ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.12.18 10:51
Замріялась
Зима в календарі "блищить", і сніг - надворі.
На думці літо тепле і дзеркальні бліки.
Мороз легкий рипить, та сонце ніби хворе,
Сховалося чомусь, де відшукати ліки?

Змерзає чуле серце - денно наодинці.
Йому б проміння, море тихе з узбережжям,
Ал

Віктор Кучерук
2024.12.18 06:38
* * *
Допоки ми спокійно спали,
На чорний мармур п’єдесталу
Твоя зоря знеслась, – не впала! –
Й сіяти так яскраво стала,
Що світла ясного навала
Осяяла померклі далі
Та очі всім повідкривала
На те, де зараз, друже, ти,

Віктор Кучерук
2024.12.18 06:38
* * *
Допоки ми спокійно спали,
На чорний мармур п’єдесталу
Твоя зоря знеслась, – не впала! –
Й сіяти так яскраво стала,
Що світла ясного навала
Осяяла померклі далі
Та очі всім повідкривала
На те, де зараз, друже, ти,

Віктор Михайлович Насипаний
2024.12.18 05:19
На фізиці
Кінець уроку. Є ще трохи часу.
Дає питання вчителька до класу:
- Чи зрозуміли ви, спитать хотіла,
Чи змінить сила швидкість тіла?
Встає хлопчак, зітхаючи, з – за парти:
- Залежно, чи копняк чи щигля дати.

15.12.2024

Микола Соболь
2024.12.18 05:16
Коли настане колись
Як стану трохи іншим, не таким.
Не сплутати б автобусні маршрути.
Люблю терпкий, осінніх парків дим,
який чекає моїх слів спокути.
А там гріхів, як у собаки бліх,
уже не пригадаю їх коріння.
Чи міг я не грішити? Звісно, міг.
Але тоді чи буде воскре

Микола Дудар
2024.12.17 21:31
***
Тебе зачовгають, повір
Вони охочі човгати
Як тільки но полишиш двір
Тобі вже не оговтатись

Там, за двором, ріка спокус
Самотнику не встояти
Мотай, мій хлопчику, на вус

Борис Костиря
2024.12.17 19:42
Дощі
Дощі ідуть, і запливає розум
У океані втрачених думок.
Наперекір невидимим погрозам,
Дощі ідуть невизначений строк.

Дощі ідуть, і тоне в них покора
Жорстоким, невблаганним небесам.
В калюжі проглядається потвора,

Ольга Олеандра
2024.12.17 11:23
***
Йди з миром, уходячи з мого життя,
і частку мене забери із собою.
Ми в світ привели наше спільне дитя.
Воно є любов’ю.

Світ став ще гарнішим, бо ми були в нім,
крізь зустріч формуючи диво.
Крокуй далі обраним шляхом своїм

Віктор Кучерук
2024.12.17 06:28
* * *
Серед знайомих та одна,
Що на зорю яскраву схожа, –
Мене надихує сповна
Й рожеві мрії далі множить.
Дивлюсь закохано на стан
Гнучкий, тендітний і радію,
Що не віддався досі в бран
Міцних обіймів безнадії.

Микола Соболь
2024.12.17 06:22
Одна з чеснот
Старий гусляр на сіножаті
за краєць хліба заспівав:
«Сідай до столу, чим багаті,
хоч небагато маєм страв,
але голодного не кинем,
тобі далеко ще іти…» –
якщо у серці ти людина
спасеш людину від біди.

Микола Дудар
2024.12.16 23:44
Я вас шукатиму
Я вас шукатиму в собі
Нарешті без оплати
І не затримуйте, побіг
Лише скажіть, як звати?

Ви що, подумали, це — гра
З якого, панно, дива?
… А дощ неначе із відра

Володимир Бойко
2024.12.16 23:25
Дивує світ -10
Чеширський кіт помітив тапки путіна. Відтоді путін дуже дивно посміхається. Якщо центр прийняття рішень не сумісний з головою, то й самі рішення будуть, відповідно, через задницю. При патологіях мозку окуляри не допомагають навіть мавпам. Де не

Артур Курдіновський
2024.12.16 23:24
Харків'яни! В укриття!
Тихий спокій та мирне життя -
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!

Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"

Леся Горова
2024.12.16 21:17
Мати
У розбитому домі зимно як.
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?

Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих

Іван Потьомкін
2024.12.16 20:04
14.Для диригента. Псалом Давидів
Сказав мерзотник у серці своїм:
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?

Сонце Місяць
2024.12.16 13:40
Pierrot Lunaire
усяке тойбічне
кшталту синіх псів за вікном
салют п’єро

містичні конвалії
тротуари
тотальна відсутність діб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 7688
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (5.062 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.110 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.29 17:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:03:50 ]
Маю чималий досвід гадання по руках, а тому ваша хіромантія мені була цікавою. Не усі лінії прослідкував, але то таке, - у кожного вони індивідуальні, а у дітей ще не дуже виразно окреслені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:20:06 ]
Декілька з ліній упустив, але не ставив собі за мету перераховувати їх усіх.
Різдво на носі, вже ялинка стоїть - ми тут справляємо все по два рази...
Спасибі Вам п.Валентине, за Вашу постійну увагу!
З Передріздвяним настроєм,
Л.Ю. 0:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:23:07 ]
А як же з постом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:30:49 ]
Ми маємо два рази Святу Вечерю, але м`ясо
їмо на другий день після другої С.В.
А святкуємо більше по-американськи, бо маємо саме тоді вихідні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:33:37 ]
Доречі навіть кожна церква має тут вибір, щодо старого/нового церк. календаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:45:43 ]
Уся біда в календарях: греки (більшість),болгари, румуни (молдавани) перейшли на новий календар, а Москва не хоче, то й ми за нею (без неї не обійдешся у цьому питанні) перебуваємо у середньовіччі. Та ще Сербія (улюблена пісня часів Мілошевича "Нас і русскіх триста мілионов"). Мусять наші православні та греко-католики кривити душею, бо піст - не лише мясо. Ось Варочка сьогодні оскоромилася і навіть не усвідомлює свого гріха (а ми її ще й прихвалюємо старі гріховодники).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 19:55:58 ]
Ну, коли так моцно вдаватись до посту чи просто наступати на ногу кожному прояву нецноти - то потрібно відкинути всю лірику про "кохання", бо таки нічого не мо` бути більшого, аніж "Любов до Бога", що само по собі - "масло масляне" - бо саме "Бог" - це синонімом до "Любов". Цікава, доречі і окрема тема - коли "Бог" - це "Любов", то чому Він "карає з Любові" і звідкіля береться "гнів для помсти"? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-12-18 20:01:10 ]
Тож нічого, що я долучуся до цієї богословської дискусії із запереченням, що Бог ніколи не карає, а попускає, що не є тотожними заходами:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 20:12:13 ]
Звичайно, Юліє - приєднуйтесь.
А хіба "пропускати" не є тим самим "карати"?
Ось Вам приклад:
Кинули до в`язниці особу "Н" (не є суттєво за що).
Особа "Н" - батяр. По закону його повинні просто утримувати...
Але була бійка, утихомирили. Нажив він собі ворогів.
Вночі прийшли хлопа "мочити", охорона все бачить, але
з огляду на те, що Він такий-сякий "пропускає все крізь пальці",
а було би по-справедливому - жив би. :)
То хіба охорона свідомо не стає спів-покарником?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 22:48:05 ]
Ось вам ще одна вумна Юля :)
Бог карає задля встановлення рівноваги, тобто прибирає надмір. І не важливо, чиїми руками він це робить. 10 заповідей - це не заборона, радше порада, чого не робити, аби не порушувати світову рівновагу. Думки та ідеї - не мої, моя - вільна інтерпретація.
Любов же - це почуття не божественне, а людське. Як і всі почуття. Бог до них ніякого відношення не має, йому байдуже. Як скажете самі, так і буде. Назвете поганим - буде погане, назвете добрим, те й маєте. Але надмір як поганого, так і доброго, "карається" задля встановлення міри. Будь-який хаос прямує до гармонії, до логосу, і одночасно бореться з ним...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нікі Торн (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:06:47 ]
Цікаве відчуття виникає від Вашого вірша. Так ніби твориться в ньому щось дуже просте і водночас всеосяжне. На мене це завжди справляє сильне враження - елементи чогось простого, звичного у глобальному і навпаки. Справді, для чого писати довгі пафосні поеми, якщо можна розповісти про Птаха і Бога.

Асоціації, що виникли під час читання, вивели мене на дещо теж космогонічне - http://gumilev.ru/main.phtml?aid=5000430
Готтентоти вірили, що предком людей був Птах, і що колись люди подолають свою роз"єднаність і не буде проблем з тим, щоб "увічнити "Бога". Ну нє? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:20:47 ]
Хотілось би виразити власну думку, вумна Юліє :), власне те, що Ви називаєте "людською любов`ю", є ніщо інше, як дефіниція "кохання"...
Любов ж не несе у собі жодного негативу - це блаженство небесного роду.
Його або бачуть (відчувають), або їхні душі є присліпкуватими, підглухуватими.
Любов живе у безумовному потоці правди та світла. Кохання ж потопає у ревнощах, зрадах та інкстинтивній пристрасі. (чухається у потилицю)
Тому мені є незрозумілим, як щось таке світле та божественне може цілеспямовано завдавати кривди. Парадокс!:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-18 23:25:50 ]
Чудовий вірш Нікі (на лінку)!
Колообіг душі - це передбачливо і природньо.
І ми колись станемо ангелами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 10:20:15 ]
Юрцю, чудово, що українська мова розрізняє любов і кохання. Отже, якщо говорю про любов, то саме її маю на увазі, у тому ж розумінні, що й Ви описали.
А парадокс у тому, що кривди завдає людина, а не Бог. Я-от не поважаю християнство за пропагування ідеї Божого гніву і кари. Це ж просто нонсенс! Жодна людина, жоден священник і навіть пророк не відає Божої волі. Тим більше огидно тлумачення істин у низьких людських цілях, коли людина карає в ім"я вищих сил. З цих причин до церкви не ходжу, бо не приймаю посередницьких інстанції між мною і Любов"ю.
Сподіваюсь, ми одне одного вірно розумієм і говоримо про те саме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 11:45:10 ]
Привіт народ! Цікава дискусія!
Пропоную додатком оглянути і вельми цікаву статтю
де цікаво пояснено, що таке реальність.
Юліє, у нас свобода віросповідання, і кожен вибирає собі сам. Я не агітую. Але є пару пунктів, які ви здається не враховуєте:
1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)
2) Як на мене, у всіх релігіях присутні дві сторони, діють два фактори, перший - погрішимий, і торкається діянь наших, а другий - непогрішимий, який, чомусь я в цьому переконаний, є об'єднуючим началом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 11:52:53 ]
Любов буває всякою, як і кохання і милувАння та мИлування. Любов до мами, тата, дітей, онуків, до всього свого рідного, до землі і людей, до тварин і дерев... Любимо різне і по-різному. Деякі любові (та любовні збочення) мають навіть окремі назви: патріотизм чи любов до особи протилежної статі у певних вікових межах,ми сприймаємо нормально, але статеву любов між родичами та осіб зі значною різницею у віці осуджуємо; любов до тварин - чудово, але содоміцтво - гріх і т.ін.
Мені нагадають про норму, але чим визначена норма, як не раціональним підходом до почуттів. на те є розум, аби тримати свої почуття під пильним контролем. Для того у нас і дві півкулі мозку, аби одна одну доповнювали та контролювали.
Радив би перечитати Еклезіаста (Приповісті Соломонові). Там багато відповідей на наші питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 12:02:03 ]
"1) Означення "люди" не стосується всіх гомо сапієнс-сапієнсів, у всякому випадку в належній Богові системі координат. Думаю, що в цій системі людей в десятки тисяч раз менше за не людей. Тобто, людину я розглядаю, як індивідуально набуту за тривалий час самоорганізації якість, а не самодостатню незалежну субстанцію, що автоматично надається у повній мірі всім "людиноподібним" :)"
Я так давно читав Достоєвського, що коли б улітку не перечитав його "Преступление и наказание", то подумав би, що це не роздуми його Раскольнікова, а когось іншого. Раскольніков з цим врешті розібрався, бо не знайшов себе достойним визначати хто люди, а хто нелюди чи недолюдки. Цікаво було б ознайомитися з думками сучасників про роль судді, який визначає, кого у рай, а кого у пекло та поговорити з претендентом на таку роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:18:30 ]
Привіт! (глас народа)
Зі статтею ознайомились :), нічого нового в ній не зустріли. Товариству поетичному зручно оперувати формулюванням "спочатку було слово", а точніше було б визначити що "спочатку була думка", рух енергетично-інформаційного простору. Ще Гегель зробив припущення і дав визначення світу, що він - "мысль, которая мыслит саму себя", втілюючись у матерії. Людина і її здатність вищого мислення - втілення світового наміру поєднати інформацію і матерію. Саме тому не кожен гомо сапієнс досягає рівня Людини, істоти більше духовної, ніж матеріальної. Я не користуюся терміном "раінкарнація", але розглядаю втілення безсметної душі щоразу у новому тілі задля набуття нового досвіту у матеріальному світі на підвищення досконалості ("самовдосконалення", згадане РМ). Йти дорогою Бога - означає прислухатися до поклику душі, аби її перебування у кожному конкретному втіленні не було даремним чи негативним. Звідси і поняття "гріха" чи "нелюдства".
Також зазначила для себе зі статті, що автор розглядає Бога вищою силою над Всесвітом, хоча Бог є його складовою, самим Всесвітом і невіддільною його частиною. Вже конкретній церкві як суспільному інституту вигідно розглядати Бога суворою караючою дисциплінуючою силою.
Хочу перепросити, якщо моя заява про неприязнь до християнської церкви прозвучала агресивно. В жодному разі не торкаюся теми волі віросповідання, просто на християнстві знаюся більше, ніж на інших вірах, і висловлююсь через його поширеність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 13:43:28 ]
Юлю, а ви погодитеся з твердженням, що всі ми - атеїсти щодо чужих богів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-19 13:55:33 ]
Я так і зрозумів, Юліє, що деякі теми вас ранять. Я теж відношусь до християнства з особливою увагою. Небайдужість - це головне. І право вільного вибору для інших.
Тільки ось один момент, щодо волі, свободи. Цього понеділка ми з Олегом Королем у Львові "перетирали" цю тему у поєднанні із різними "видами" мистецтва, творчості. Так ось, ніби дійшли до того, що Поезія "небесніша" за Прозу, а Музика "небесніша" за Поезію. Здається, що Музика найвільніша зі всіх відомих Явищ. Але ж та сама Музика - це абсолютне дотримання Законів. Свобода - це йти до Батька Творця, встановленими ним гармонійними рядами? :)