ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Бойчук (1971) / Вірші

 Прощание




Найвища оцінка Наталія Бойчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вероніка Новікова 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-24 09:52:27
Переглядів сторінки твору 13148
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.376 / 5.25  (4.749 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.17 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 10:04:15 ]
Саша, спасибо. искренне смеялась. "мы зашли далеко словно в лёгкие газ" - это продукт незаурядной авторской фантазии... мне даже страшно представить себе как ЭТО должно выглядеть:)))) "убили себя поцелуем в висок" - тоже любопытный вариант. поцеловать себя в висок не смог бы даже гуттаперчевый мальчик. Ваши, Саша, предложения вообще постоянно грешат инверсией в этом стихотворении - это специально или просто так исторически сложилось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 10:24:41 ]
Дякую за змістовну критику. Фантазія автора не завжди збігається з читацькою. Але, це особливості творчості взагалі. Розуміння алегорій не всім до снаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 10:57:56 ]
ну аллегориям естественно стремится к пластической ясности..хотя не всем авторам это по душе:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 21:00:53 ]
Цікава композиція. Як дозволите, вставлю і свої п’ять…
Як на мене, алегорії - то справа особиста, особливо у митця. Однім (і мені в їх числі) та справа мислиться більш зрозумілими і загальними поняттями, як то "ти мені потрібен, як небу зорі срібні" чи щось таке - і авторові до душі, і читач розуміє про що йдеться, бо і почуття вони передають всім знайомі, без індивідуальних особливостей.
А от такі особливості - то вже і є справа інша. Складними алегоріями, які то, для прикладу, зазначила пані Юлія, митці звично передають суто інтимні переживання, які мало зрозумілі читачеві, зате дуже близькі до тіла автора.
Проте, почуття завше можна зрозуміти, тільки трішки пропустивши їх крізь себе:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 09:25:42 ]
Ніко! Дуже вдало сформоване пояснення про алегорії авторські. Повністю згідний. Віршик, мабуть, заскладний для сторонніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 10:06:01 ]
охо-хо...мужчинам не идёт ни жеманство, ни ханжество. Вы не в состоянии объяснить логично какими методами пользуетесь при стихосложении? Так и скажите. При чём тут понимание читателя? Люди вообще понимают сказанное друг другом не более чем на 30 %. Вы не знаете максимы Малларме? "Поэзия делается из слов, а не из мыслей, мой дорогой..." И слова эти должны бить со стопроцентным попаданием, если это поэзия...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 10:28:22 ]
Я не собираюсь обьяснять методы стихосложения - не на уроке. Если Вам так принципиально не нравится ЭТА вещь - я сниму ее, дабы не продолжать бессмысленных дискуссий Мужчины с Женщиной о Поезии. Зачастую, люди, искушенные в методах и терминологии не придают внимания чувствам. Я не выкладываю вещи, в которых не уверен, и которые не прошли проверку на слушателях. А на вкус и цвет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 11:33:27 ]
Вы не выкладываете вещи, в которых не уверены? тем паче не стоит совершать акты вандализма по отношению к своим стихам. Всячески прошу Вас - не удаляйте это стихотворение, давайте уж подождём кого-нибудь из мужчин, чтобы дискуссия избавилась от нот гендерного неравенства. Я просто вся в предвкушении.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 11:36:41 ]
Меня уважаемый автор не воспринимает в последнее время. А мысль относительно стишка я имею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 11:52:05 ]
Так мало активних дописувачів:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:31:13 ]
Що ж, Юлю, спробую гендерні колізії ліквідувати ;)
Цілунок у скроню сприйняв нормально. При розставані (а воно тут прирівнюється до смерті) в губи не цілують (але чому тоді герой прагне того поцілунку?)
Форма вірша сподобалась.
З легенями й газом гірше. Легені - це не далеко. Глибоко - ще можливо. Крім того, це порівняння з розлукою. А газ, увійшовши в легені - швидше образ поєднання.

"Мы убили "себя"
Поцелуем в висок.
Будем долго любя
Пить алеющий сок" -
Де тут причинно-наслідковий зв'язок (хоча підсвідомо я автора розумію, але висказано якось ламано...)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 12:40:13 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 11:51:57]
Чи не могли б ви не писати російською? Щось вона мене у вашому виконанні дратує...

Та ні, не почуваюся. У мене тут ніяких спонукань до дії чи вказівок не вжито, як бачите. Просто зауваження, і це вже авторові вирішувати чи воно слушне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:44:01 ]
Ура! Мене хтось зрозумів. Дмитро, дякую за зауваження - зараз поміняю "далеко" на "глубоко". Все справедливо.
Щодо соку. Це я, звичайно, закрутив. Але мав на увазі таке: коли розлука неминуча, почуття (хоча й мутовані) все ж залишаються. При цьому частенько колишні коханці "попивають один одному кров"(фразеологізм). Цей процес я вирішив передати "поетично" - "пить алеющий сок".
А що, жінки в ритуальних поцілунках не тямлять?;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:48:57 ]
Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.

Дмитре, привіт:) Ти до конструкцій не прискіпливий? Нічого не маю проти стрілянини у скроню, або ж поцілунків - най кожен виробляє зі своїм організмом, що вважає за потрібне. "Убили себя поцелуем в висок" - поцілувати себе у скроню..покажіть мені це!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:49:47 ]
Я думаю, цони просто вбили одне одного :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:52:19 ]
це ти мені як блондинці пояснюєш?:))) дякую, дорогенький, на примітивні висновки я ще здатна:)))) логіка зрозуміла, конструкція корява. тільки про це і йдеться з самого початку..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 12:56:49 ]
А може "мы друг друга убьем поцелуем в висок"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:06 ]
Юлю, повторюся: поцілунок сприйняв, а легені - ні. Це суб'єктивно. Хоча очевидно, що вірш написаний під образ поцілунку у скроню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:46 ]
Вандочко, ну навіщо ж? Живою Ви мені більше подобаєтесь ;Р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:48 ]
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:48:57]
Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.
Юлю, я з усім наперед погоджуюся, але зрозумійте, будь ласка, мене: нен варто принижувати інтелектуальні здібності тих, хто чомусь вдається у творчості до іншої мови і переходити на ту мову, досконало не володіючи нею. Цим ви принитжуєте і його і себе, і мене, що усе те читає.