ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Утікач
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 А він стояв, закоханий у осінь...

Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Край озера, де серце потай просить
До літа хоч би кладочку хитку.

Олеся Овчар

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 10:04:35
Переглядів сторінки твору 10572
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 18:14:11 ]
Мені просто дуже подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 19:24:09 ]
Дякую, Володимире! Рада Вам щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:43:29 ]
Аделечко, так ніжно і щиро про кохання, яке вважають нерівним через вік. Чудовий твір! Знаю немало таких випадків. Одна така Осінь відповіла на обурення свекрухи: "Хоч рік, хоч п'ять, та я знатиму, що була в житті щасливою" Успіхів Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:37:01 ]
Дякую щиро, Оленочко. Зміст закладався дещо інший...
Та перечитавши ще раз очима сторонньої людини, бачу, що можна й так витлумачити мною написане. І це теж радує, бо кожен у прочитаному знаходить щось своє.
Навзаєм успіхів і натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:39:57 ]
Золотавий серпанок
ось вогнем листопаду кружляв..
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лише згаснути в дотику рук...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:45:23 ]
Чудовий і щемний експромт, Міша. Дякую щиро за нього. Мені дуже приємно, що мої рядки знайшли відгомін у Вашому романтичному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:52:31 ]
Ваші рядки не можуть не відгукнутися :) Спасибі! Якщо дозволите, десь при нагоді використаю "нашептаний" вами експромт для самостійного вірша.:) Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 23:10:04 ]
Хіба я можу не дозволити? Пишіть! Буду рада читати Ваші чудові твори. Ви ж знаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:11:48 ]
Дуже гарно, філософськи глибоко, пісенно-музично.Поезія Олесі навіяла чудовий вірш. Вітаю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:17:47 ]
Спасибі, пане Ярославе, за теплий відгук. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 11:02:57 ]
Мені дуже сподобався Ваш вірш, Адель. Тільки трішечки шкода Осінь. Це так нелегко відкидати чиєсь кохання. Але що поробиш, осінь - пора прощань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 12:49:50 ]
Дякую, Світлано. Мені дуже приємно знати, що мій вірш прийшовся Вам до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 16:08:49 ]
перші, що і останні 5 рядків...неначе дежавю. Ну а решта...то як каже наш программіст не головний але основний кусок кода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 21:21:02 ]
Розшифруєте свій коментар, чи залишите домислювати?=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 10:31:22 ]
А що тут казати, так думки в слух, прояв чергової миттєвої слабкості :))) Просто в голові одразу згадалась і та "осінь", і "золота коса", "очі" і та "вдача" й ті бісові в доброму розумінні "босі ноги". Які між інщим в силу обставин маютьсаме що не є, пряме відношення до мене :))))) Одним словом (а вийшло не одним) хотів би сам був би написати такі рядки, але враховуючи поетичну бездарність залишаеться лиш раз по раз прокручувати в голові. Стосовно того що між цих рядків...краще промовчу, бо критика в даному випадку недоцільна. Хоча зазначу , так як є тільки мить між минулим і майбутнім, то можливо те розміщене між основними рядками і є життя. А у справжньбому житті ми збагнем речі тільки тоді, коли вони стались (посилаючись на середньостатистичний варіант і мою субєктивну думку).
Вам всіх благ, а найголовніше натхнення.
Пішов далі шукать...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 12:08:52 ]
Спасибі за таке щире пояснення.:)
І Вам бажаю всіх благ, а найбільшого з них - душевної рівноваги, що народить нові, чисті, щирі почуття, котрі, дай Боже, відіб"ються в душі, не болючим спогадом, а теплим негаснучим вогником життєдайного кохання.
Хто шукає, той знаходить.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 11:57:50 ]
Так ніжно!..
Дуже сподобалось.
Кілька порад:
1.Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, бо вся тремтиш...”(замість повтору "ти".
2.Повтор однокорінних слів "п'єш..."
Не пий кохання, бо воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
3.Тебе укриє кригою вона - перестановка слів для покращення ритміки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 16:05:48 ]
Щиро дякую, Сашо. Я подумаю, над твоїми зауваженнями.
Натхнення!:)