волі віросповідання, просто на християнстві знаюся більше, ніж на інших вірах, і висловлююсь через його поширеність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:43:28 ]
Юлю, а ви погодитеся з твердженням, що всі ми - атеїсти щодо чужих богів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 13:55:33 ]
Я так і зрозумів, Юліє, що деякі теми вас ранять. Я теж відношусь до християнства з особливою увагою. Небайдужість - це головне. І право вільного вибору для інших.
Тільки ось один момент, щодо волі, свободи. Цього понеділка ми з Олегом Королем у Львові "перетирали" цю тему у поєднанні із різними "видами" мистецтва, творчості. Так ось, ніби дійшли до того, що Поезія "небесніша" за Прозу, а Музика "небесніша" за Поезію. Здається, що Музика найвільніша зі всіх відомих Явищ. Але ж та сама Музика - це абсолютне дотримання Законів. Свобода - це йти до Батька Творця, встановленими ним гармонійними рядами? :)