ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.03.01 05:15
Твоє лице в моїх долонях
Знайшло затишне укриття, -
Цілую губи, щоки, скроні
І не ховаю почуття.
Щоб ти відчула в кожнім слові,
Що струменять, як джерело, -
Моєї щирої любові
Непогамоване тепло.

Ярослав Чорногуз
2024.02.29 23:19
Світи, місяченьку,
Світи на діброву,
Нехай я перейду,

Іван Потьомкін
2024.02.29 21:57
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Євген Федчук
2024.02.29 19:17
Ішли Ісус з Петром якось по містах і селах.
В селі однім відпочити сіли над дорогу
На колоду, пожаліли утомлені ноги.
Аж іде повз чоловічок сумний, невеселий.
- Чому сумний? – пита Ісус. Той відповідає:
- Народилася у мене, нарешті дитина.
Треба йти

Олена Побийголод
2024.02.29 13:17
Із Володимира Войновича

Я був у краї, де правда вбита.
Там люди знагла втрачають житла.
Суворий клімат – зима без літа,
не вистачає тепла та світла.

Між днем та ніччю нема різниці,

Володимир Каразуб
2024.02.29 10:00
Дзеркала залишають твої відображення
В своїй пам’яті. Вони перетасовують їх як картяр,
Що ніколи не махлює і не зиркає на перстень сонця,
А твою присутність помічають коли ти
Недовіряєш власному віддзеркаленню,
Бо віра для них категорія віддзер

Світлана Пирогова
2024.02.29 08:47
Обличчя у весни дівоче, юне,
Усмішка загадкова на вустах.
І проростуть хвилясті в полі руни,
Пташиний затріпоче в небі змах.

Верба в сріблястих котиках лисніє,
Їх ніжно пестить радісна весна.
Підсніжники піднялися на ніжки,

Леся Горова
2024.02.29 08:35
Вітер гойдалку весняну розгойдав:
лютий шубу свою березню віддав -
тиснуть плечі й закороткий вже рукав,
сніг карманами розкис, повитікав!

Вгору! - сосен розгойдалося гілля!

А ворона себе гордо виставля -

Микола Соболь
2024.02.29 05:34
Ще ненароджене дитя
в утробі материнській вбили.
Спитати хочеться Творця,
чим воно світу завинило?
Ради чого російський кат
в живіт ножем ударив жінку?
І лоно розпоров булат.
А кат лише сміявся дзвінко.

Віктор Кучерук
2024.02.29 05:29
Хоча про сон це тільки спогад,
Але я знаю, що, на жаль,
Обмокла вранішня дорога
Віщує сльози і печаль.
Напевно, з любою розлука
Мене штовхне в далекий край,
Бо в сні ножа я брав у руку
І навпіл різав коровай.

Юрко Бужанин
2024.02.28 23:11
Я тобі віддам усе своє тепло,
Щоб від нього твоє серденько зігрілось,
Щоб кохати віддано воно могло
І ніколи більше, рідне, не боліло.

Підніму тебе я, люба, на руках
Віднесу туди, де вік панує спокій.
І де пройдемо

Іван Потьомкін
2024.02.28 22:28
Щонайвищий серед квітів,
Кому видно все на світі,
Підказав Будяк Барвінку
Взять Фіалочку за жінку.
Обмаль радощів у квітів,
Тож зраділи всі, мов діти,
І без зайвих там думок
Пустилися у танок.

Сергій Губерначук
2024.02.28 19:53
Так трапилось, що небо безцвітне,
що до сонця далека дорога в тупик,
що іскри від моїх копит
для всіх перехожих,
немов од салюту розвага.
Я виснаживсь
бігти
у безвість

Світлана Пирогова
2024.02.28 11:10
Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.
Це ніби йти сліпому у дрімучий ліс.
Невідомість висить на кожнім кроці.

Оте, що долею написано тобі
Не перепишеш, пізно вже писати.
І не веди з собою марно боротьби.

Володимир Каразуб
2024.02.28 10:00
Ніхто не знає звідки і по що
Приходять духи явлені бажанням
Щоб зодягнути у твої слова
Не обережних чи навмисних марень,
І повісти про вирок свій. Але
Не все у чім запевнюють актори
Вбираючи слова чужих видінь
Приймає дійсний полюбовний образ,

Микола Соболь
2024.02.28 09:18
Переддень великої спокуси,
ще не кожен усвідомив гріх,
вже хреста зготовили Ісусу,
завтра хай помре за нас усіх.

Юда ще рахує тетрадрахми
і мотузка не зійшлась в петлі,
у цноті стоять юдейські храми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення
З паперу вирізав пальці,
відбиті дитячим вітанням,
фарбою кольору світлої глини.
Увеселкував пташиний чотирихвіст,
зробив у голові дірку
і пришив, замість розуму, ґудзика.
Одзьобив великого,
вкоротив вказівного,
перевів вагу погляду на мізинець,
оватнюючи пучок.
На безногому, безкрилому тільці
розтеклись ріки.
Повздовж берега "Серце"
витаврував червоним чорнилом
"Люблю".
Це "Люблю" зачіпало місцями Серце,
але швидко сохнуло, як і сама ріка.
Вирішив оздобити "Життя"
кольоровими шкельцями,
нажаль шкелець забракло -
довелось збагачувати гирло піщинами.
Трішки піщинок, трішки шкелець
і соломинки поміж них туляться.
Ріки Долі та Розуму перехрестились -
на місці зустрічі розіпнув
виразну, сірого кольору літеру "я",
у ній він зауважив
більше "білого", і подумав, що "чорне"
лиш увиразнить бачення "сірого" збоку,
але не став підправляти -
нехай буде вже, як є.
Де ж увіковічити "Бога"?
На хвості - не випадає,
під "я" - мало місця,
після "люблю" - потічків стільки,
що й річку згубити можна.
Вишкріб майже до прозорості,
від дзьоба шиєю долу
до Серця.
Замість крил засріблився
декоративний дощик.
Пропхав поміж ребрами нитку,
заґудзував коло -
можна вішати,
на самому чубі зірка -
поближче би до неї...

18 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 7265
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.12.31 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 14:35:20 ]
Пане Юрію! Я можу погодитися з вами та вашим опонентом у львівських диспутах, що музика - найуніверсальніша, вона впливає безпосередньо на емоції, оминаючи раціональне її осмислення, а тому найлегше сприймається людьми різних культур та народів. Хоча й у ній є свої традиції та особливості, які добре бачать і розуміють майстри. Скажімо, європейцеві складно сприймати музику китайську, бо вона побудована за іншими законами гармонії.
Я вже кілька разів наголошував на "молитві чужою мовою", коли є пожива для розуму, але нема для душі. Трапляється часто у поезії, що вона написана бездоганно, з дотриманням усіх можливих вимог, розділові знаки на своїх місцях, а звучить для душі як китайська музика. Культури позанаціональної не буває. Лише той, хто добре відчуває душу свого народу, може викликати у ній резонанс, знайти ту гармоніку частоти коливання, яка викличе відлуння. Досконалості можна досягти у будь-чому, бо досконалість - це максимально можливе наближення до ідеалу, до безконечності всесвіту, до Бога, який є всесильним, всемогутнім і вічним = безконечність. Але ми не можемо жити вічно, ми не всесильні ні у почуттях ні у свідомості. Ми обмежені не лише своїми індивідуальними властивостями, але й місцем перебування, оточенням, окресленою культурою у якій виростаємо та яку сприймаємо як свою. Ми намагаємося подолати обмеженість у всьому, бо прагнемо вічності - коли не тіла, то хоча б душі, проникаємо вірою туди, де не сягає наш розум, шукаємо засобів досягнення вічності усіми доступними для нас засобами. І це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:13:50 ]
Валентине, погоджуся, бо погодитись можна з будь-яким твердженням, навіть софістичним - у кожного своя логіка.
Мій принцип - з усіх релігій (як системи світобачення, а не церкви) брати ті риси, що найповніше висвітлюють істину, і складати докупи, збираючи найповнішу картину. Я розглядаю не богів, не ідолів, не постаті, а поняття, інформацію, енергію, що ховається за словами. Вона - спільна для всіх, лише має різні втілення.
РМ, певно що "ранять", тобто зачіпають, не лишають байдужою, хвилюють, спонукають розібратися, знайти істину, відкинути лушпиння, нашарування людського, у прагненні осягнути божественне. Коли до всього стане байдуже, то не знатиму, нащо жити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:37:42 ]
"...відкинути лушпиння, нашарування людського, у прагненні осягнути божественне".
Бажання зрозуміле, але нездійсненне. Осягнути цього нікому не вдалося й не вдасться, бо не дотягнешся ні рукою, ні думкою до вічності. Хіба що віра, грунтована на логіці (коли є кінець, то що за кінцем?) може дістатися у сфери неприступні для смертних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:47:40 ]
"...поняття, інформацію, енергію, що ховається за словами". Річ у тім, що за різними словами з різних мов ховаються різні асоціативні змісти. Ось широко відомий вислів, що спочатку було слово - логос. А мовознавці твердять, що у греків було 9 понять слова "логос", а не лише "слово". То ми й не можемо тепер бути переконаними про слово з яким змістом йшлося. Правда - допомагає контекст, але й він може бути спотвореним. Коли різні народи по-різному чують, як кукурікає півень чи нявкає кіт, то й асоціації різні будуються на тих звуках. Ось я про що, коли кажу про молитви чужою мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 16:34:55 ]
Пан Валентин, як завжди, мастак цитувати :)
"Бажання зрозуміле, але нездійсненне." - От Ви одразу обмежуєте, як людські, так і власні можливості. Йдеться не про кінцеву мету, а про процес руху. Бо як ніхто не знає про початок, так і не знатиме про кінець. і я говорю не про смертних а про безсмертну душу і вміння її чути в собі.
Я філолог, перекладач, і це мені дозволяє оперувати віддтінками значень і контекстами. Найпростіше послатися на презумпцію недосяжності єдності в мовах, тим самим знімаючи проблему, мовляв, вона не має вирішення ані відповіді.
А взагалі, навіщо молитися чужою мовою??? Дивне питання Ви ставите :) Молитва - це передусім звертання подумки, отже - мова байдужа! Ще скажіть, що Бог- поліглот і розрізняє діялекти, на яких до нього звертаються. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 16:57:06 ]
На підтвердження свого амплуа, яке ви мені визначили, подаю цитату. Хай це джерело не є для вас дуже авторитетним, та усе ж: більшість людей навчаються молитов від мами рідною мовою чи діалектом, читають їх і чують у різних формах. Ваші молитви подумки - то ще не молитви. Коли ви їх запишете, а я прочитаю, то можна буде назвати молитвою. Бо Бог наперед знає всі ваші проблеми і не потребує вашого безмовного спілкування з Ним. А молитва має нести Славу Богові. Без слави - то не молитва. Бог не поліглот, а панглот - творець усіх мов.
1 Коринтян 14
Дари пророцтва і мов.
1. Досягайте любови; ревно дбайте про дари духовні, і надто про те, аби пророкувати.
2. Бо хто говорить незнайомою мовою, той повідує не людям, але Богові, тому що ніхто не розуміє його, він тайни повідує духом.
3. А хто пророкує, той повідує людям на повчання, застереження і втіху.
4. Хто говорить чужою мовою, той себе навчає, а хто пророкує, той навчає Церкву.
5. Бажаю, щоб ви всі говорили мовами; але краще, щоб ви пророкували, бо той, що пророкує, переважає того, хто говорить мовами, хіба що він при цьому буде розтлумачувати, щоб Церква дістала напучування.
6. Тепер же, якщо я прийду до вас, браття, і почну говорити незнайомими мовами, яку користь принесу вам, доки не розтлумачу вам чи одкровенням, а чи пізнанням, або ж пророцтвом чи ученням?
7. Бо навіть безживні речі, що звучать, сопілка чи гусла, якщо не відтворюють різноманітних тонів, то як розпізнати, що грають на сопілці чи гуслах?
8. І, якщо сурма буде відтворювати невиразний звук, хто почне готуватися до битви?
9. Отож, якщо ви устами вимовляєте незрозумілі слова, то яким чином дізнаються, про що ви говорите? Ви будете казати на вітер.
10. Скільки, приміром, різноманітних слів у світі, і жодного з них немає без певного значення (поняття);
11. Але якщо я не розумію значення слів, то я для бесідника чужинець, і бесідник (той, що говорить) для мене чужинець.
12. Так само й ви, прагнучи дарів духовних, дбайте збагачуватися ними для розбудови Церкви.
13. А тому, хто розмовляє незнайомою мовою, нехай молиться про дар розтлумачення.
14. Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду.
15. То що вчинити? Буду молитися духом, буду молитися й розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
16. Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як скаже той, що стоятиме на місці простої людини: "Амінь", коли ти дякуватимеш; бо він не розуміє, про що ти говориш.
17. Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18. Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19. Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20. Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.
21. У законі написано: Іншими мовами й іншими устами буду казати народові цьому, але й тоді не послухають Мене, - каже Господь.
22. Отож, мови є ознака не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.
23. Якщо вся церква зійдеться разом (гуртом), і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і зайдуть до вас сторонні, або ж невіруючі, - то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?
24. Та коли всі пророкують і зайде хтось невіруючий, або сторонній, то всі викривають його, і всі осуджують його.
25. І в такий спосіб таємниці серця його викриваються; і він упаде ницьма, поклониться Богові і скаже: Справді з вами Бог.
26. То що маємо, браття? - Коли ви сходитеся, і в кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є розтлумачення, - усе це нехай буде для науки.
27. Якщо хтось говорить незнайомою мовою, нехай говорять двоє, або щонайбільше троє, і то нарізно, а один розтлумачуй.
28. А якщо не буде тлумача (того, що розуміє ангельську мову), то мовчи в церкві, а говори собі і Богові.
29. І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розтлумачують;
30. Якщо одкровення буде іншому з-поміж тих, що сидять, то перший мовчи.
31. Бо всі один за одним можете пророкувати, щоб усім навчатися і всім діставати втіху.
32. І духи пророчі підкоряються пророкам,
33. Тому що Бог не є Бог безладу, але миру. Так буває по всіх церквах у святих.
34. Жінки ваші у церквах нехай мовчать; бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як того й закон вимагає.
35. А якщо вони бажають чогось навчитися, нехай запитують про те вдома, у чоловіків своїх; бо непристойно жінці говорити в церкві.
36. Хіба від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних дійшло?
37. Якщо хтось має себе за пророка чи духовного, той нехай розуміє, що я пишу до вас, бо це - Заповіді Господні.
38. А хто не розуміє, нехай не розуміє.
39. Отож, браття, дбайте про те, аби пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами;
40. Але все нехай буде добропристойно і статечно.

1 Коринтян 15


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:04:18 ]
Пане Валентине, отут я з Вами абсолютно не згодна! Молитва - перш за все, до Бога! Нашо мені свої молитви записувати, а Вам - читати??? Славлення Бога - то псалми та подібне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:14:05 ]
Всяка молитва до Бога має прославляти Його. А те, що ви не згодні, то ваша справа. Мені вже так дорікають (і ви теж) за довгі цитати. То не можу ж я вам процитувати усю Біблію з Євангеліями та Псалтирем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:25:46 ]
Цитувати Біблію не варто лише томі, що я можу зняти з полички і почитати. Ми ж тут говоримо не заради того, щоб проповідувати чиєсь Святе Писання :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:31:34 ]
Гммм. Я бачу задів золоту жилу :)
Юлінько - Ви вірите в те, що Ісус був Сином Божим (Богом) і словам, що Він проповідував?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:35:57 ]
Хі, все-таки перечитала Вашу цитату. І досі не розумію, нащо Ви її навели :) Я не коритянка, хоча й жінка. Невже мене стосувалися лише пункти 34 і 35? :)))) Можна розглядати поради коритянам метафорично, але ж це були конкретні поради конкретним людям, архаїчні, доволі прикладові, і глибокої мудрості та узагальнення в них небагато.
Якби їх було опубліковано на цьому сайті в якості твору псевдосучасного автора, то рядки отримали б наднизьку оцінку :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:42:13 ]
Бачите, яка незбагненна мудрість! Але й ви знайшли для себе щось, що стосується вас. А хтось знаходить щось для себе... Це як великий слон, якого обмацують уночі пігмеї, - той хвоста налапає, той хобота. а той ще до чогось дотягнеться... Мудрість Господня неісповідима (незбагненна). Отак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:06:47 ]
Таки проповідуєте :)
Дуже сподіваюсь, що Ваші слова - це сарказм. Інакше маю відчуття, що спілкуюся зі своєю бабусею :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:23:02 ]
Я до того - що Бог в особі Ісуса є вічним, як і все інше доки про нього пам`ятають і вірять у нього, приймають його за едино-істинну правду.
Помре (забудется) хр. віра - зникне Ісус. Але напевно Правда є на Його боці - бо стільки людей у неї увірувало...