ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 А він стояв, закоханий у осінь...

Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Край озера, де серце потай просить
До літа хоч би кладочку хитку.

Олеся Овчар

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 10:04:35
Переглядів сторінки твору 9683
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 18:14:11 ]
Мені просто дуже подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 19:24:09 ]
Дякую, Володимире! Рада Вам щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:43:29 ]
Аделечко, так ніжно і щиро про кохання, яке вважають нерівним через вік. Чудовий твір! Знаю немало таких випадків. Одна така Осінь відповіла на обурення свекрухи: "Хоч рік, хоч п'ять, та я знатиму, що була в житті щасливою" Успіхів Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:37:01 ]
Дякую щиро, Оленочко. Зміст закладався дещо інший...
Та перечитавши ще раз очима сторонньої людини, бачу, що можна й так витлумачити мною написане. І це теж радує, бо кожен у прочитаному знаходить щось своє.
Навзаєм успіхів і натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:39:57 ]
Золотавий серпанок
ось вогнем листопаду кружляв..
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лише згаснути в дотику рук...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:45:23 ]
Чудовий і щемний експромт, Міша. Дякую щиро за нього. Мені дуже приємно, що мої рядки знайшли відгомін у Вашому романтичному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:52:31 ]
Ваші рядки не можуть не відгукнутися :) Спасибі! Якщо дозволите, десь при нагоді використаю "нашептаний" вами експромт для самостійного вірша.:) Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 23:10:04 ]
Хіба я можу не дозволити? Пишіть! Буду рада читати Ваші чудові твори. Ви ж знаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:11:48 ]
Дуже гарно, філософськи глибоко, пісенно-музично.Поезія Олесі навіяла чудовий вірш. Вітаю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:17:47 ]
Спасибі, пане Ярославе, за теплий відгук. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 11:02:57 ]
Мені дуже сподобався Ваш вірш, Адель. Тільки трішечки шкода Осінь. Це так нелегко відкидати чиєсь кохання. Але що поробиш, осінь - пора прощань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 12:49:50 ]
Дякую, Світлано. Мені дуже приємно знати, що мій вірш прийшовся Вам до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 16:08:49 ]
перші, що і останні 5 рядків...неначе дежавю. Ну а решта...то як каже наш программіст не головний але основний кусок кода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 21:21:02 ]
Розшифруєте свій коментар, чи залишите домислювати?=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 10:31:22 ]
А що тут казати, так думки в слух, прояв чергової миттєвої слабкості :))) Просто в голові одразу згадалась і та "осінь", і "золота коса", "очі" і та "вдача" й ті бісові в доброму розумінні "босі ноги". Які між інщим в силу обставин маютьсаме що не є, пряме відношення до мене :))))) Одним словом (а вийшло не одним) хотів би сам був би написати такі рядки, але враховуючи поетичну бездарність залишаеться лиш раз по раз прокручувати в голові. Стосовно того що між цих рядків...краще промовчу, бо критика в даному випадку недоцільна. Хоча зазначу , так як є тільки мить між минулим і майбутнім, то можливо те розміщене між основними рядками і є життя. А у справжньбому житті ми збагнем речі тільки тоді, коли вони стались (посилаючись на середньостатистичний варіант і мою субєктивну думку).
Вам всіх благ, а найголовніше натхнення.
Пішов далі шукать...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 12:08:52 ]
Спасибі за таке щире пояснення.:)
І Вам бажаю всіх благ, а найбільшого з них - душевної рівноваги, що народить нові, чисті, щирі почуття, котрі, дай Боже, відіб"ються в душі, не болючим спогадом, а теплим негаснучим вогником життєдайного кохання.
Хто шукає, той знаходить.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 11:57:50 ]
Так ніжно!..
Дуже сподобалось.
Кілька порад:
1.Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, бо вся тремтиш...”(замість повтору "ти".
2.Повтор однокорінних слів "п'єш..."
Не пий кохання, бо воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
3.Тебе укриє кригою вона - перестановка слів для покращення ритміки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 16:05:48 ]
Щиро дякую, Сашо. Я подумаю, над твоїми зауваженнями.
Натхнення!:)