ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Бойчук (1971) / Вірші

 Прощание




Найвища оцінка Наталія Бойчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вероніка Новікова 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-24 09:52:27
Переглядів сторінки твору 13408
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.376 / 5.25  (4.749 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.17 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 10:04:15 ]
Саша, спасибо. искренне смеялась. "мы зашли далеко словно в лёгкие газ" - это продукт незаурядной авторской фантазии... мне даже страшно представить себе как ЭТО должно выглядеть:)))) "убили себя поцелуем в висок" - тоже любопытный вариант. поцеловать себя в висок не смог бы даже гуттаперчевый мальчик. Ваши, Саша, предложения вообще постоянно грешат инверсией в этом стихотворении - это специально или просто так исторически сложилось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 10:24:41 ]
Дякую за змістовну критику. Фантазія автора не завжди збігається з читацькою. Але, це особливості творчості взагалі. Розуміння алегорій не всім до снаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 10:57:56 ]
ну аллегориям естественно стремится к пластической ясности..хотя не всем авторам это по душе:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 21:00:53 ]
Цікава композиція. Як дозволите, вставлю і свої п’ять…
Як на мене, алегорії - то справа особиста, особливо у митця. Однім (і мені в їх числі) та справа мислиться більш зрозумілими і загальними поняттями, як то "ти мені потрібен, як небу зорі срібні" чи щось таке - і авторові до душі, і читач розуміє про що йдеться, бо і почуття вони передають всім знайомі, без індивідуальних особливостей.
А от такі особливості - то вже і є справа інша. Складними алегоріями, які то, для прикладу, зазначила пані Юлія, митці звично передають суто інтимні переживання, які мало зрозумілі читачеві, зате дуже близькі до тіла автора.
Проте, почуття завше можна зрозуміти, тільки трішки пропустивши їх крізь себе:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 09:25:42 ]
Ніко! Дуже вдало сформоване пояснення про алегорії авторські. Повністю згідний. Віршик, мабуть, заскладний для сторонніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 10:06:01 ]
охо-хо...мужчинам не идёт ни жеманство, ни ханжество. Вы не в состоянии объяснить логично какими методами пользуетесь при стихосложении? Так и скажите. При чём тут понимание читателя? Люди вообще понимают сказанное друг другом не более чем на 30 %. Вы не знаете максимы Малларме? "Поэзия делается из слов, а не из мыслей, мой дорогой..." И слова эти должны бить со стопроцентным попаданием, если это поэзия...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 10:28:22 ]
Я не собираюсь обьяснять методы стихосложения - не на уроке. Если Вам так принципиально не нравится ЭТА вещь - я сниму ее, дабы не продолжать бессмысленных дискуссий Мужчины с Женщиной о Поезии. Зачастую, люди, искушенные в методах и терминологии не придают внимания чувствам. Я не выкладываю вещи, в которых не уверен, и которые не прошли проверку на слушателях. А на вкус и цвет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 11:33:27 ]
Вы не выкладываете вещи, в которых не уверены? тем паче не стоит совершать акты вандализма по отношению к своим стихам. Всячески прошу Вас - не удаляйте это стихотворение, давайте уж подождём кого-нибудь из мужчин, чтобы дискуссия избавилась от нот гендерного неравенства. Я просто вся в предвкушении.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 11:36:41 ]
Меня уважаемый автор не воспринимает в последнее время. А мысль относительно стишка я имею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 11:52:05 ]
Так мало активних дописувачів:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:31:13 ]
Що ж, Юлю, спробую гендерні колізії ліквідувати ;)
Цілунок у скроню сприйняв нормально. При розставані (а воно тут прирівнюється до смерті) в губи не цілують (але чому тоді герой прагне того поцілунку?)
Форма вірша сподобалась.
З легенями й газом гірше. Легені - це не далеко. Глибоко - ще можливо. Крім того, це порівняння з розлукою. А газ, увійшовши в легені - швидше образ поєднання.

"Мы убили "себя"
Поцелуем в висок.
Будем долго любя
Пить алеющий сок" -
Де тут причинно-наслідковий зв'язок (хоча підсвідомо я автора розумію, але висказано якось ламано...)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 12:40:13 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 11:51:57]
Чи не могли б ви не писати російською? Щось вона мене у вашому виконанні дратує...

Та ні, не почуваюся. У мене тут ніяких спонукань до дії чи вказівок не вжито, як бачите. Просто зауваження, і це вже авторові вирішувати чи воно слушне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:44:01 ]
Ура! Мене хтось зрозумів. Дмитро, дякую за зауваження - зараз поміняю "далеко" на "глубоко". Все справедливо.
Щодо соку. Це я, звичайно, закрутив. Але мав на увазі таке: коли розлука неминуча, почуття (хоча й мутовані) все ж залишаються. При цьому частенько колишні коханці "попивають один одному кров"(фразеологізм). Цей процес я вирішив передати "поетично" - "пить алеющий сок".
А що, жінки в ритуальних поцілунках не тямлять?;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:48:57 ]
Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.

Дмитре, привіт:) Ти до конструкцій не прискіпливий? Нічого не маю проти стрілянини у скроню, або ж поцілунків - най кожен виробляє зі своїм організмом, що вважає за потрібне. "Убили себя поцелуем в висок" - поцілувати себе у скроню..покажіть мені це!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:49:47 ]
Я думаю, цони просто вбили одне одного :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:52:19 ]
це ти мені як блондинці пояснюєш?:))) дякую, дорогенький, на примітивні висновки я ще здатна:)))) логіка зрозуміла, конструкція корява. тільки про це і йдеться з самого початку..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 12:56:49 ]
А може "мы друг друга убьем поцелуем в висок"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:06 ]
Юлю, повторюся: поцілунок сприйняв, а легені - ні. Це суб'єктивно. Хоча очевидно, що вірш написаний під образ поцілунку у скроню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:46 ]
Вандочко, ну навіщо ж? Живою Ви мені більше подобаєтесь ;Р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:00:48 ]
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:48:57]
Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.
Юлю, я з усім наперед погоджуюся, але зрозумійте, будь ласка, мене: нен варто принижувати інтелектуальні здібності тих, хто чомусь вдається у творчості до іншої мови і переходити на ту мову, досконало не володіючи нею. Цим ви принитжуєте і його і себе, і мене, що усе те читає.